Основи культурології

ID: 8075
Навчальна дисципліна загальної підготовки
Рік впровадження: 
2020.
Кількість кредитів ЄКТС: 
7.50.
Містить розрахунково-графічну роботу.
Форма контрою: 
Екзамен.
Кількість аудиторних занять: 
46 аудиторних годин – лекційні заняття; 30 аудиторних годин – практичні заняття, 30 аудиторних годин – лабораторні заняття .

Анотація навчальної дисципліни

Мета курсу

введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять з культурології, аналіз історичних взірців культури, завдяки якому можливе подальше теоретико-аналітичне вивчення сучасних культурних феноменів.

Завдання дисципліни:
  • ознайомлення із теоретичними засадами та практичними методами сучасних досліджень культури;
  • усвідомлення теоретичних моделей та базових культурологічних концепцій;
  • формування знань про генезис світової культури;
  • формування уявлень про історичні і сучасні проблеми розвитку культури;
  • здобуття навичок аналізу культурних текстів;
  • здобуття навичок осмислення та аналізу особливості сучасного стану культури.

 

Основні результати навчання

Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію. Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру. Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики своїх досліджень та обґрунтовувати їх актуальність. Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту. Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • ЛЗ – лабораторні заняття;
  • РГР – розрахунково-графічна робота,
  • К – консультації викладача;
  • МКР – модульна контрольна робота. 

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень  
    • Л1. Гуманітарні науки в контексті наукового знання. 
    • Л2. Історія поняття культури.
    • ПЗ1. Особливості гуманітарного знання.
    • ЛЗ1. Підходи до визначення культури.
    • СРЗ, К, РГР початок 1 етапу.
  • 2 тиждень
    • Л3. Культурно-антропологічні та соціокультурні підходи в дослідженні культури.
    • ПЗ2. Поняття культури.
    • ЛЗ2 На основі роботи Л.Уайта «Поняття культури»  виявити специфіку та предмет культурології.
    • СРЗ, К,
  • 3 тиждень
    • Л4. Семіотичні стратегії дослідження культури.
    • Л5. Універсалії культури. Мова культури.
    • ПЗ3. Семіотичні стратегії дослідження культури.
    • ЛЗ3. Аксіологія культури.
    • СРЗ, К.
  • 4 тиждень
    • Л6. Регулятиви культури.
    • ПЗ4. Універсалії культури.
    • ЛЗ4. Семіотика культури.
    • СРЗ, К,
  • 5 тиждень
    • Л7. Типологія культури.
    • Л8. Поняття ранніх (первісних) культур.
    • ПЗ 5. Регулятиви культури, їхні ознаки та функції.
    • ЛЗ5. Організація культурного світу в ранніх культурах.
    • СРЗ, К, РГР початок етапу 2.
  • 6 тиждень
    • Л 9. Особливості первісного мислення.
    • ПЗ 6. Ранні форми культури.
    • ЛЗ6. Особливості міфологічного мислення.
    • СРЗ, К,
  • 7 тиждень
    • Л10. Міф ті особливості міфологічного мислення.
    • Л11. Міф як спадщина та парадигма у подальшому розвитку культури.
    • ПЗ7. Міф і особливості міфологічного мислення.
    • ЛЗ7. Типологія міфів.
    • СРЗ, К, МКР2.
  • 8 тиждень
    • Л12. Поняття цивілізації Давнього Сходу. Цивілізація Давнього Єгипту.
    • ПЗ8. Давньосхідні цивілізації.
    • ЛЗ8. Цивілізації Давнього Сходу.
    • СРЗ, К,
  • 9 тиждень
    • Л13. Цивілізації Месопотамії та Близького Сходу.
    • Л14. Типологічні особливості античних цивілізацій.
    • ПЗ9. Культура античних цивілізацій. 
    • ЛЗ9. Цивілізації античного світу.
    • СРЗ, К, РГР початок етапу 3.
  • 10 тиждень
    • Лекція 15. Цивілізація Давньої Греції
    • ПЗ10. Культура цивілізацій європейського Середньовіччя. 
    • ЛЗ10. Цивілізації європейського Середньовіччя.
    • СРЗ, К,
  • 11 тиждень
    • Л16. Цивілізація Давнього Риму.
    • Л17. Типологічні особливості середньовічної цивілізації.
    • ПЗ11. Культура європейського Відродження. 
    • ЛЗ11. Культура доби Відродження.
    • СРЗ, К.
  • 12 тиждень
    • Л18. Особливості культури східноєвропейського і західноєвропейського середньовіччя.
    • ПЗ12. Культура Нового часу. Європейська цивілізація XVII ст.
    • ЛЗ12. Європейська культура XVII ст.
    • СРЗ, К,
  • 13 тиждень
    • Л19. Культура європейського Відродження.
    • Л20. Культурно-історичне поняття Нового часу
    • ПЗ13. Європейська культура XVIІI ст. 
    • ЛЗ13. Культура доби Просвітництва.
    • СРЗ, К, МКР2.
  • 14 тиждень
    • Л21. Європейська культура 18-19 століття.
    • ПЗ14. Європейська культура XIX ст.
    • ЛЗ14. Культура ХІХ ст.
    • СРЗ, К, РГР етап 4.
  • 15 тиждень
    • Л22.  Типологічні особливості культури 20 ст.
    • Л23. Ситуація постмодерна як ознака сучасності
    • ПЗ15. Світова культура Новітнього часу. 
    • ЛЗ15. Сучасна світова культура.
    • СРЗ, К.

 

Індивідуальна робота

Мета РГР – розвиток самостійності студентів у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити змістовні висновки.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 

  • 1-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
  • 5-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
  • 9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
  • 13-15 тиждень – етап 4 – публічний захист.

 

Самостійна робота

Самостійна робота становить 119 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 29 годин;
  • підготовка до практичних занять –45 годин;
  • виконання РГР – 15 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, практичних та лабораторних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. 

Критерії оцінювання модульних контрольних робіт

Кожна з 2 Модульних контрольних робіт складається з теоретичних та теоретико-практичних питань трьох рівнів складності. Максимальна оцінка за правильне виконання кожного з рівнів становить 10 балів. Загальна оцінка за кожну з модульних робіт може складати 30 балів (1 кредит).

Відповідь на теоретичне або теоретико-практичне питання вважається бездоганною, якщо студент

  • повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів;
  • строго логічно, базуючись на знаннях з дисципліни, довів власну думку, обґрунтував висновки;
  • навів необхідні емпіричні та фактологічні докази власної думки, посилання на джерела або теорії;
  • навів приклади використання розглянутого явища або процесу в сучасній соціокультурній практиці.
  • За кожне питання знімається 2 бали, якщо було наведено невірне визначення філософського закону, невірне визначення філософського терміну або за їх цілковита відсутність. За невірні логічні побудові, відсутність аргументів, бездоказовість знімаються 5 балів. За похибки у використанні необхідної термінології або за їх відсутність знімається 1. Знімається 2 бали, якщо не наведено прикладів використання розглянутого явища в сучасних соціокультурних практиках. Некоректне використання питомої філософської термінології або її відсутність також призводять до зняття 1 балу.

Критерії оцінювання підсумкового контролю

Підсумковий контроль виконується у формі усного екзамену. 

Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. 

Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 1 завдання. За бездоганну відповідь на теоретичні питання й бездоганну відповідь на завдання практично-теоретичної частини студент отримує – 100 балів. 

Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо студент раціонально обґрунтував завдання, навів докладні пояснення та вірний висновок. 

Якщо відповідь відсутня – вона не зараховується.

Завдання практично-теоретичної частини іспиту вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні наведена правильна відповідь, послідовно і логічно викладено обґрунтування або аналіз, зроблено висновки.

Оцінка за завдання може бути знижена на

  • 1 бал – за кожен недолік;
  • 2 бали – за кожну не грубу помилку;
  • 3 бали – за кожну грубу помилку.

Відповідь не зараховується, якщо вона відсутня чи студент відмовляється від відповіді на питання. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання  екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Під час Л, ПЗ, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.