Науково-технічна бібліотека

Ви є тут

Видатна жінка-програміст

                                                                                          Я знаю, що таке журба по рiднiй, милiй Українi 
Я знаю, як рида душа в далекiм краї, на чужинi...
Нащо ж шукаю я собi другого мiсця для могили?
Нi, не залишила тебе, я тут - душа моя з тобою
I раз вернувшись назавжди вже не розстанусь я з тобою...

Самарканд, травень 1939

 

   Видатний вчений-математик, спеціаліст із програмного забезпечення комп'ютерів, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки – Катерина Логвинівна Ющенко стоїть поруч із В. Глушковим у першому ряду засновників Інституту кібернетики, з яким назавжди пов'язала своє життя. вона перша у СРСР доктор фізико-математичних наук, якій цей ступінь присуджено за роботи із програмування. Її життєвий шлях захоплює багатством ідей і майстерністю вченого, чуйністю педагога та невичерпним працелюбством.
   Як згадує сама К. Ющенко: «Я народилася 8 грудня 1919 року в колишнiй столицi запорiзьких козакiв мiстi Чигиринi в родинi вчителя iсторiї i географiї Рвачова Логвинівна Федоровича, вихiдця з Пiдмосков'я. В Україну вiн потрапив пiсля трирiчного заслання в Астрахань. За революцiйну дiяльнiсть йому було заборонено жити в центральнiй Росiї. Вiн оселився в Овручi, де оженився на дочцi лiсника. Уже працюючи вчителем у Чигиринi, заочно закiнчив iсторичний факультет Київського унiверситету iменi Т.Г.Шевченко. Мати самоучкою (по пiдручнику арифметики) навчилася читати, а пiзнiше екстерном здала iспити в гiмназiю. У Чигиринi один за одним з'явилися дiти - троє синiв i двi дочки. Я була передостанньою дитиною.
   У 1937 роцi його порахували українським нацiоналiстом (хоча українською вiн говорив з явним акцентом, що вiдразу видавало його росiйське походження) i заарештували».
   
У 1936 році К. Ющенко вступає на фізико-математичний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Утім, невдовзі, не зважаючи навіть на успіхи в навчанні, її відраховують як дочку ворога народу. Катерина опинилась у надзвичайно скрутному матеріальному та моральному становищі: впродовж багатьох років це клеймо невідступно переслідувало її.
   Попри все, палке бажання продовжити та завершити освіту привело її в 1938 р. до Самаркандського університету в Узбекистані.
   Під час Великої Вітчизняної війни вона працює запальником-підривником на шахтах міста Ангрен-Сталін, що в 150 км від Ташкента, де у воєнний час потрібні були молоді робочі руки; добуває вугілля, яке так необхідно країні.
   
Після визволення західної України від фашистських загарбників у вересні 1944 р. переїжджає до родичів в Україну та працює вчителькою середньої школи на Житомирщині у м. Стрий.
   
Примхлива доля знову різко змінює її, здавалося б, уже налагоджене життя. Дізнавшись, що в серпні 1946 р. у Львові відкривається відділення Інституту математики АН УССР, Катерина Логвинівна випадково потрапляє в поле зору академіка Б. Гнєденка (в 1950-ті роки очолював Інститут математики АН УССР), який одразу ж запропонував дівчині роботу у своємі відділі.
   
У 1950 р. Б. Гнєденка обрали дійсним членом АН УССР, а його відділ перевели до Інституту математики АН УССР у Києві. Катерина Логвинiвна разом із сім'єю відразу ж погодилася на переїзд до столиці. Так Катерина опинилась в історичному місці, де під керівництвом С. Лебедєва в 1948-1951 рр. створили першу в континентальній Європі ЕОМ – МЕОМ.
   
Важливий етап в її науковій діяльності пов'язаний із дослідженнями та розробленнями в галузі «адресного програмування». Вона запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування – Адресну мову – перше фундаментальне досягення київської школи теорії програмування, випередивши створення перших таких мов програмування, як ФОРТРАН (1958), КОБОЛ (1959), АЛГОЛ-60 (1960). Адресна передбачила не лише появу мов програмування з апаратом непрямої адресації, а й асамблерів. Підручник з Адресної мови перекладено словацькою, угорською, німецькою, французькою. 

   Для підготовки програмістів у 70-ті рр. К. Ющенко заснувала навчальну серію підручників. не можна не згадати про внесок ученої в створення «Енциклопедії кібернетики», двох видань «Словника з кіберенетики».
   Для вирішення проблеми мобільності програм від 70-х рр. у співавторстві з зарубіжними колегами К. Ющенко активно працювала над стандартизацією мов програмування. 1977 р. створено Держстандарт мови КОБОЛ, розроблено стандарти мов ФОРТРАН-2, АЛГАМС, АЛГОЛ-68, АДА, ФОРТРАН-77, Паскаль, ПЛ/1, Сі.
   К. Ющенко мала п'ять авторських свідоцтв, нею розроблено вісім державних стандартів України. Вона – автор понад 200 наукових праць, у тому числі 23 монографій і навчальних посібників. Частина з них вийшла двома-трьома виданнями й перекладена за кордоном – в Німеччині, Чехії, Угорщині, Франції, Данії тощо.
   Її мрiя здiйснилася. Разом зi своїми учнями вона пiдняла теоретичне програмування на таку висоту, що наукова школа Катерини Логвинiвни Ющенко-Рвачової стала помiтною у свiті.
   Життя Катерини Ющенко порівнюють із долею великої англійки Ади Августи Лавлейс, яка понад усе захоплювалась математикою.
   ...Двi жiнки, двi долi, двi чудовi вiхи в iсторiї програмування. Одна встановлена в Англiї. Iнша сто рокiв потому - в Українi.

 

 

 

ВИДАННЯ РОБІТ К. ЮЩЕНКО У ФОНДІ БІБЛІОТЕКИ ОНПУ

Глушков В. М. Вычислительная машина «Киев»: математическое описание / В. М. Глушков, Е. Л. Ющенко. - К. : Техн. лит., 1962. - 183 с.

   Ця книга присвячена опису розробленої ОЦ АН СРСР універсальної обчислювальної машини «Київ».
   У книзі наводяться обгрунтування вибору математичних параметрів машини, опис набору операцій, стандартних і текстових програм, а також викладаються питання автоматичного програмування, включаючи розроблену у ОЦ АН СРСР спеціальну автоматичну мову.
  Книга розрахована на інженерів, науковців, студентів і аспірантів, що працюють в області обчислювальної математики і обчислювальної техніки, а також на фахівців, що бажають використовувати в своїй роботі електронні обчислювальні машини.

 

 

Ющенко Е. Л. Адресное программирование / Е. Л. Ющенко. - К. : Техн. лит., 1963. - 286 с.

   У книзі викладена універсальна алгоритмічна адресна мова і заснований на ній метод програмування на ЕОЦМ.
   Адресна мова придатна для опису арифметичних і складних інформаційно-логічних завдань (програмуючі програми, завдання економічної кібернетики або розпізнавання образів), для опису електронних обчислювальних цифрових машин як автоматів з програмним управлінням і може бути покладений в основу побудови системи автопрограмування. Метод адресного програмування не пов'язаний з конкретними особливостями машин і може служити загальним методом складання програм для ЕОЦМ.
   Книга розрахована на інженерів і наукових співробітників, що працюють в області обчислювальної математики і техніки, а також фахівців інших областей і може бути корисна студентам, що вивчають курс обчислювальних машин і програмування.

 

 

Ющенко Е. Л. Программирующая программа с входным адресным языком для машины Урал -1 / Е. Л. Ющенко, Т. А. Гринченко. - К. : Наук. думка, 1964. - 107 с.

   Розроблений в Інституті кібернетики АН СРСР алгоритмічна адресна мова придатна як для опису арифметичних, так і складних інформаційно-логічних завдань. Вибір того або іншого стилю адресної мови у якості вхідної дозволяє будувати більш менш складні програмуючі програми (ПП).
  У довіднику наводиться опис ПП для серійної вітчизняної машини Урал - 1 (ПП-АУ). Як вхідна мова для цієї ПП прийнятий деякий стиль адресної мови, завдяки чому при її роботі використовується лише оперативна пам'ять машини. Наведені приклади складання програм за допомогою ПП-АУ.
   Книга розрахована на інженерів і математиків, що бажають навчитися користуватися електронно-обчислювальною машиною без посередства програміста.

 

 

Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа в ней / Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук [и др.]. - К. : Наук. думка, 1964. - 280 с.

   При сучасному рівні техніки контроль за ходом виробничих процесів і управління ними часто стають непосильними для людини унаслідок необхідності обробки великого об'єму інформації і вирішення завдань управління в дуже обмежений час (секунди і долі секунди). Цифрова обчислювальна машина може служити надійним помічником людини в управлінні плавкою і прокатом сталі, газовим різанням сталевих листів, переробкою нафти, виробництвом хімічних продуктів, видобутком вугілля і так далі.
   Довідник містить короткий інженерний і математичний опис машини широкого призначення «Дніпро» (КМШП), що управляє, розробленої в Інституті кібернетики АН СРСР, системи автоматичного програмування, заснованої на алгоритмічній адресній мові, близькій до Алголу, і системи стандартних програм для неї; описана вхідна мова та її конкретне представлення.

 

 

Информационные системы общего назначения. Аналитический обзор систем управления базами данных / под ред. Е. Л. Ющенко. - М. : Статистика, 1975. - 472 с. : ил.

   У книзі, підготовленій комітетом CODASYL, розглядаються характерні риси систем управління базами даних, описуються засоби, що надаються користувачам різних рівнів, обговорюються технічні проблеми, що стоять перед розробниками систем. Наголошується важлива роль Коболу в розробці цих систем. Розгляд надається на прикладі десяти найбільш відомих в США систем управління базами даних.
   У даному виданні виділена і послідовно розглянута показна сукупність основних характеристик інформаційних систем загального призначення. Тут єдино тлумачать поняття, що реалізовуються, та позначені в цих системах по-різному. Це торкається як термінології, вживаній для позначення інформаційних структур, процедур обробки, функцій користувача і системи і тому подібне, так і методів досягнення аналогічних цілей.

 

 

Конструирование систем программирования обработки данных / С. Н. Берестовая, О. Л. Перевозчикова, В. М. Романов, Е. Л. Ющенко. - М. : Статистика, 1979. - 269 с. : ил.

   Монографія присвячена розгляду основних проблем конструювання автоматизованих систем обробки даних економіко-статистичного характеру, в ній висвітлені питання вибору структури систем обробки даних, описані методи і технологічні прийоми їх створення. Вперше в монографічній літературі в систематизованому вигляді викладений висунутий київською школою програмування метод побудови параметричних систем, орієнтованих на класи вхідно-вихідних мов.
   Для системних програмістів, що працюють над створенням систем обробки даних та експлуатуючих ці системи, а також для студентів і аспірантів вузів відповідних спеціальностей.

 

 

Перевозчикова О. Л. Системы диалогового решения задач на ЭВМ / О. Л. Перевозчикова, Е. Л. Ющенко. - К. : Наук. думка, 1986. - 264 с.

   У монографії систематизовано досвід створення діалогових проблемно-орієнтованих систем і приведено аналіз підходів до їх автоматичної генерації. Особлива увага приділена інструментальному комплексу великоблочного програмування ДІСУППП, призначеному для генерації діалогових проблемно-орієнтованих систем, названих маршрутними. За способом обробки інформації на етапі генерації маршрутних систем, за завданням їх моделей наочних областей ДІСУППП відноситься до систем агрегації знань і є однією з перших спроб представлення знань про семантику непроцедурних мов програмування. Маршрутні системи орієнтовані на підтримку безпаперової технології вирішення завдань на ЄС ЕОМ колективом програмістів, у зв'язку з чим надано порівняльний аналіз систем колективного користування в ОС ЄС.
   Для програмістів і співробітників обчислювальних центрів, розробляючих та експлуатуючих програмні засоби обробки даних на ЕОМ, викладачів і аспірантів відповідного профілю.

 

 

Аналитик. Численно-аналитическое решение задач на малых ЭВМ: справ. пособ. / Б. А. Бублик, В. П. Клименко, С. Б. Погребинский, Ю. С. Фишман; под. ред. Е. Л. Ющенко. - К. : Наук. думка, 1987. - 143 с.

   У довіднику розглянуті проблеми чисельно-аналітичного вирішення наукових і інженерних завдань на малих ЕОМ. Як інструментальна мова аналітичних перетворень вибрана мова сімейства АНАЛІТИК, апаратний інтерпретований на ЕОМ СМ-1410 і ЄС-2680.
   Викладені переваги і характерні особливості чисельно-аналітичного вирішення завдань, приведені реалізації типових математичних моделей і методів і приклади, що ілюструють використання нетрадиційних мовних засобів.
   Для науковців, інженерів, викладачів і студентів.

 

 

Основы компьютерной грамотности / под ред. Е. Л. Ющенко, Е. И. Машбица. - К. : Вища шк., 1988. - 215 с.

   Даний посібник входить в серію навчальних і методичних посібників, призначених для опанування комп'ютерної письменності працівниками народної освіти. Розглянуті основні питання комп'ютеризації: загальні відомості про комп'ютер, зведення про мови програмування, основні типи людино-машинних систем, особливості вирішення завдань з використанням комп'ютера. Велика увага приділена специфіці вживання комп'ютера в учбовому процесі.
   Важливіше завдання - закласти загальні основи комп'ютерної письменності, програмування, що дозволяють освоїти конкретну мову, і ті особливості комп'ютерів, які необхідно знати для успішної роботи з ними.
   Для інженерно-педагогічних працівників профтехучилищ, викладачів вузів і технікумів, вчителів шкіл.

 

 

Глушков В. М. Алгебра. Языки. Программирование. - Изд 3-е, перераб. и доп. / В. М. Глушков, Г. Е. Цейтлин, Е. Л. Ющенко. - К. : Наук. думка, 1989. - 376 с.

   Монографія присвячена вивченню методів алгебри з врахуванням їх застосування в теоретичному і системному програмуванні, прикладній теорії алгоритмів, теорії формальних мов і систем програмування. У третє видання (перероблене і доповнене) включено ряд нових результатів по розвитку апарату структурного паралельного програмування і автоматизованому синтезу програм.
   Для науковців і інженерів, що займаються теоретичним програмуванням і конструюванням систем математичного забезпечення ЕОМ, а також для аспірантів і студентів вузів, що спеціалізуються у відповідних областях кібернетики.

 

 

Многоуровневое структурное проектирование программ: теоретические основы, инструментарий / Е. Л. Ющенко, Г. Е. Цейтлин, В. П. Грицай, Т. К. Терзян. - М. : Финансы и статистика, 1989. - 280 с. : ил.

   Викладаються питання створення ефективних технологій розробки програмних засобів. Описуються метод багаторівневого структурного програмування і його інструментальна підтримка. Даний метод ілюструється прикладами проектування алгоритмів з різних наочних областей. Викладені теоретичні основи даного методу.
   У даній книзі розглядаються важливі питання технології програмування, пов'язані з формалізацією і автоматизацією процесу розробки програм.
   Для фахівців в області програмування, а також студентів вузів відповідних спеціальностей.

 

 

Стандартизация языков программирования / под ред. Е. Л. Ющенко. - К. : Техніка, 1989. - 160 с.

   Описані діючі стандарти на мови програмування. Розглянуті цілі стандартизації і її роль в промисловому виготовленні програм. Освітлені перспективи стандартизації в даної області.
   Приведений матеріал може бути використаний при розробці прикладних бібліотек і пакетів програм, призначених для експлуатації на ЕОМ різних марок, адаптації програмних систем, опануванні сучасної технології програмування великих систем, навчанні програмуванню.
   Розрахована на інженерно-технічних працівників, що займаються розробкою програмного забезпечення ЕОМ, може бути корисна студентам вузів.

 

 

Перевозчикова О. Л. Диалоговые системы / О. Л. Перевозчикова, Е. Л. Ющенко; отв. ред. Е. Л. Ющенко; АН СССР. Ин-т кибернетики им. В. М. Глушкова. - К. : Наук. думка, 1990. -184 с.

   У монографії проблема розробки діалогових систем формулюється як завдання автоматизованого виробництва програмних засобів за завданням моделі наочної області, що алгоритмізується, і моделі спілкування. Остання специфікує форму представлення інформації і порядок її пред'явлення залежно від деталей діалогового рішення конкретної задачі, по якої встановлюється стереотипна організація діалогу із зафіксованого переліку.
   Особлива увага приділена опису інструментального комплексу діалогової інформаційної системи управління пакетами прикладних програм (ДІСУППП), що підтримує проблемно-орієнтовану технологію виробництва діалогових маршрутних систем за завданням їх графових моделей наочних областей і класів моделей спілкування, у тому числі ігрових і коаліційних. Досліджуються питання підвищення надійності маршрутних систем і підсумовується досвід впровадження при рішенні багатофакторних завдань управління, проектування і автоматизації наукових досліджень.

 

 

 

 

 СТАТТІ ПРО ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ К. ЮЩЕНКО

Перевозчикова О. Л. Катерина Ющенко – видатна вчена, математик, кібернетик // Українки в історії / За заг. ред. В. Борисенка. - К. : Либідь, 2004. - 328 с.; іл.

 

 

Перевозчикова О. Л. Екатерина Логвиновна Ющенко // Кибернетика и системный анализ. - 2003. - № 1. - С. 3-7.

DSC00546_45

 

 

Пам'яті К. Л. Ющенко // Вісник НАН України. - 2001. - № 9. - С. 72.