Я знаю, що таке журба по рiднiй, милiй Українi Я знаю, як рида душа в далекiм краї, на чужинi... Нащо ж шукаю я собi другого мiсця для могили? Нi, не залишила тебе, я тут - душа моя з тобою I раз вернувшись назавжди вже не розстанусь я з тобою... Самарканд, травень 1939 |
|
Видатний вчений-математик, спеціаліст із програмного забезпечення комп'ютерів, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки – Катерина Логвинівна Ющенко стоїть поруч із В. Глушковим у першому ряду засновників Інституту кібернетики, з яким назавжди пов'язала своє життя. вона перша у СРСР доктор фізико-математичних наук, якій цей ступінь присуджено за роботи із програмування. Її життєвий шлях захоплює багатством ідей і майстерністю вченого, чуйністю педагога та невичерпним працелюбством. Як згадує сама К. Ющенко: «Я народилася 8 грудня 1919 року в колишнiй столицi запорiзьких козакiв мiстi Чигиринi в родинi вчителя iсторiї i географiї Рвачова Логвинівна Федоровича, вихiдця з Пiдмосков'я. В Україну вiн потрапив пiсля трирiчного заслання в Астрахань. За революцiйну дiяльнiсть йому було заборонено жити в центральнiй Росiї. Вiн оселився в Овручi, де оженився на дочцi лiсника. Уже працюючи вчителем у Чигиринi, заочно закiнчив iсторичний факультет Київського унiверситету iменi Т.Г.Шевченко. Мати самоучкою (по пiдручнику арифметики) навчилася читати, а пiзнiше екстерном здала iспити в гiмназiю. У Чигиринi один за одним з'явилися дiти - троє синiв i двi дочки. Я була передостанньою дитиною. |
У 1937 роцi його порахували українським нацiоналiстом (хоча українською вiн говорив з явним акцентом, що вiдразу видавало його росiйське походження) i заарештували». У 1936 році К. Ющенко вступає на фізико-математичний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Утім, невдовзі, не зважаючи навіть на успіхи в навчанні, її відраховують як дочку ворога народу. Катерина опинилась у надзвичайно скрутному матеріальному та моральному становищі: впродовж багатьох років це клеймо невідступно переслідувало її. Попри все, палке бажання продовжити та завершити освіту привело її в 1938 р. до Самаркандського університету в Узбекистані. Під час Великої Вітчизняної війни вона працює запальником-підривником на шахтах міста Ангрен-Сталін, що в 150 км від Ташкента, де у воєнний час потрібні були молоді робочі руки; добуває вугілля, яке так необхідно країні. Після визволення західної України від фашистських загарбників у вересні 1944 р. переїжджає до родичів в Україну та працює вчителькою середньої школи на Житомирщині у м. Стрий. Примхлива доля знову різко змінює її, здавалося б, уже налагоджене життя. Дізнавшись, що в серпні 1946 р. у Львові відкривається відділення Інституту математики АН УССР, Катерина Логвинівна випадково потрапляє в поле зору академіка Б. Гнєденка (в 1950-ті роки очолював Інститут математики АН УССР), який одразу ж запропонував дівчині роботу у своємі відділі. У 1950 р. Б. Гнєденка обрали дійсним членом АН УССР, а його відділ перевели до Інституту математики АН УССР у Києві. Катерина Логвинiвна разом із сім'єю відразу ж погодилася на переїзд до столиці. Так Катерина опинилась в історичному місці, де під керівництвом С. Лебедєва в 1948-1951 рр. створили першу в континентальній Європі ЕОМ – МЕОМ. Важливий етап в її науковій діяльності пов'язаний із дослідженнями та розробленнями в галузі «адресного програмування». Вона запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування – Адресну мову – перше фундаментальне досягення київської школи теорії програмування, випередивши створення перших таких мов програмування, як ФОРТРАН (1958), КОБОЛ (1959), АЛГОЛ-60 (1960). Адресна передбачила не лише появу мов програмування з апаратом непрямої адресації, а й асамблерів. Підручник з Адресної мови перекладено словацькою, угорською, німецькою, французькою. |
|
|
Для підготовки програмістів у 70-ті рр. К. Ющенко заснувала навчальну серію підручників. не можна не згадати про внесок ученої в створення «Енциклопедії кібернетики», двох видань «Словника з кіберенетики». |
|
|
ВИДАННЯ РОБІТ К. ЮЩЕНКО У ФОНДІ БІБЛІОТЕКИ ОНПУ |
|
Глушков В. М. Вычислительная машина «Киев»: математическое описание / В. М. Глушков, Е. Л. Ющенко. - К. : Техн. лит., 1962. - 183 с. Ця книга присвячена опису розробленої ОЦ АН СРСР універсальної обчислювальної машини «Київ». |
|
|
|
Ющенко Е. Л. Адресное программирование / Е. Л. Ющенко. - К. : Техн. лит., 1963. - 286 с. У книзі викладена універсальна алгоритмічна адресна мова і заснований на ній метод програмування на ЕОЦМ. |
|
|
|
Ющенко Е. Л. Программирующая программа с входным адресным языком для машины Урал -1 / Е. Л. Ющенко, Т. А. Гринченко. - К. : Наук. думка, 1964. - 107 с. Розроблений в Інституті кібернетики АН СРСР алгоритмічна адресна мова придатна як для опису арифметичних, так і складних інформаційно-логічних завдань. Вибір того або іншого стилю адресної мови у якості вхідної дозволяє будувати більш менш складні програмуючі програми (ПП). |
|
|
|
Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа в ней / Е. Л. Ющенко, Б. Н. Малиновский, Г. А. Полищук [и др.]. - К. : Наук. думка, 1964. - 280 с. При сучасному рівні техніки контроль за ходом виробничих процесів і управління ними часто стають непосильними для людини унаслідок необхідності обробки великого об'єму інформації і вирішення завдань управління в дуже обмежений час (секунди і долі секунди). Цифрова обчислювальна машина може служити надійним помічником людини в управлінні плавкою і прокатом сталі, газовим різанням сталевих листів, переробкою нафти, виробництвом хімічних продуктів, видобутком вугілля і так далі. |
|
|
|
Информационные системы общего назначения. Аналитический обзор систем управления базами данных / под ред. Е. Л. Ющенко. - М. : Статистика, 1975. - 472 с. : ил. У книзі, підготовленій комітетом CODASYL, розглядаються характерні риси систем управління базами даних, описуються засоби, що надаються користувачам різних рівнів, обговорюються технічні проблеми, що стоять перед розробниками систем. Наголошується важлива роль Коболу в розробці цих систем. Розгляд надається на прикладі десяти найбільш відомих в США систем управління базами даних. |
|
|
|
Конструирование систем программирования обработки данных / С. Н. Берестовая, О. Л. Перевозчикова, В. М. Романов, Е. Л. Ющенко. - М. : Статистика, 1979. - 269 с. : ил. Монографія присвячена розгляду основних проблем конструювання автоматизованих систем обробки даних економіко-статистичного характеру, в ній висвітлені питання вибору структури систем обробки даних, описані методи і технологічні прийоми їх створення. Вперше в монографічній літературі в систематизованому вигляді викладений висунутий київською школою програмування метод побудови параметричних систем, орієнтованих на класи вхідно-вихідних мов. |
|
|
|
Перевозчикова О. Л. Системы диалогового решения задач на ЭВМ / О. Л. Перевозчикова, Е. Л. Ющенко. - К. : Наук. думка, 1986. - 264 с. У монографії систематизовано досвід створення діалогових проблемно-орієнтованих систем і приведено аналіз підходів до їх автоматичної генерації. Особлива увага приділена інструментальному комплексу великоблочного програмування ДІСУППП, призначеному для генерації діалогових проблемно-орієнтованих систем, названих маршрутними. За способом обробки інформації на етапі генерації маршрутних систем, за завданням їх моделей наочних областей ДІСУППП відноситься до систем агрегації знань і є однією з перших спроб представлення знань про семантику непроцедурних мов програмування. Маршрутні системи орієнтовані на підтримку безпаперової технології вирішення завдань на ЄС ЕОМ колективом програмістів, у зв'язку з чим надано порівняльний аналіз систем колективного користування в ОС ЄС. |
|
|
|
Аналитик. Численно-аналитическое решение задач на малых ЭВМ: справ. пособ. / Б. А. Бублик, В. П. Клименко, С. Б. Погребинский, Ю. С. Фишман; под. ред. Е. Л. Ющенко. - К. : Наук. думка, 1987. - 143 с. У довіднику розглянуті проблеми чисельно-аналітичного вирішення наукових і інженерних завдань на малих ЕОМ. Як інструментальна мова аналітичних перетворень вибрана мова сімейства АНАЛІТИК, апаратний інтерпретований на ЕОМ СМ-1410 і ЄС-2680. |
|
|
|
Основы компьютерной грамотности / под ред. Е. Л. Ющенко, Е. И. Машбица. - К. : Вища шк., 1988. - 215 с. Даний посібник входить в серію навчальних і методичних посібників, призначених для опанування комп'ютерної письменності працівниками народної освіти. Розглянуті основні питання комп'ютеризації: загальні відомості про комп'ютер, зведення про мови програмування, основні типи людино-машинних систем, особливості вирішення завдань з використанням комп'ютера. Велика увага приділена специфіці вживання комп'ютера в учбовому процесі. |
|
|
|
Глушков В. М. Алгебра. Языки. Программирование. - Изд 3-е, перераб. и доп. / В. М. Глушков, Г. Е. Цейтлин, Е. Л. Ющенко. - К. : Наук. думка, 1989. - 376 с. Монографія присвячена вивченню методів алгебри з врахуванням їх застосування в теоретичному і системному програмуванні, прикладній теорії алгоритмів, теорії формальних мов і систем програмування. У третє видання (перероблене і доповнене) включено ряд нових результатів по розвитку апарату структурного паралельного програмування і автоматизованому синтезу програм. |
|
|
|
Многоуровневое структурное проектирование программ: теоретические основы, инструментарий / Е. Л. Ющенко, Г. Е. Цейтлин, В. П. Грицай, Т. К. Терзян. - М. : Финансы и статистика, 1989. - 280 с. : ил. Викладаються питання створення ефективних технологій розробки програмних засобів. Описуються метод багаторівневого структурного програмування і його інструментальна підтримка. Даний метод ілюструється прикладами проектування алгоритмів з різних наочних областей. Викладені теоретичні основи даного методу. |
|
|
|
Стандартизация языков программирования / под ред. Е. Л. Ющенко. - К. : Техніка, 1989. - 160 с. Описані діючі стандарти на мови програмування. Розглянуті цілі стандартизації і її роль в промисловому виготовленні програм. Освітлені перспективи стандартизації в даної області. |
|
|
|
Перевозчикова О. Л. Диалоговые системы / О. Л. Перевозчикова, Е. Л. Ющенко; отв. ред. Е. Л. Ющенко; АН СССР. Ин-т кибернетики им. В. М. Глушкова. - К. : Наук. думка, 1990. -184 с. У монографії проблема розробки діалогових систем формулюється як завдання автоматизованого виробництва програмних засобів за завданням моделі наочної області, що алгоритмізується, і моделі спілкування. Остання специфікує форму представлення інформації і порядок її пред'явлення залежно від деталей діалогового рішення конкретної задачі, по якої встановлюється стереотипна організація діалогу із зафіксованого переліку.
|
|
|
|
СТАТТІ ПРО ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ К. ЮЩЕНКО |
|
|
Перевозчикова О. Л. Катерина Ющенко – видатна вчена, математик, кібернетик // Українки в історії / За заг. ред. В. Борисенка. - К. : Либідь, 2004. - 328 с.; іл.
|
|
|
|
Перевозчикова О. Л. Екатерина Логвиновна Ющенко // Кибернетика и системный анализ. - 2003. - № 1. - С. 3-7. |
|
|
|
Пам'яті К. Л. Ющенко // Вісник НАН України. - 2001. - № 9. - С. 72.
|