Світова література 2

ID: 6208
Навчальна дисципліна загальної підготовки
Год внедрения: 
2017.
Количество кредитов ЭКТС: 
6.00.
Содержит курсовую работу
Форма контроля: 
Экзамен. Защита курсовой работы.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
4 семестр: лекційних - 30 годин, практичних - 30 годин.

Анотація навчальної дисципліни

Метою викладання курсу «Світова література»

є введення до учбового процесу базової системи понять з літературознавства як у теоретичному, так і у історико-культурному аспекті; формування уявлень студентів про літературу як метатекст  культури; ознайомлення з актуальними стратегіями аналізу літературного твору. Все це має дати змогу дослідити феномени сучасної світової та української літератури і культури. Ґрунтуючись на знаннях, що їх засвоєно  в цьому курсі,  студенти мають використовувати надбанні знання та практичні навички у власній практиці, зокрема в написанні дипломної роботи.

Завданням вивчення дисципліни
  • є набуття знань про генезис світової літератури, отримання уявлення про основи теорії літератури, опанування основними методологічними засадами та категоріальними апаратом сучасного літературознавства, ознайомлення з головними напрямками в розвитку світової літератури, які представлені на тлі загальнокультурних процесів, отримання уявлення про основні школи, напрямки української літератури як складової частини літератури світової, усвідомлення теоретичних моделей і літературознавчих концепцій як підґрунтя різноманітних літературних феноменів, формування уявлень про історичні і сучасні проблеми розвитку літератури, набуття навичок аналізу літературних текстів, розвиток професійно-наукової ідентичності, розвиток тих якостей особистості, що мають для майбутнього фахівця-культуролога особистісне професійне значення в контексті інтеграції у європейський культурний простір.

 

Основні результати навчання

Вміти використовувати відповідну термінологію, обговорювати факти та інтерпретації зрозумілою і чіткою мовою, застосовувати це в презентаціях, есе та дипломній роботі. Відтворювати типологію культур та динаміку культурних форм. Впорядковувати множинність емпіричних фактів у відповідності з логікою становлення культури. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва. Вміти здійснювати самостійний аналіз культур-фактологічних масивів і давати критичну оцінку різноманітним текстам культури в контексті навчального курсу.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • ПЗ – практичні заняття – практична підготовка й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
  • К – консультації викладача;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • КР – Курсова робота;
  • Е – екзамен.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1-й тиждень
    • Л 24. Реалізм як художня система. Соціальний роман 19 ст.
    • ПЗ 16. Становлення реалістичного художнього методу в літературі 19 ст.
    • СРЗ. К. КР - початок 1 етапу.
  • 2-й тиждень
    • Л 25. Розвиток реалізму в літературі другої половини 19 ст. 
    • ПЗ 17. Розвиток реалізму в літературі другої половини 19 століття.
    • СРЗ. К.
  • 3-й тиждень
    • Л 26. Реалізм в російській ті українській  літературі 19 ст.
    • ПЗ 18. Реалізм в російській і українській літературі 19 століття.
    • СРЗ. К.
  • 4-й тиждень
    • Л 27. Модернізм у європейській літературі кінця 19 – початку 20 століття.
    • ПЗ 19. Натуралізм в літературі кінця 19 – початку 20 ст.
    • СРЗ. К. КР  - початок 2 етапу.
  • 5-й тиждень
    • Л 28. Символізм в літературі кінця 19 – початку 20 ст. та реакція на нього.
    • ПЗ 20. Головні напрями в російській поезії кінця 19 – початку 20 ст.
    • СРЗ. К.
  • 6-й тиждень
    • Л 29. Проблеми літературного авангарду початку 20 ст.
    • ПЗ 21. Авангард в літературі початку 20 ст. Футуризм.
    • СРЗ. К.
  • 7-й тиждень
    • Л 30. Українська література кінця 19 – початку 20 ст. 
    • ПЗ 22. Напрями і течії в українській літературі кінця 19 – початку 20 ст.
    • МКР1. СРЗ. К. КР - початок - 3 етапу.
  • 8-й тиждень
    • Л 31. Розвиток жанру роману в літературі 20 ст.
    • ПЗ 23. Драматургія 20 століття.
    • СРЗ. К. 
  • 9-й тиждень
    • Л 32. Драматургія 20 століття.  
    • ПЗ 24. Розвиток жанру роману в літературі 20 ст.
    • СРЗ. К. 
  • 10-й тиждень
    • Л 33. Література екзистенціалізму. 
    • ПЗ 25. Література екзистенціалістської орієнтації.
    • СРЗ. К. КР - початок  4 етапу. 
  • 11-й тиждень
    • Л 34. „Магічний реалізм” і проблеми міфу у світовій літературі 20 ст.
    • ПЗ 26. „Магічний реалізм” в літературі 20 ст.
    • СРЗ. К. 
  • 12-й тиждень
    • Л 35. Соціалістичний реалізм в радянській літературі.
    • ПЗ 27. Література соціалістичного реалізму.
    • СРЗ. К. 
  • 13-й тиждень
    • Л 36. Тенденції розвитку сучасної літератури. Ситуація постмодернізму в літературі. 
    • ПЗ 28. Постмодернізм в літературі 20 – початку 21 ст.
    • СРЗ. К. КР - початок 5 етапу.
  • 14-й тиждень
    • Л 37. Літературна традиція та її прочитання в літературі постмодернізму. 
    • ПЗ 29. Жанрова структура постмодерністської літератури.
    • МКР2.СРЗ. К.
  • 15-й тиждень
    • Л 38. Масова література як мова-інтегратор сучасної культури. 
    • ПЗ 30. Масова література як мова-інтегратор сучасності.
    • СРЗ. К.

 

Індивідуальна робота

Мета КР - проявити знання, вміння та навички студента до використання сучасної гуманітарної методології, новітніх культурологічних дискурсів при аналізі сучасних культурних контекстів, стану сучасного творчого процесу та прогнозування основних напрямів його розвитку у регіоні, Україні та світі. Потижневий тематичний план виконання:

  • 1-3 тиждень - етап 1 – Вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження.
  • 4-6 тиждень – етап 2 – Обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка 1-ї частини чорнового варіанту роботи.
  • 7-9 тиждень – етап 3 – підготовка 2-ї частини чорнового варіанту роботи.
  • 10-13 тиждень – етап 4 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування роботи, підготовка до захисту (презентація+доповідь).
  • 13-15 тиждень – етап 5 – публічний захист курсової роботи.

Орієнтовна тематика курсових  робіт:

  • Література як метатекст культури.
  • Літературний витвір як структура.
  • Особливості організації поетичного тексту. 
  • Міф і література у історичному дискурсі.
  • Культурно-історична обумовленість жанрово-родової структури літератури.
  • Типологія конфлікту у літературному творі: історико-літературний аспект.
  • Образ героя  як провідний фактор літератури: історико-літературний аспект.
  • Автор у літературному творі: історико-літературний аспект.
  • Культурно-історичні детермінанти літератури Давнього Сходу.
  • Культурно-історичні детермінанти античної літератури.
  • Культурно-історичні детермінанти літератури європейського середньовіччя.
  • Культурно-історичні детермінанти літератури літератури Відродження.
  • Культурно-історичні детермінанти барокової літератури.
  • Культурно-історичні детермінанти літератури класицизму.
  • Культурно-історичні детермінанти літератури Прсвітництва.
  • Культурно-історичні детермінанти літератури романтизму.
  • Культурно-історичні детермінанти літератури реалізму 19 століття.
  • Культурно-історичні детермінанти модерністської літератури.
  • Культурно-історичні детермінанти літератури постмодерну.
  • Культурно-історичні детермінанти особливостей української літератури.

 

Самостійна робота

Самостійна робота здобувача вищої освіти для досягнення заявлених результатів навчання полягає у регулярному опрацюванні текстів лекцій, підручників, монографій та статей з окремих проблем курсу, що наведені в літературі до курсу; складанні і розв'язанні ситуаційних завдань, написанні есе чи анотації, підготовці електронної  презентації. Самостійна робота складає в 4-му семестрі 120 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 1) підготовка до лекційних занять 30 годин;
2) підготовка до практичних занять та до виконання поточних контрольних завдань – разом 30 годин; 3) виконання КР – 30 годин 4) підготовка до екзамену – 60 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється в кожному семестрі на два семестрові модулі. 

У четвертому семестрі максимальна сума накопичувальних балів у кожному модульному контролі становить 20 балів, а саме: у 1-му модулі - виконання поточних завдань на ПЗ - 5 балів, активна робота на практичному занятті - 10 балів, виконання КР - 5 балів; у 2-му модулі - виконання поточних завдань на ПЗ - 5 балів, активна робота на практичному занятті - 10 балів, виконання КР - 5 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу становить - 30 балів. Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 10 балів (5 балів у 4-му семестровому модулі 1 та 5 балів у 4-му семестровому модулі 2), які складаються із обґрунтування актуальності, формулювання мети і завдань дослідження;   роботи зі збору матеріалів для написання курсової роботи; викладу фактів, ідей, результатів досліджень в логічній послідовності; доказовості висновків, обґрунтованості власної позиції; пропозиції щодо розв’язання проблеми, визначення перспектив дослідження; дотримання вимог щодо технічного оформлення структурних елементів роботи; розроблення і захисту наукового проекту у програмі PowerPoint (Презентація);   прилюдного захисту курсової роботи.   Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.  Білети до екзамену складаються з теоретичних та практично-теоретичних питань. В білеті 2 теоретичних питання, повна і ґрунтовна відповідь на кожне з них оцінюється у 30 балів. Бали знімаються за невпевненість відповіді, відсутність логіки роздумів, незнання або не повне знання теоретичних основ сучасного літературознавства, незнання чи неопрацювання винесеної на самостійне опрацювання літератури із списку основної та додаткової літератури. Практично-теоретичне питання оцінюється в 40 балів, оскільки передбачає не лише володіння певними знаннями, а й навичками аналізу літературного тексту, вмінням робити узагальнення   та вмінням  аргументувати свої висновки. Якщо здобувач  дав повну ґрунтовну відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів лише з незначною кількістю помилок, то оцінка його складає «відмінно».  Якщо здобувач  дав ґрунтовну відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів з кількома помилками, то оцінка його складає «дуже добре». Якщо здобувач  дав неповну відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на деякі додаткові питання екзаменаторів з певною кількістю суттєвих помилок, то оцінка його складає «добре». Якщо здобувач  дав неповну відповідь хоча б на 2 питання  екзаменаційного білету та на одне додаткове питання екзаменаторів, але зі значною кількістю недоліків, то оцінка його складає «задовільно». Якщо здобувач  дав неповну відповідь хоча б на 1 питання  екзаменаційного білету та на одне додаткове питання екзаменаторів, то оцінка його складає «достатньо». Якщо здобувач  не дав вірної відповіді на жодне питання екзаменаційного білету, але дав відповідь  на деякі додаткові питання екзаменаторів, то робота його оцінюється як «незадовільна». Якщо здобувач  не дав відповіді на жодне питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів, то робота його оцінюється у «0» балів.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Під час Л, ПЗ, МКР, З, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.