Теорія культури

ID: 6228
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2017.
Количество кредитов ЭКТС: 
5.00.
Содержит курсовую работу
Форма контроля: 
Экзамен. Защита курсовой работы.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
Лекційних – 30 год; практичних – 30 год.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

одержання знань, які полягають в уявлені напрямків практичної діяльності в сфері культури, пов'язаних з опануванням здобувачами «інструментарієм» культурології – знанням базових категорій; застосування категорій для культурологічного аналізу різних типів культури. Для досягнення мети вивчення дисципліни здобувачі повинні сформувати здібність до «культурологічного» погляду на навколишній світ; навчитися аналізувати окремі факти культури у широкому контексті; сформувати уявлення про «типи культур»; ознайомитися з «транзитивними» культурами; навчитися застосовувати культурологічні категорії для аналізу окремих культурних феноменів.

Завдання дисципліни:
  • систематизувати знання в галузі культурних універсалій;
  • систематизувати мотивуючі механізми культури; охарактеризувати типи культур;
  • аналізувати окремі факти теорії культури у широкому контексті;
  • навчитися застосовувати культурологічні категорії для аналізу окремих культурних феноменів. систематизувати знання фундаментальної культурології та показати їх застосування з метою прогнозування, проектування, регулювання та організаційно-методичного забезпечення культурних процесів;
  • розглянути технології формування сприятливого культурного середовища;
  • дати уявлення про культурну політику як систем направлених дій на збереження, трансляцію і відтворення цінностей культури;
  • розкрити напрямки культурозберігаючої діяльності;
  • розглянути механізми формування культури особистості;
  • дати уявлення про методологію та методику культурологічного освіти;
  • формувати ціннісне ставлення до культурної спадщини;
  • розвивати навички самостійного аналізу теорії культури;
  • сприяти становленню здобувача як активного суб'єкта культуротворчої діяльності.

 

Основні результати навчання

Здатність використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. Здатність використовувати загальні й спеціальні методи та інструменти дослідження, необхідні для вирішення проблем культурології. Здатність використовувати знання з основ наукових досліджень як складової культурологічної освіти та наукової творчості. Володіти культурологічною термінологією. Визначати проблематику культурології в контексті сучасних досліджень культури. Досліджувати культурні феномени та процеси їх трансформації в контексті теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Порівнювати дослідницькі стратегії, що вироблені в межах провідних культурологічних напрямів та шкіл. Вміти використовувати відповідну термінологію, обговорювати факти та інтерпретації зрозумілою і чіткою мовою, застосовувати це в презентаціях, есе та дипломній роботі. Відтворювати типологію культур та динаміку культурних форм. Впорядковувати множинність емпіричних фактів у відповідності з логікою становлення культури. Знаходити необхідний матеріал для організації культурологічного дослідження. Передбачати шляхи подальшого розвитку сучасної культури. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо). Застосовувати культурологічні знання в освітній практиці. Оцінювати соціокультурну ситуацію в сучасній Україні, діяти з позицій культурного діалогу та толерантності. Виявляти специфіку історичного етапу в межах певного культурного феномену. Аргументувати актуальність теми обраного культурного проекту, встановлювати її зв’язок з пріоритетними напрямами розвитку сучасної науки. Оцінювати роль історичних діячів, які сприяли змінам в історії світової культурі. Знати принципи і вміти організувати ділові ігри, що моделюють ситуацію, яка наближена до реальної професійної сфери культуролога. Формувати позитивне ставлення суспільства до різноманітних національних меншин, вміти співпрацювати з носіями різних культурних цінностей. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • КР – курсова робота,
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультація;
  • Е – екзамен.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л1. Вступ до тематики курсу. Формування культурології як науки.
    • ПЗ1. Вступ до проблематики курсу. Культура та культурологія.
    • СРЗ. К.
  • 2 тиждень
    • Л2. Універсалії культури. Герой культури. (частина перша).
    • ПЗ2. Мотивуючі механізми культури.
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень
    • Л3. Універсалії культури. Герой культури. (частина друга).
    • ПЗ3. Парні категорії культурології.
    • СРЗ. К.
  • 4 тиждень
    • Л4. Категоріальний апарат культурології.
    • ПЗ4. Категорії культури в сучасному гуманітарному просторі.
    • СРС. К.
  • 5 тиждень
    • Л5. Діяльність як категорія культури.
    • ПЗ5. Парні категорії культурології: сенс/значення.
    • СРЗ. К.
  • 6 тиждень
    • Л6. Культура як динамічна система.
    • ПЗ6. Виокремлення культурології.
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень
    • Л7. «Інструменти» пам’яті та форми існування. 
    • ПЗ7. Культура та історія. Проблема перехідності в культурології.
    • СРЗ. К.
  • 8 тиждень 
    • Л8. Колективний аспект культури. Культурологічний аналіз.
    • ПЗ8. Міф у культурі.
    • СРЗ. К.
  • 9 тиждень
    • Л9. Культура доби архаїки. Культура Давнього світу.
    • ПЗ9. Категорії середньовічної культури в концепції А.Я. Гуревича
    • СРЗ. К.
  • 10 тиждень
    • Л10. Елінізм як транзитивна доба.
    • ПЗ10. Елінізм як транзитивна доба.
    • СРЗ. К.
  • 11 тиждень
    • Л11. Християнська культура у «римському» та «візантійському» варіантах. Середньовічна концепція світу та її криза.
    • ПЗ11. Культура доби Середньовіччя (Західна Європа).
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень
    • Л12. Відродження як транзитивна доба. Можливі підходи до Відродження.
    • ПЗ12. Ренесанс як транзитивна історико-культурна доба. 
    • СРЗ. К.
  • 13 тиждень
    • Л13. Культура ранньої новітньої доби (ХVІІ ст.).
    • ПЗ13. Концепція «Ренесансу» Й. Хейзінги.
    • СРЗ. К.
  • 14 тиждень
    • Л14. Класична наука як підґрунтя «раціональності» Новітньої доби. 
    • ПЗ14. Особливості культури Нового часу.
    • СРЗ. К.
  • 15 тиждень
    • Л15. Культура доби Просвітництва. Культура романтизму.
    • ПЗ15. Культура Романтизму.
    • СРЗ. К.

 

Індивідуальна робота

Тематика курсових робіт розрахована на самостійну творчу роботу здобувачів і охоплює основні проблеми сучасних субкультур і підходів до їх дослідження. Від здобувача вимагається самостійний вибір проблеми, її правильного розуміння, аналізу літературних джерел.

Мета курсової роботи полягає у застосування культурологічного аналізу для дослідження окремих феноменів культурної історії людства. 

Задачі виконання КР: ознайомлення з культурологічними категоріями та вміння застосовувати їх в якості аналітичного інструментарію.

Етапи виконання:

  • видача завдань (1-2 тиждень);
  • самостійна робота здобувачів (3-13 тиждень);
  • захист КР (14 тиждень).

Календарний план виконання курсової роботи передбачає, крім щотижневих консультацій, ряд обов’язкових (контрольних) консультацій.

Приблизна тематика курсових робіт:    

  • Міфологія в культурі архаїчної доби.
  • Міфологія Давнього Єгипту. 
  • Закони Хамурапі як відбиток культури Давнього Світу. 
  • «Жага простору» у становленні давніх імперій (на прикладі Олександра Македонського). 
  • Міф про Геракла в контексті культури Давнього Світу. 
  • Свідомий протест та прагнення до волі на прикладі творчості Софокла 
  • Християнська концепція світу і становлення Візантійської імперії. 
  • Розкол християнства 1054 року  в контексті культури Середньовіччя.
  • Творчість Яна ван Ейка в культурному контексті Нідерландів ХV ст. 
  • Постать Мартіна Лютера в контексті пізнього Середньовіччя. 
  • Ігнатій Лойола: реформатор чи контрреформатор?
  • Середньовічне місто як репрезентант «кризи Средньовіччя»
  • Релігійний аспект абсолютизму в культурі Нового часу. 
  • Постать Філіпа Орлеанського на тлі становлення абсолютизму. 
  • Кардинал Рішельє як герой культури Нового часу. 
  • Наполеон Бонапарт та ідеал «універсальної монархії». 

 

Самостійна робота

Проаналізувати навчальний методичний матеріал, особливо лекційний матеріал, матеріал основних, додаткових і електронних інформаційних літературних джерел відповідно тематики лекційних занять й оцінити їх зміст з врахуванням сучасних особливостей теорії культури. Творча проблемно-орієнтована самостійна робота, спрямована на розвиток інтелектуальних умінь, комплексу професійних компетенцій, підвищення творчого потенціалу здобувачів полягає в:

  • аналізі наукових публікацій по кожному розділу курсу їх структурування та подання матеріалу для презентації на рубіжному контролі;
  • пошуку, аналізі, структуруванні та презентації інформації, аналізі наукових публікацій з певної теми;
  • дослідницькій роботі та участі в наукових студентських конференціях, семінарах та олімпіадах.

Для забезпечення реалізації головної методологічної концепції дисципліни, яка полягає у формуванні в здобувачів навичок  аналітичного мислення, кожний здобувач самостійно опрацьовує теоретичний матеріал,  готується до лекційних та практичних занять, до написання курсової роботи, до поточного та підсумкового контролю. При підготовці до лекційних занять, КР, поточного  та підсумкового контролю бажано звертати увагу на такі питання:  

  • Яке значення слова «культура» вам відомо?
  • У чому, на вашу думку, полягає різниця між теорією у природних та у гуманітарних науках?
  • Що таке «категоріальний апарат»? У чому полягають його функції?
  • Як ви розумієте поняття «сенс», «значення», «знак»?
  • Як ви розумієте, що таке пам’ять? 
  • Які вам відомі історичні типи культур?
  • Що таке міф, ритуал, звичай?
  • Коли розпочалося вивчення Давньої доби?
  • Що таке перехідна епоха?
  • Що таке доба «Елінізму»? Чому її визначають як «транзитивну»?
  • Коли виникло християнство? Які були передумови його виникнення?
  • Назвіть хронологічні межі Середньовіччя.
  • Коли розпочинається вивчення Середньовіччя?
  • Чому доба Відродження має перехідний характер?
  • Значення  абсолютизму у культурі Нового часу?

В процесі підготовки до практичних занять рекомендується звернути увагу на наступні питання:

  • Поясніть значення терміну «мотивація» у культурології.
  • Поясніть значення термінів «ідеал», «цінність», «традиція», «норма».
  • Поясніть, що таке «парні категорії» в культурології.
  • Пригадайте відомі вам історичні типи культур.
  • Що таке «транзитивна епоха»?
  • Що таке «історізація» культури?

Поточну і випереджальну СРС, спрямовано на поглиблення і закріплення знань, а також розвиток практичних умінь полягає в:

  • роботі здобувачів з лекційним матеріалом, пошук і аналіз літератури та електронних джерел інформації по заданій проблемі;
  • виконанні домашніх завдань;
  • перекладі матеріалів з тематичних інформаційних ресурсів з іноземних мов;
  • вивченні тем, винесених на самостійне опрацювання;
  • вивченні теоретичного матеріалу до практичних занять;
  • підготовку до захисту практичних робіт;
  • підготовці до екзамену.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом 5 семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.  Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі, які виконуються на 7-8 та 14-15 тижнях відповідно. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. Перескладання можливе протягом 9-11 тижнів за розкладом консультацій.

Модульна контрольна робота №1 та №2 проводиться письмово. Білет до модульної контрольної роботи №1  та №2 складається з теоретичних питань та практичного завдання. Кількість теоретичних питань ― 2, яке оцінюється в 10 б. Практичне завдання оцінюється 10 б. Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач: повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів; проаналізував, навів приклади та  охарактеризував сучасні особливості теорії культури. 

Правильне виконання практичної частини оцінюється в 10 балів. Завдання вважається виконаним, якщо отримана правильна відповідь, виконано повний аналіз, наведені пояснення. За виконання кожного завдання практичної частини бали можуть бути зняті: 10 балів – за повну відсутність виконання завдання практичної частини; 8 балів – відповідь не отримано або не вірна, але при цьому хід міркування та усі використані засади обрано вірно; 7 балів – наведено правильне рішення, але при цьому є неточності; 6 бали – наведено правильне рішення, але при цьому не повністю виконано обов'язкові пояснення; 5 бали – за неправильне тлумачення, що не порушило загалом правильного ходу відповіді; 4 бал – за допущену помилку, що не вплинула на відповідь та загальний хід вирішення; 2 бали – за нераціональне обґрунтування завдання при наявності докладних пояснень та вірного кінцевого результату. Завдання не зараховується, якщо повністю відсутнє відповідь.

Накопичувальна частина дисципліни складається з виконання та захисту творчих робіт (у формі есеїв) та участі в обговореннях та дискусіях на семінарських заняттях. Захист виконаних творчих робіт (у формі есеїв) проводиться двічі за семестр: перше творче завдання виконується під час першого модуля і оцінюється в 6 балів; друге творче завдання виконується впродовж другого модуля і оцінюється в 4 бали. Активна участь у кожному семінарському занятті оцінюється у 2 бали. Оцінка за виконання завдань для самостійної роботи є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні навчальних досягнень з навчальної дисципліни.

Курсова робота виконується письмово. 

Курсова робота з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Завдання практичної частини курсової роботи вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні отримана правильна відповідь, послідовно і логічно викладено рішення, зроблені всі необхідні графіки, схеми чи рисунки. 

За виконання кожного завдання курсової роботи бали можуть бути зняті:

  • 40 балів – розкриття теми не отримано або не вірне, але при цьому хід мислення та усі використані засади обрано вірно;
  • 30 балів – наведено правильне тлумачення, але при цьому є помилки у розкритті теми;
  • 20 бали – наведено правильне обґрунтування, але при цьому не повністю виконано обов'язкові пояснення;
  • 10 бали – за неправильне тлумачення теми, що не порушило загалом правильного ходу роботи;
  • 5 бал – за допущену помилку, що не вплинула на відповідь та загальний хід розкриття теми роботи;
  • 2 бали – за нераціональне тлумачення розділу при наявності докладних пояснень та вірного кінцевого висновку.

Підсумковий контроль виконується у формі усного екзамену. 

Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. 

Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання. За бездоганну відповідь на теоретичні питання й бездоганну відповідь на завдання практично-теоретичної частини здобувач отримує – 100 балів. 

Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач раціонально обґрунтував завдання, навів докладні пояснення та вірний висновок. 

Якщо відповідь відсутня – вона не зараховується.

Завдання практично-теоретичної частини іспиту вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні наведена правильна відповідь, послідовно і логічно викладено обґрунтування або аналіз, зроблено висновки.

Оцінка за завдання може бути знижена на

  • 1 бал – за кожен недолік;
  • 2 бали – за кожну не грубу помилку;
  • 3 бали – за кожну грубу помилку.

Відповідь не зараховується, якщо вона відсутня чи здобувач відмовляється від відповіді на питання. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.