Виконання дипломної роботи

ID: 6244
Год внедрения: 
2017.
Количество кредитов ЭКТС: 
6.00.
Форма контроля: 
Защита работы.
Преподаватель: 
наукові керівники кваліфікаційних робіт затверджуються щорічно наказом ректора
Количество аудиторных занятий: 
180 годин.

Анотація кваліфікаційної роботи

Мета кваліфікаційної роботи:

виробити практичні вміння наукової праці; набути навичок практичного застосування теоретичних знань, отриманих за час навчання, через систематизацію й аналіз цих знань; продемонструвати здатність методичного і практичного вирішення поставлених перед здобувачем конкретних завдань.

Завдання кваліфікаційної роботи:
  • систематизація, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань;
  • формування навичок розв’язання складних спеціалізованих завдань та практичних проблем у галузі культурології;
  • формулювання узагальнень, висновків, рекомендацій та їх обґрунтування; розвиток уміння грамотно викладати свої думки на письмі, редагувати створений науковий текст, здійснювати його мовностилістичну та технічну правку;
  • здатність розуміти та інтерпретувати джерела культури (писемні, речові, візуальні) з урахуванням різних контекстів (історичного, соціального, антропологічного, політичного, релігійного, екологічного тощо);
  • надбання досвіду представлення та публічного захисту результатів своєї діяльності;
  • встановлення відповідності рівня підготовки здобувача вищої освіти вимогам освітньої програми, його готовності та спроможності до успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю. 

 

Основні результати навчання

Навички спілкування, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою та хоча б однією із поширених європейських мов. Навички вербального та письмового репрезентування практичних розробок. Вміти використовувати відповідну термінологію, обговорювати факти та інтерпретації зрозумілою і чіткою мовою, застосовувати це в презентаціях, есе та дипломній роботі. Володіти культурологічною термінологією. Описувати структуру й зміст теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Визначати проблематику культурології в контексті сучасних досліджень культури. Знаходити необхідний матеріал для організації культурологічного дослідження. Інтерпретувати задачі теоретичної, історичної та практичної культурології. Вміти «прочитати» виставу, скласти уявлення про сценічне мистецтво як особливу знакову систему. Передбачати шляхи подальшого розвитку сучасної культури. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо). Застосовувати культурологічні знання в освітній практиці. Оцінювати адекватність дослідницьких завдань науковій меті культурологічного дослідження. Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва. Вміти здійснювати самостійний аналіз культурфактологічних масивів і давати критичну оцінку різноманітним текстам культури в контексті навчального курсу. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно-мистецькими проектами. 

Досліджувати культурні феномени та процеси їх трансформації в контексті теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Порівнювати дослідницькі стратегії, що вироблені в межах провідних культурологічних напрямів та шкіл. Виявляти специфіку історичного етапу в межах певного культурного феномену. Аргументувати актуальність теми обраного культурного проекту, встановлювати її зв’язок з пріоритетними напрямами розвитку сучасної науки. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Формувати позитивне ставлення суспільства до різноманітних національних меншин, вміти співпрацювати з носіями різних культурних цінностей. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • КР – кваліфікаційна робота;
  • К – консультації викладача.

 

Тематика кваліфікаційної роботи

Тематика КР оновлюється щорічно та відображає найсучасніші тенденції розвитку суспільства. Тему КР здобувач може обрати самостійно із запропонованих випусковою кафедрою напрямків та тематики наукових досліджень; особливостей бази практики або місця постійної роботи, на матеріалах яких виконується кваліфікаційна робота або ж, орієнтуючись на власні наукові інтереси  і напрями науково-дослідної роботи випускової кафедри, запропонувати власне формулювання теми (в межах предметної області спеціальності), попередньо обґрунтувавши необхідність її розробки. Напрями дослідження повинні ураховувати вимоги галузевих стандартів вищої освіти та освітньо-професійних програм, потреби науки та практики. 

 

Індивідуальна робота

Виконання КР здійснюється в 4 етапи:

  • перший – підготовчий – вибір здобувачем напряму (тематики) дослідження, призначення завідувачем випускової кафедри спільно з керівником проектної групи (гарантом) відповідної освітньо-професійної програми наукових керівників, остаточне (кінцеве) формулювання теми кваліфікаційної роботи, складання і затвердження індивідуальних завдань (вересень); 
  • другий – творчий – безпосереднє виконання здобувачем вищої освіти затвердженого індивідуального завдання відповідно до встановленого рішенням випускової кафедри регламенту, перевірка розділів (частин) кваліфікаційної роботи науковим керівником; виконується за алгоритмом:
    • (жовтень) – планування загальної структури дослідження, пошук літератури.
    • (листопад – грудень) – збір матеріалів, робота з першоджерелами.
    • (січень) – написання I розділу КР.
    • (лютий) – удосконалення й оформлення I розділу КР, формування списку інформаційних джерел.
    • (березень – квітень) – переддипломна практика: збір емпіричного матеріалу; написання II розділу КР.
    • (квітень) – підготовка матеріалів та написання III розділу КР.
    • (травень) – написання вступу та висновків; оформлення чистового варіанта КР.
    • третій – прикінцевий – попередній розгляд (передзахист) результатів роботи комісією; рецензування (червень);
    •  четвертий – заключний – підготовка доповіді та ілюстративних матеріалів (презентації) до захисту кваліфікаційної роботи перед екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією, підготовка відповідей на запитання рецензентів тощо; безпосередній захист, оголошення результатів захисту (оцінки) одним з членів екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії (червень);.

 

Самостійна робота

Самостійна робота передбачає творче сприйняття й осмислення навчального, наукового та практичного матеріалу з теми КР. Самостійна робота складає 180 годин.

Розподіл самостійної роботи за етапами виконання КР:

  • Етап 1 – 35 годин;
  • Етап 2 – 100 годин;
  • Етап 3 – 10 годин;
  • Етап 4 – 35 годин;

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Підсумковою формою контролю КР є захист. КР оцінюється максимально в 100 балів і включає складові: Логіко-структурний рівень: витриманість логічного ланцюга тема-об’єкт-предмет-метазавдання-висновки, обґрунтованість актуальності теми, відповідність побудови роботи її назві, взаємозв’язок назв розділів та підрозділів. Рівень пошукової глибини: якість бібліографічного аналізу. Науково-теоретичний рівень: аналіз понятійного апарату досліджуваної предметної галузі, здатність здобувача до критичних зіставлень та узагальнень різних точок зору щодо постановки та вирішення досліджуваної проблеми; наявність теоретично обґрунтованої авторської позиції щодо способу розв’язання проблеми. Аналітико-методичний рівень: глибина проведеної діагностики проблеми, відповідність використаного методичного інструментарію меті й завданням дослідження, коректність інтерпретації результатів застосування інструментів, здатність здобувача до комбінування та рекомбінування вихідної інформації (перетворення неупорядкованого масиву в аналітичні таблиці тощо). Конструктивний рівень: експериментальне підтвердження пропозицій (сутність, культурологічне обґрунтування доцільності реалізації запропонованого проекту, обґрунтування очікуваного). Рівень наукової етики: розвиненість мови, оригінальність авторського стилю викладання матеріалу, дотримання в тексті правил оформлення рукопису та посилань на використані джерела, норм етики цитування. Організаційний рівень: ритмічність виконання дослідження, дотримання регламенту, своєчасне виправлення недоліків, урахування зауважень наукового керівника та членів експертної комісії, ступінь готовності роботи на етапі попереднього захисту. Доповідь (логіка побудови доповіді): уміння чітко, з дотриманням регламенту, ясно та стисло викласти результати дослідження: його мету, основні положення, сформулювати робочу гіпотезу та зробити висновки щодо її підтвердження. Відповіді на запитання: повнота, глибина, обґрунтованість відповідей на питання, уміння аргументовано захищати свої пропозиції. Організація презентації: використання та якість підготовки ілюстративних матеріалів, володіння культурою презентації.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До захисту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали КР на не менше, ніж 98 %.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача для вирішення суперечностей чи з’ясування проблемних питань, що виникають під час написання КР. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формуванню відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першій консультації надає повну інформацію щодо усіх складових КР, роз’яснює кількісне та якісне наповнення КР, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача та термінів контрольних заходів. Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

КР, які виконано після встановлених графіком навчального процесу та викладачем термінів вважаються «не зарахованими» та отримують, відповідно, оцінку «0».

Відсутність здобувача на захисті КР відповідає оцінці «0».