Об'єктно-орієнтоване програмування 2

ID: 6625
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2017.
Количество кредитов ЭКТС: 
5.00.
Содержит курсовую работу
Форма контроля: 
Экзамен. Защита курсовой работы.
Количество аудиторных занятий: 
14 годин лекційних занять, 30 години лабораторних занять..

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

формування у здобувачів вищої освіти практичних навичок в використанні обєктно-орієнтованої парадигми проектування та розробки програмної логіки із застосуванням сучаних технологій, бібліотек та фреймворков зі створення програмних застосувань на базі мови програмування Java.

Завдання дисципліни:
  • вивчити основні принципи об’єктно-орієнтованого програмування;
  • отримати вміння практичного застосування принципів ООП; 
  • отримати базові знання та розвинути навички використання мови програмування Java для розробки об’єктно-орієнтованих програмних застосувань;
  • освоїти можливості використання інтегрованих середовищ розробки програмних застосувань.

 

Програмні компетентності

  • Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
  • Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. 
  • Здатність до розуміння предметної області та професійної діяльності.
  • Здатність до пошуку, оброблення та узагальнення інформації з різних джерел.
  • Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
  • Здатність аналізувати об’єкт проектування або функціонування та його предметну область.
  • Здатність  застосовувати  стандарти в області ІСТ при розробці функціональних профілів, побудові та інтеграції систем, продуктів, сервісів і елементів інфраструктури організації.
  • Здатність до проектування, розробки, налагодження та вдосконалення системного, комунікаційного та програмно-апаратного забезпечення ІСТ, Інтернету речей (ІоТ), комп’ютерно-інтегрованих систем та системної мережної структури, управління ними.
  • Здатність управляти якістю продуктів і сервісів ІСТ протягом їх життєвого циклу.
  • Здатність вибору, проектування,    розгортання інтегрування, управління, адміністрування та супроводжування ІСТ та інфокомунікацій, сервісів та інфраструктури організації.
  • Здатність управляти та    користуватися    сучасними інформаційно-комунікаційними системами та технологіями (у тому числі такими, що базуються на використанні Інтернет).
  • Здатність використовувати сучасні технології проектування в розробці алгоритмічного та програмного забезпечення ІСТ.
  • Здатність оволодіти сучасними технологіями програмування та тестування програмного забезпечення.

 

Програмні результати навчання

Використовувати базові знання інформатики й сучасних ІСТ, навички програмування, технології безпечної роботи в комп'ютерних мережах, методи створення баз даних та інтернет-ресурсів, технології розроблення алгоритмів і комп’ютерних програм мовами високого рівня із застосуванням об’єктно-орієнтованого програмування для розв’язання задач проектування і використання ІСТ

Демонструвати знання сучасного рівня технологій інформаційних систем, практичні навички програмування та використання прикладних і спеціалізованих комп’ютерних систем та середовищ з метою їх запровадження у професійній діяльності.

Обґрунтовувати вибір технічної структури та розробляти відповідне програмне забезпечення, що входить до складу ІСТ.

Видобувати знання шляхом інтеграції та аналізу великих даних, отриманих з різноманітних та різнорідних джерела інформації. Вміти обґрунтовувати вибір абстрактних типів даних та структур даних при проектуванні програмного забезпечення ІСТ.

 

Кількість аудиторних занять

14 годин лекційних занять, 30 години лабораторних занять.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ЛЗ – лабораторні заняття;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • КР – курсова робота;
  • ПКО – поточні контрольні опитування;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • ЛЗ1. Принципи розробки консольних застосувань. Частина 2
    • СРС. К.
  • 2 тиждень
    • Л1. Обробники подій у технологіях AWT і SWT для розробки програмних застосувань з графічним інтерфейсом [1, c. 478-480; 3, c.339-373, c.515-570].
    • ЛЗ2. Можливості та особливості обробки виняткових ситуацій. Частина 1
    • СРС. К.
  • 3 тиждень
    • ЛЗ3. Можливості та особливості обробки виняткових ситуацій. Частина 2
    • СРС. К.
  • 4 тиждень
    • Л2. Обробники подій у фреймворку Swing для розробки програмних застосувань з графічним інтерфейсом [1, c. 345-352; 2, c.201-220; 3, c. 300- 335, c.375-476].
    • ЛЗ4. Створення додатків баз даних за допомогою JDBC. Частина 1
    • ПКО1. СРС. К.
  • 5 тиждень
    • ЛЗ5. Створення додатків баз даних за допомогою JDBC. Частина 2
    • СРС. К.
  • 6 тиждень
    • Л3. Обробники подій у RIA-технології JAVA FX [4, c.11-23, c.261-267].
    • ЛЗ6. Принципи розробки мережевих застосувань. Частина 1
    • СРС. К.
  • 7 тиждень
    • ЛЗ7. Принципи розробки мережевих застосувань. Частина 2
    • ПКО2. СРС. К.
  • 8 тиждень
    • Л4. Концепція колекцій і їх основний перелік [1, c. 314-319; 2, c.253-281; 3, c. 653-711].
    • ЛЗ8. Використання регулярних виразів. Частина 1
    • МКР1. СРС. К.
  • 9 тиждень
    • ЛЗ9. Використання регулярних виразів. Частина 2
    • СРС. К.
  • 10 тиждень
    • Л5. Основні принципи застосування та роботи з робочим оточення розробника [5, c.19-33, c.169-221, c.361-394].
    • ЛЗ10. Основи розробки графічного інтерфейсу користувачів. Частина 1
    • СРС. К.
  • 11 тиждень
    • ЛЗ11. Основи розробки графічного інтерфейсу користувачів. Частина 2
    • ПКО3. СРС. К.
  • 12 тиждень
    • Л6. Принципи роботи систем автоматичного складання проектів [2, c.395-403, c.813-827;8].
    • ЛЗ12. Робота з графічними зображеннями і подіями. Частина 1
    • СРС. К.
  • 13 тиждень
    • ЛЗ13. Робота з графічними зображеннями і подіями. Частина 2
    • СРС. К.
  • 14 тиждень
    • Л7. Принципи побудови модульних тестів [2, c.395-403, c.813-827;8].
    • ЛЗ14. Організація процесів серіалізації даних в зовнішні файли.
    • ПКО4. СРС. К.
  • 15 тиждень
    • ЛЗ15. Основи роботи з потоками і багатозадачністю
    • МКР2. СРС. К.

 

Індивідуальна робота

Виконується курсова робота. 

Мета курсової роботи: набуття загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, поглиблення теоретичних знань та практичних навичок розробки клієнт-серверних програмних застосувань на базі використання парадигми об’єктно-орієнтованого програмування. 

  • 1–7 тижні Отримання завдання. Аналіз літературних джерел з основних положень використання принципів інкапсуляції, наслідування та поліморфизму. Аналіз переваг та недоліків сучасних об’єктно-орієнтовних мов програмування. Аналіз програмних аналогів та обґрунтування вибору бібліотек створеннях клієнтської та серверної частин системи. Проектування структури програмного застосування, створення прототипів інтерфейсу користувача, виявлення виключних ситуації.
  • 8–14 тижні Розробка структур даних, основних сутностей та визначення зв’язків між ними. Розробка структури головних класів проекту. Створення інтерфейсу програмного застосування. Написання програмного коду реалізації основної логіки програми. Розгортання та перевірка роботи програмного застосування, налагодження роботи програмного застосування. Оформлення пояснювальної записки до курсової роботи.
  • 15 тиждень Захист курсової роботи.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 106 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 16 годин;
  • підготовка до лабораторних занять – 30 годин;
  • виконання курсової роботи – 30 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на 2 семестри та по два семестрові модулі в кожному. Здобувачі протягом 4 семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, загалом виконують 2 модульні контрольні роботи, курсову роботу.

Модульні контрольні роботи № 1, № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 10 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.

Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач за всі виконані види робіт – 100 балів. 

Семестровий модуль № 1

  • ПКО1 та ПКО2 – на базі отриманих результатів по відповідних лабораторних роботах, оцінка за кожне 10 балів. Термін проведення 3 та 7 тижні.
  • МКР1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

  • ПКО3 та ПКО4 – на базі отриманих результатів по відповідних лабораторних роботах, оцінка за кожне 10 балів. Термін проведення 11 та 14 тижні.
  • МКР2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни за кожний семестр – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Курсова робота оцінюється у 2 етапи: 30 балів (термін надання результатів – 8 тиждень) та 70 балів (термін надання та захист – 14–15 тижні).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконання курсової роботи – 100 балів

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

 

Літературні джерела:

  1. Монахов В.В. Мова програмування Java і середовище NetBeans / В.В. Монахов. - СПб .: БХВ-Петербург, 2011. - 704 с.
  2. Блінов І.М. Java. Методи програмування / І. Н. Блінов, В. С. Романчик. - Мінськ: «Чотири чверті», 2013. - 896 с. https://drive.google.com/open?id=1KNvsfr5AGCV9YCOCiStS0S2UL4fLqHCC ava
  3.  Бібліотека професіонала, том 1 / С. Хорстманн, Г.Корнелл. - М .: Вільямс, 2013. - 816 с.
  4. Хорстманн С.Java 2. Бібліотека професіонала, том 2 / С. Хорстманн, Г.Корнелл. - М .: Вільямс, 2013. - 992 с.
  5. Машнін Т.С. JavaFX 2.0: розробка RIA-додатків / Т.С. Машнін.- СПб.: БХВ-Петербург, 2012. - 320 с.
  6. Чакон С. Git для професійного програміста / С. Чакон, Б. Штрауб. - СПб .: Пітер, 2016. - 496 с.
  7. Mitesh Soni Jenkins 2.x Continuous Integration Cookbook / Soni Mitesh, Alan Mark Berg. - Packt Publishing, 2017. - 438 p.
  8. Керівництво по Maven (повна версія) [Електроний ресурс]. - Режим доступу:] https://proselyte.net/tutorials/maven/
  9. Тестування в Java [Електроний ресурс]. - Режим доступу: https://habr.com/ru/post/120101/
  10. Статичний аналіз коду: що можуть інструментальні засоби [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://www.jetinfo.ru/stati/staticheskij-analiz-koda-chto-mogut-instrume...
  11. Робота з базою даних Java DB [Електроний ресурс]. - Режим доступу: https://netbeans.org/kb/docs/ide/java-db_ru.html
  12. Рудніченко М.Д. Методичні вказівки до Виконання лабораторних робіт з дисципліни «Об'єктно-орієнтоване програмування» для студентів спеціальності 126 - Інформаційні системи та технології / Укл .: Рудніченко М.Д., Козлов А.Ю., Косенко О.Д. - Одеса: ОНПУ, 2019. - 144 с. (Електронна версія), Реєстраційний номер № 6405-РС-2019.
  13. Багриновский К.А. Хрустальов Є.Ю. Нові інформаційні технології. - М .: ЕКО, 2015. - 212 с.
  14. Гавриков М.М. Теоретичні основи розробки та реалізації мов програмування: Навчальний посібник. - М .: КНОРУС, 2013. - 178 с.
  15. Голіцина О.Л. Мови програмування: Навчальний посібник. - М .: Форум; ИНФРА-М, 2015. - 400 с.
  16. Жилов Д.А. Теорія інформаційних систем: досвід побудови. - М .: Світ, 2013. -523 с.
  17. Іванова Г.С. Основи програмування Підручник для вузів. - М .: Изд-во МГТУ ім. Н.е. Баумана, 2013. - 303 с.
  18. Лафоре Р. Структури даних і алгоритми в Java. Класика Computers Science. 2-е изд. - СПб .: Пітер, 2013. - 704 с.
  19. Вайсфельд Метт. Об'єктно-орієнтоване мислення. - СПб .: Пітер, 2014. - 304 с.
  20. Гамма Е., Хелм Р. Прийоми об'єктно-орієнтованого проектування. Патерни проектування. - СПб .: Пітер; ДМК Пресс, 2010. - 366 с.
  21. Кауфман В.Ш. Мови програмування. Концепції та принципи. - Саратов: профосвіти, 2017. - 464 с.
  22. Хорев П.Б. Об'єктно-орієнтоване програмування. - Москва: Академія, 2015