Інфокомунікаційні системи та мережі

ID: 6629
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2017.
Количество кредитов ЭКТС: 
4.00.
Содержит расчетно-графическую работу
Форма контроля: 
Зачет.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
16 годин лекційних занять, 44 годин лабораторні заняття..

Мета дисципліни:

вивчення мережевих служб та їх компонентів, що представляють найбільш повний набір інструментів, необхідний для практичного освоєння сучасних методів організації та використання мереж..

 

Завдання дисципліни:

  • оволодіння принципами побудови та функціонування комп'ютерних мереж;
  • оволодіння практичними навичками та їх використанні при управлінні мережними вузлами;
  • оволодіння навичок роботи з технологіями глобальної мережі;
  • оволодіння навичок роботи з сучасними мережними пристроями.

 

Програмні компетентності

  • Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
  • Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
  • Здатність до розуміння предметної області та професійної діяльності.
  • Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
  • Здатність  аналізувати    об’єкт проектування  або функціонування та його предметну область.
  • Здатність        застосовувати          стандарти в області ІСТ при розробці функціональних профілів, побудові та інтеграції систем, продуктів, сервісів і  елементів інфраструктури організації.
  • Здатність до проектування, розробки, налагодження та вдосконалення системного, комунікаційного та програмно-апаратного забезпечення ІСТ, Інтернету речей (ІоТ), комп’ютерно-інтегрованих систем та системної мережної структури, управління ними.
  • Здатність вибору, проектування,   розгортання інтегрування, управління, адміністрування та супроводжування ІСТ та інфокомунікацій, сервісів та інфраструктури організації.

 

Програмні результати навчання

Проводити системний аналіз об’єктів проектування та обґрунтовувати вибір структури, алгоритмів та способів передачі інформації в ІСТ.

Демонструвати знання сучасного рівня технологій інформаційних систем, практичні навички програмування та використання прикладних і спеціалізованих комп’ютерних систем та середовищ з метою їх запровадження у професійній діяльності.

 

Кількість аудиторних занять

16 годин лекційних занять, 44 годин лабораторні заняття.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ЛЗ– лабораторні заняття;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • РГР – розрахунково-графічна робота;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Фізична передача цифрової інформації [1, cтор. 51 – 56,  3, cтор. 20 – 284, 4, cтор.  99-117].
    • ЛЗ1. Кабельні системи зв'язку.
    • СРС. К.
  • 2 тиждень
    • ЛЗ 2. Фізичний монтаж мережі
    • ЛЗ 3. Технології сімейства Ethernet.
    • СРС. К.
  • 3 тиждень
    • Л2. Топології зв'язків. Мережеві адаптери і концентратори. [ 1, стор. 56-59, 3, стор. 17-19].
    • ЛЗ4. Синхронізація сигналу
    • СРС. К.
  • 4 тиждень
    • ЛЗ5. Основи роботи комутаторів. Частина 1
    • ЛЗ6. Основи роботи комутаторів. Частина 2
    • СРС. К.
  • 5 тиждень
    • Л3. Архітектури та конструкції комутаторів. [1 стор. 56-62, 3, стор. 169-173].
    • ЛЗ7 Некеровані комутатори.
    • СРС. К.
  • 6 тиждень
    • ЛЗ8. Структуризація мереж за допомогою комутаторів. Частина 1
    • ЛЗ9. Структуризація мереж за допомогою комутаторів. Частина 2
    • СРС. К.
  • 7 тиждень
    • Л4. Додаткові функції комутаторів [1 стор. 56-62, 3, стор. 169-173].
    • ЛЗ10. Структуризація мереж за допомогою комутаторів. Частина 3
    • СРС. К.
  • 8 тиждень
    • ЛЗ11.  Структурована кабельна система-СКС.
    • ЛЗ12. Модель OSI, мережеві протоколи.
    • МКР1. СРС. К.
  • 9 тиждень
    • Л5. Мережева модель OSI [ 1, стор. 109-120, 3, стор. 33-39].
    • ЛЗ13. Структура протоколу TCP / IP.
    • СРС. К.
  • 10 тиждень
    • ЛЗ 14 Структура протоколу TCP / IP.
    • ЛЗ 15 Адресація IP-мереж за класами. Частина 1
    • СРС. К.
  • 11 тиждень
    • Л6. Базові поняття маршрутизації. [1, стор. 64-67, 2, стор. 43-71, 4,  стор. 452-498]
    • ЛЗ16. Адресація IP-мереж за класами. Частина 2
    • СРС. К.
  • 12 тиждень
    • ЛЗ17 Адресація IP-мереж за класами. Частина 3
    • ЛЗ18 Основні характеристики маршрутизаторів
    • СРС. К.
  • 13 тиждень
    • Л7. Динамічна маршрутизація. [1, стор. 64-67, 2, стор. 43-71, 3, стор. 133-137].
    • ЛЗ19 Основні характеристики маршрутизаторів
    • СРС. К.
  • 14 тиждень
    • ЛЗ20 Структуризація мереж за допомогою маршрутизаторів. Частина 1
    • ЛЗ21 Структуризація мереж за допомогою маршрутизаторів. Частина 2
    • СРС. К.
  • 15 тиждень
    • Л8. Додаткові можливості маршрутизаторів [1, стор. 64-67, 2, стор. 43-71, 3, стор. 133-137, 4,  стор. 452-498].
    • ЛЗ22. Структуризація мереж за допомогою маршрутизаторів
    • МКР2. СРС. К.

 

Індивідуальна робота

Виконується РГР.

Мета РГР: набуття загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, поглиблення теоретичних знань з теми "Розробка структури мережі для підприємства" стосовно до придбання практичних навичок створення структури мері підприємства та підбор мережного обладнаяння.

  • 1–7 тижні. Отримання завдання. Створення структури мережі підприємства.
  • 8–14 тижні. Підбор мережного обладнання та налаштування мережних протоколів.
  • 15 тиждень. Захист роботи.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 60 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 20 годин;
  • підготовка до лабораторних робіт та до виконання модульних контрольних завдань – разом 25 годин;
  • виконання РГР – 15 годин;

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних робіт, виконують 2 модульні контрольні роботи..

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 5 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 15 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

  • ЛР1- ЛР9.  Оцінка за виконання – 25 балів. Термін виконання – 1-8 тиждень.
  • РГР(ч.1). Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
  • МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

 

Семестровий модуль № 2

  • ЛР9- ЛР13.  Оцінка за виконання – 25 балів. Термін виконання – 9-15 тиждень.
  • РГР(ч.2). Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 14–15 тижні
  • МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
  • Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є залік за результатами виконаних лабораторних робіт, модульних контрольних робіт.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

Підсумковим контролем з дисципліни є залік, засвоєння навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного та рубіжного модульного контролю. Залік отримують здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Відсутність здобувача на лабораторній роботі відповідає оцінці «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни

 

Рекомендована література:

  1. Оліфер В. Комп'ютерні мережі. Принципи, технології, протоколи / В. Олефір, Н. Оліфер: Підручник для вузів. 5-е изд. - СПб .: Пітер, 2016. - 992 с.
  2. Крейг Хант TCP / IP. Мережеве адміністрування, 3-е видання / Крейг Хант. - Пер. з англ. - СПб: Символ-Плюс, 2007. - 816 е.
  3. Максимов Н. В. Комп'ютерні мережі: навчальний посібник для студентів учрежде¬ ний середньої професійної освіти / Н. В. Максимов, І. І. Попов. - 3-є вид., Испр. і доп. - М .: ФОРУМ, 2008. - 448 с.
  4. Столлінгс В. Сучасні комп'ютерні мережі. 2-е изд. / В. Столлінгс. - СПб.: Пітер, 2003. - 783 с.
  5. Новожилов, Е.О. Комп'ютерні мережі / Є.О. Новожилов. - М .: Academia, 2016. - 352 c.
  6. Баринов, В.В. Комп'ютерні мережі: Підручник / В.В. Баринов, І.В. Баринов, А.В. Пролетарський. - М .: Academia, 2018. - 192 c.
  7. Прончев, Г.Б. Комп'ютерні комунікації. Найпростіші обчислювальні мережі: Навчальний посібник / Г.Б. Прончев. - М .: КДУ, 2009. - 64 c.
  8. Столлінгс, В. Комп'ютерні мережі, протоколи і технології Інтернету / В. Столлінгс. - СПб .: BHV, 2005. - 832 c.