Основи соціокомунікативної діяльності 2

ID: 7193
Выборочная дисциплина
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2017.
Количество кредитов ЭКТС: 
5.00.
Форма контроля: 
Экзамен.
Преподаватель: 
канд. наук із соц. ком., доцент Мельник С.П.
Количество аудиторных занятий: 
 46 аудиторні години – лекційні заняття; 30 аудиторних годин – практичні заняття..

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

полягає у формуванні системи базових теоретичних знань про процеси соціальної комунікації у галузі інформаційної діяльності та її сегментах, а також практичному застосуванні здобутих знань під час вирішення професійних проблем відповідно до профільної спрямованості і видів професійної діяльності. 

Завдання дисципліни:
  • сформувати уявлення про роль комунікаційних процесів в забезпеченні успішного функціонування сучасного суспільства;
  • отримати знання, які відображують зміст і структуру закономірностей і феноменів комунікативної діяльності в соціумі, а також процесів її розробки та впровадження в практику;
  • вивчити основні концепції, теоретичні та практичні проблеми різних сфер соціокомунікативної діяльності;
  • виробити уміння й навички ефективної комунікації на особистому, груповому, професійному, масовому рівнях, що визначають високий рівень комунікативної компетентності в сферах професійно орієнтованої комунікації; розвинути навички продукування, аналізу й редагування інформаційного контенту, створення інформаційного (медіа) продукту; підготувати майбутніх фахівців до вирішення професійних проблем відповідно до профільної спрямованості і видів професійної діяльності.

 

Основні результати навчання

Мати навички взаємодії із іншими людьми, уміння роботи в групах.

Застосувати знання і розуміння для ідентифікації, формулювання і вирішення завдань в інформаційних і документаційних системах. 

Володіти науковими принципами системного дослідження інформаційного середовища та соціокомунікативних процесів.

Здатність використовувати різноманітні комунікативні технології для ефективного спілкування на професійному, науковому та соціальному рівнях на засадах толерантності, діалогу і співробітництва.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • РР – реферативна робота;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультація викладача.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Поняття, види і функції групової комунікації. 
    • Л2. Структура і динаміка групової комунікації. Екологія групової комунікації.
    • ПЗ1. Специфіка групової комунікації. Культура комунікації в групі.
    • СРЗ. К.
  • 2 тиждень
    • Л3. Лідерство та керівництво в груповій комунікації 
    • ПЗ2. Галузеві особливості ефективної групової та командної взаємодії (медіакомунікації).
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень
    • Л4. Природа масової комунікації.
    • Л5. Фахівці масової комунікації.
    • ПЗ3. Специфіка діяльності професійних комунікаторів. Креатив і шаблонність в роботі фахівця з інформаційної, бібліотечної та архівної справи.
    • СРЗ. К.
  • 4 тиждень 
    • Л6. Види масовокомунікаційної взаємодії: загальна характеристика. 
    • ПЗ4. Прикладні аспекти агітаційної та пропагандистської комунікації.
    • СРЗ. К.
  • 5 тиждень 
    • Л7. Масмедійні комунікації в системі суспільних комунікацій.
    • Л8. Public relations як особливий вид масових комунікацій.
    • ПЗ5. Масмедійні комунікації в добу інформаційного суспільства.
    • СРЗ. К.
  • 6 тиждень 
    • Л9. Сфери практичного застосування PR. Громадська думка.
    • ПЗ6. Прикладні аспекти зв’язків з громадськістю. Створення PR-звернень.
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень 
    • Л10. Реклама у системі масових комунікацій.
    • Л11. Сучасні рекламні технології.
    • ПЗ7. Сфери практичного застосування реклами. Моделі побудови рекламних звернень.
    • СРЗ. К.
  • 8 тиждень 
    • Л12. Етичний аспект діяльності PR, реклами та ЗМК.
    • ПЗ8. Етико-правова регламентація діяльності у сфері PR, реклами та медіа.
    • МКР1. СРЗ. К.
  • 9 тиждень 
    • Л13. Масовокомунікаційний вплив як процес комунікації. 
    • Л14. Ділова комунікація. Типові комунікативні ситуації в роботі фахівця з інформаційної діяльності.
    • ПЗ9. Засоби, методи, техніки масовокомунікаційного впливу.
    • СРЗ. К.
  • 10 тиждень 
    • Л15. Система комерційних комунікації: сутність, види та ключові завдання.
    • ПЗ10. Специфіка професійно-ділової взаємодії в сфері інформаційної діяльності.
    • СРЗ. К.
  • 11 тиждень 
    • Л16. Основні засоби маркетингових комунікацій.
    • Л17. Синтетичні засоби маркетингових комунікації.
    • ПЗ11. Характеристика засобів маркетингових комунікацій.
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень 
    • Л18. Соціокультурна комунікація: специфіка реалізації в умовах технічного прогресу.
    • ПЗ12. Характеристика художньої комунікації. Художня комунікація в інтернеті. 
    • СРЗ. К.
  • 13 тиждень 
    • Л19. Специфіка навчальної комунікації.
    • Л20. Система наукових комунікацій. Академічна доброчесність як запорука якісної освіти і науки.
    • ПЗ13. Специфіка науково-педагогічної комунікації. Принципи доброчесності в академічному середовищі.
    • СРЗ. К.
  • 14 тиждень 
    • Л21. Ритуальна комунікація: умови реалізації, види, ключові засоби й технології.
    • ПЗ14. Роль ритуалів у комунікації. Ритуал як комунікація.
    • СРЗ. К.
  • 15 тиждень 
    • Л22. Роль міфологічної комунікації в конструюванні суспільно-політичних процесів сучасності
    • Л23. Віртуалізація комунікації в сучасному світі. Соціальні мережі як специфічний комунікативний простір.
    • ПЗ15. Специфіка віртуальної комунікації сьогодення. Міф в сучасних медіа. 
    • МКР2. СРЗ. К.

 

Індивідуальна робота

Передбачає виконання РР. Мета РР – розвиток самостійності здобувачів вищої освіти у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити висновки.

Виконання РР складається з 4 етапів:

  • 1-2 тижні (1 етап) – вибір та затвердження теми, попередній добір наукових джерел, складання плану дослідження;
  • 3-7 тижні (2 етап) – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту РР;
  • 8-12 тижні (3 етап) – підготовка чистового варіанту РР, отримання відгуку наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь);
  • 13-14 тижні (4 етап) – публічний захист РР.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 74 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальної діяльності:

  • підготовка до лекційних занять – 16 годин;
  • підготовка до практичних занять – 20 годин; 3) виконання РР – 8 годин; 4) підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують по дві модульні контрольні роботи в кожному навчальному семестрі. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на чотири семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 

Семестровий модуль № 1. ПЗ1-8. Оцінка за виконання – 20 балів (включає виконання практичних завдань (12 балів) та активну роботу на практичних заняттях (8 балів)). Термін виконання визначено розкладом навчальних занять. РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 7 тиждень. МКР1. Оцінка за виконання – 25 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій. 

Семестровий модуль № 2. ПЗ9-15. Оцінка за виконання – 20 балів (включає виконання практичних завдань (13 балів) та активну роботу на практичних заняттях (7 балів)). Термін виконання визначено розкладом навчальних занять. РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання і захисту – 13-14 тижні. МКР2. Оцінка за виконання  – 25 балів (15 тиждень). Усі модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. Кожна модульна робота складається з теоретичної (тест із 10 запитань) та практичної (3 завдання) частин. Відповідь на кожне запитання теоретичної частини оцінюється в 1 бал; правильне виконання кожного практичного завдання оцінюється максимум у 5 балів. Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни в кожному семестрі – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни в 3 семестрі є залік. Підсумковим контролем з дисципліни у 4 семестрі є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної (2 запитання) та практичної (2 завдання) частин. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзаменів здійснюється в термін встановлений деканатом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Перескладання заліку та складання/перескладання екзамену здійснюється в термін встановлений деканатом.

Під час лекції здійснювати і приймати телефонні дзвінки заборонено.

Під час проходження модульного контролю заборонено використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки, мобільні телефони.