Вступ до фаху

ID: 7270
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2020.
Количество кредитов ЭКТС: 
3.00.
Форма контроля: 
Зачет.
Количество аудиторных занятий: 
30  годин – лекційних занять, 14 – годин практичних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

сформувати сучасне уявлення про журналістику, її професійні засади; умови роботи журналістів; специфіку професії журналіста серед інших соціономічних  професій.

Завдання  дисципліни:
  • визначати основні напрямки творчої діяльності всіх видів ЗМК;
  • характеризувати особливості інформаційного виробництва та внутрішньо редакційних комунікацій;
  • аналізувати аспекти діяльності ЗМК через врахування інтересів аудиторії, системи рейтингового вимірювання якості інформаційного продукту;
  • досліджувати методики роботи журналіста кожного виду ЗМІ. 

 

Основні результати навчання

Застосовувати знання зі сфери предметної спеціалізації для створення інформаційного продукту чи для проведення інформаційної акції: знати основні українські та міжнародні нормативно-правові акти.

Виокремлювати у виробничих ситуаціях факти, події, відомості, процеси, про які бракує знань, і розкривати способи та джерела здобування тих знань: використовувати доступну та відкриту документальну інформацію офіційного характеру у відкритих джерелах мережі Інтернет; перевіряти на достовірність новини та факти за допомогою різних онлайн-інструментів.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Журналістика як наука та предмет вивчення. 
    • СРС. К.
  • 2 тиждень 
    • Л2. Академічна доброчесність здобувача вищої освіти.
    • ПЗ1. Вступ до навчального предмету. Журналістика як соціальний інститут. Журналістика як наука. Журналістська освіта у світі та в Україні та її роль у сучасному медіа-середовищі. Особисті якості журналіста і їх вплив на журналістський текст. Основні напрями професійної діяльності журналіста. 
    • СРС. К.
  • 3 тиждень
    • Л3. Національна та державна ідеологія у ЗМІ.
    • СРС. К.
  • 4 тиждень
    • Л4. Свобода слова та діяльність журналіста.
    • ПЗ2.  Журналіст як суб’єкт інформаційної діяльності. Переваги та труднощі спеціальності. Творча самореалізація. Універсальність професійних навиків. Журналістика як найбільш стресова професія. Журналістський колектив, редакція, відділ. Робоче місце журналіста. Технічні засоби виробництва ЗМІ.
    • СРС.К.
  • 5 тиждень
    • Л5. Функції журналістики. 
    • СРС. К.
  • 6 тиждень
    • Л6. Принципи журналістики.
    • ПЗ3. Відображення національної ідеології у ЗМІ. Національна та державна ідеології. Інформаційний простір України. Суб’єкти національного інформаційного простору України. Відображення державної та національної ідеології у ЗМІ.
    • СРС. К.
  • 7 тиждень
    • Л7. Інформаційні джерела в журналістиці.
    • МКР1. СРС. К. 
  • 8 тиждень
    • Л8. Види ЗМІ за способом поширення інформації.
    • ПЗ4. Види діяльності журналіста. Збирання та дослідження матеріалу. Документація. Написання тексту. Редагування. Презентація журналістського твору на радіо, телебаченні, в друкованих ЗМІ. Організація та планування.
    • СРС. К.
  • 9 тиждень
    • Л9. Газетно-журнальна періодика.
    • СРС. К.
  • 10 тиждень
    • Л10. Радіомовлення у системі сучасних засобів комунікації.
    • ПЗ5. Основні та спеціальні функції журналістики. Основні функції журналістики: інформаційна, кореляційна, збереження спадковості поколінь, розважальна, мобілізаційна. Спеціальні функції журналістики: організаційна, соціальної критики («сторожового пса»), ідеологічна, культурнопросвітницька, рекламна.
    • СРС. К.
  • 11 тиждень
    • Л11. Сучасне телебачення: досвід, проблеми, стратегії.
    • СРС. К.
  • 12 тиждень
    • Л12. Інтернет-журналістика: специфіка та форми подачі інформації.
    • ПЗ6. Принципи діяльності журналіста. Етика спілкування як база для формування правил професійної комунікації. Основні засади журналістської діяльності: об’єктивізм і гуманізм. Принципи журналістики, засновані на загальнолюдських пріоритетах (демократизм, народність, масовість і загальнолюдські цінності). Професійні принципи журналістики: оперативність, актуальність, об’єктивність, правдивість, аргументованість, коректність, плюралізм.
    • СРС. К.
  • 13 тиждень
    • Л13. Робота власкорів.
    • СРС. К.
  • 14 тиждень
    • Л14. Агенційна журналістика.
    • ПЗ № 7. Джерела та методи збору суспільно значущої інформації у журналістиці. Варіативність підходів до типології інформаційних джерел у журналістиці. Види збереження інформації. Типи й функції основних інформаційних ресурсів для журналіста. Спілкування, спостереження та робота з документами як методи збору інформації в журналістиці.
    • МКР 2. К. СРС.
  • 15 тиждень
    • Л15. Фрілансер – сам собі журналіст.
    • СРС. К.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 46 годин.

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 24 години;
  • підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 22 години.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи №1 та №2 виконуються письмово. Модульна контрольна робота складається із теоретичної частини (у формі запитань та тестів) та практичної частини (завдання). Кількість теоретичних питань у модульних роботах – 2. Виконання  одного теоретичного питання у повному обсязі передбачає оцінювання в 5 балів. Тестових завдань із вибором однієї правильної відповіді – 5: за кожне – 2 бали, всього – 10 балів. Виконання  практичного завдання у повному обсязі передбачає оцінювання в 10 балів. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.

Семестровий модуль № 1
ПЗ1-8. Оцінка за виконання – 20 балів (включає виконання практичних завдань та активну роботу на практичних заняттях). Термін виконання визначено розкладом навчальних занять.

  • МКР1. Оцінка за виконання – 30 балів (7 тиждень). Модульна контрольна робота складається із теоретичної частини (у формі запитань та тестів) та практичної частини (завдання). Кількість теоретичних питань у модульних роботах – 2. Виконання  одного теоретичного питання в повному обсязі передбачає оцінювання у 5 балів. Тестових завдань із вибором однієї правильної відповіді – 5: за кожне – 2 бали, всього – 10 балів. Виконання  практичного завдання в повному обсязі передбачає оцінювання у 10 балів.
  • Перескладання можливе протягом 8–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

  • ПЗ9-15. Оцінка за виконання – 20 балів (включає виконання практичних завдань та активну роботу на практичних заняттях). Термін виконання визначено розкладом навчальних занять.
  • МКР2. Оцінка за виконання  – 30 балів (15 тиждень). Модульна контрольна робота складається із теоретичної частини (у формі запитань та тестів) та практичної частини (завдання). Кількість теоретичних питань у модульних роботах – 2. Виконання  одного теоретичного питання в повному обсязі передбачає оцінювання у 5 балів. Тестових завдань із вибором однієї правильної відповіді – 5: за кожне – 2 бали, всього – 10 балів. Виконання  практичного завдання в повному обсязі передбачає оцінювання у 10 балів.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є залік. 

Залік виставляється, якщо здобувачі вищої освіти виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж 60 %.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

Залік виставляється здобувачу вищої освіти як сумарна оцінка за виконання всіх елементів навчальної дисципліни не менше, ніж на 60%.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватися принципів академічної культури та академічної доброчесності.

Виконаний здобувачем не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білета не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену здійснюється у встановлений деканатом термін.

Під час лекції здійснювати і приймати телефонні дзвінки заборонено.

Під час проходження модульного контролю і складання екзамену заборонено використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки, мобільні телефони.