Обчислювальна техніка і програмування 1

ID: 7620
Навчальна дисципліна загальної підготовки
Год внедрения: 
2020.
Количество кредитов ЭКТС: 
6.00.
Содержит расчетно-графическую работу
Форма контроля: 
Экзамен.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
46 годин лекційних занять, 30 годин лабораторних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

формування знань з теоретичних основ апаратного і програмного забезпечення комп’ютерів та чисельних методів, здобуття навичок використання інформаційних і комунікаційних технологій та програмування за допомогою сучасних алгоритмічних мов. 

Завдання дисципліни: 
  • вивчення принципів організації обчислювального процесу та структури апаратного і програмного забезпечення комп’ютера;
  • вивчення теоретичних основ алгоритмізації та проектування програм, використання типових алгоритмічних конструкцій;
  • оволодіння прийомами програмування алгоритмічною мовою С++;
  • вивчення особливостей структурного, модульного та об’єктно-орієнтованого програмування;
  • здобуття навичок тестування, налагоджування та документування програм відповідно з вимогами сучасної технології програмування;
  • вивчення прикладів застосування чисельних методів для вирішення теоретичних і прикладних задач електроніки.

 

Основні результати навчання

  • Знати структуру і принцип роботи комп’ютера, склад апаратного та програмного забезпечення, організацію взаємодії із користувачем. 
  • Вміти використовувати існуюче програмне забезпечення для розрахунків, моделювання, представлення результатів в процесі розробки конструкторсько-технологічних рішень.
  • Знати і вміти виконати типові етапи вирішення інженерної задачі на комп’ютері з розробкою власного програмного забезпечення.
  • Знати основи алгоритмізації задач, вміти провести аналіз сучасних мов програмування, розробити алгоритм і програму мовою високого рівня.
  • Знати складові технології програмування. Вміти провести тестування розробленого програмного забезпечення, запустити програму на виконання, провести аналіз отриманих результатів і зробити відповідні висновки.
  • Застосовувати знання і розуміння диференційного та інтегрального числення, векторів та матриць, диференційних рівнянь в звичайних та часткових похідних, теорії інформації, чисельних методів для вирішення теоретичних і прикладних задач електроніки. 
  • Використовувати інформаційні та комунікаційні технології, прикладні та спеціалізовані програмні продукти для вирішення задач проектування та налагодження електронних систем, демонструвати навички програмування, аналізу та відображення результатів вимірювання та контролю.
  • Вміти засвоювати нові знання, прогресивні технології та інновації, знаходити нові нешаблонні рішення і засоби їх здійснення; відповідати вимогам гнучкості в подоланні перешкод та досягненні мети, раціонального використання та нормування часу, дисциплінованості, відповідальності за свої рішення та діяльність.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • Лз – лабораторні заняття;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • РГР – розрахунково-графічна робота;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Інформатика та інформаційні технології. Принципи побудови та структура комп’ютера. 
    • Л2. Комп’ютер як засіб інженерного досліду. 
    • Лз1. Вивчення файлової системи та основних команд операційної системи з інтерфейсом командної строки (ч.1).
    • СРС. К.
  • 2 тиждень
    • Л3. Загальні знання про комп’ютер. Апаратне забезпечення комп’ютера. 
    • Лз2. Вивчення файлової системи та основних команд операційної системи з інтерфейсом командної строки (ч.2). 
    • СРС. К.
  • 3 тиждень
    • Л4. Центральні пристрої.
    • Л5. Зовнішні пристрої.
    • Лз3. Робота користувача у операційній системі MS Windows (ч.1).
    • СРС. К.
  • 4 тиждень
    • Л6. Програмне забезпечення комп’ютера.
    • Лз4. Робота користувача у операційній системі MS Windows (ч.2).
    • СРС. К.
  • 5 тиждень
    • Л7. Алгоритмічні мови.  
    • Л8. Поняття про технологію програмування.
    • Лз5. Переклад чисел в інші системи обчислювання (ч.1). 
    • СРС. К.
  • 6 тиждень
    • Л9. Алгоритми та способи їх опису.
    • Лз6. Переклад чисел в інші системи обчислювання (ч.2).
    • СРС. К.
  • 7 тиждень
    • Л10. Прийоми алгоритмізації розрахункових завдань.
    • Л11. Приклади типових алгоритмів.
    • Лз7. Розрахунок розрядності адреси пам’яті комп’ютера.
    • СРС. К.
  • 8 тиждень
    • Л12. Основні конструкції мови С++.
    • Лз8. Розробка лінійних алгоритмів (ч.1).
    • СРС. К.
    • МКР1.
  • 9 тиждень
    • Л13. Бібліотеки в С++. Використання математичних функцій (math.h).
    • Л14. Типи даних і основні операції мови С++.
    • Лз9. Розробка лінійних алгоритмів (ч.2).
    • СРС. К.
  • 10 тиждень
    • Л15. Консольний ввід-вивід в С і С++.
    • Лз10. Розробка розгалужених алгоритмів (ч.1).
    • СРС. К.
  • 11 тиждень
    • Л16. Класифікація операторів. Послідовні оператори.
    • Л17. Оператори вибору.
    • Лз11. Розробка розгалужених алгоритмів (ч.2).
    • СРС. К.
  • 12 тиждень
    • Л18.  Оператори циклу.
    • Лз12. Розробка циклічних алгоритмів (ч.1).
    • СРС. К.
  • 13 тиждень
    • Л19. Оператори переходу.  
    • Л20. Масиви і строки.
    • Лз13. Розробка циклічних алгоритмів (ч.2).
    • СРС. К.
  • 14 тиждень
    • Л21. Структури та об’єднання.  
    • Лз14. Ознайомлення з роботою у інтегрованому середовищі програмування (ч.1).
    • СРС. К.
  • 15 тиждень
    • Л22. Перерахункові типи.
    • Л23. Робота зі змінними різних типів.
    • Лз15. Ознайомлення з роботою у інтегрованому середовищі програмування (ч.2).
    • СРС. К.
    • МКР2.

 

Індивідуальна робота

Виконується РГР. 

Мета РГР: набуття навичок самостійної обробки даних та розробки алгоритмів. 

  • 1–7 тижні Отримання завдання. Виконання розрахунків: Перевести задане число з 10-ної до 2-ної і 16-ної системи обчислювання. Виконати зворотній переклад. Розрахувати кількість двоїчних розрядів що потрібні для запоминаючого пристрою заданої ємності. 
  • 8–14 тижні Розробка алгоритму обробки двомірного масиву згідно індивідуального завдання. Виконання блок-схеми алгоритму. Формулювання висновків по роботі.
  • 15 тиждень Захист роботи.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 104 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 29 годин;
  • підготовка до лабораторних занять – 30 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин;
  • виконання РГР – 15 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують РГР та 2 модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи №1 та №2 виконуються у письмовій формі з використанням тестових запитань.  Максимальна оцінка за її виконання становить 30 балів. Модульна контрольна робота у вигляді тестів складається з 25 тестових запитань, кожна правильна відповідь на запитання 1-20 оцінюється в 1 бал, кожна правильна відповідь на запитання 21-25 оцінюється в 2 бали.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

  • Лз1…7. Оцінка за виконання чотирьох лабораторних завдань – 10 балів (по 2 бали за перше і друге завдання, по 3 бали за третє і четверте завдання). 
  • РГР (ч.1). Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 8 тиждень.
  • МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

  • Лз8…15. Оцінка за виконання чотирьох лабораторних завдань – 10 балів (по 2 бали за перше і друге завдання, по 3 бали за третє і четверте завдання). 
  • РГР (ч.2). Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні.
  • МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни за семестр – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом ІІБРТ розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.