Елементна база ЕОТ

ID: 7633
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2020.
Количество кредитов ЭКТС: 
6.00.
Содержит курсовую работу
Форма контроля: 
Экзамен. Защита курсовой работы.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
46 годин лекційних занять, 14 годин практичних занять, 16 годин лабораторних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

вивчення основних принципів вибору та використання сучасної стандартизованої елементної бази електронно-обчислювальної техніки (ЕОТ), а також проектування спеціалізованих електрорадіоелементів та пристроїв функціональної електроніки з заданими параметрами та характеристиками за умови впливу експлуатаційних чинників. 

Завдання дисципліни: 
  • вивчити призначення, принципи функціонування, області використання, етапи вибору, основні параметри і характеристики, конструктивні особливості резисторів і конденсаторів;  
  • вивчити призначення, принципи функціонування, області використання, етапи вибору, основні параметри і характеристики, конструктивні особливості трансформаторів, дроселів НЧ, індуктивних елементів;
  • вивчити призначення, принципи функціонування, області використання, етапи вибору, основні параметри і характеристики, конструктивні особливості спеціалізованих пристроїв затримки і фільтрації сигналів; 
  • вивчити призначення, принципи функціонування, області використання, етапи вибору, основні параметри і характеристики, конструктивні особливості спеціалізованих елементів і пристроїв запам’ятовування та зображення інформації;
  • оволодіти навичками з вибору елементної бази заданого різновиду апаратури з урахуванням впливу дестабілізуючих чинників та навичками проектування конструкторської реалізації спеціалізованого елемента чи пристрою з необхідними електричними і експлуатаційними характеристиками.

 

Основні результати навчання

  • Уміти виконувати розрахунки параметрів деталей, розробляти креслення, вибирати матеріал та технологію виготовлення деталей відповідно до етапу проектування та типу виробництва, вибирати елементну базу, рівень інтеграції, конструктивно закінчені вироби мікроелектронної техніки.
  • Уміти забезпечити регулювання, налагодження, вимірювання параметрів і характеристик (геометричних, електричних, механічних, теплових тощо) деталей, вузлів, блоків, закінчених електронних пристроїв; складання звітів, технічних паспортів, реклам, рекламацій; розроблення, перевірки,  узгодження конструкторської, технологічної, експлуатаційної  документації виробів, що проектуються.
  • Аргументувати нормативно-правові засади при впровадженні електронних пристроїв та систем; оцінювати переваги інженерних розробок, їх екологічність та безпечність; захищати власні світоглядні позиції та переконання у виробничій або соціальній діяльності.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • Лз – лабораторні заняття;
  • Пз – практичні заняття;
  • СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • КР – курсова робота;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Класифікація елементної  бази ЕОТ. 
    • Л2. Електричні і неелектричні параметри елементної  бази ЕОТ. 
    • Пз1. Конструкції і параметри високовольтних малогабаритних потужних резисторів з підвищеною густиною компоновки.
    • СРС. К.
  • 2 тиждень
    • Л3. Резистори (постійного, змінного опору, варистори, терморезистори, фоторезистори). 
    • Лз1. Моделювання та дослідження основних характеристик резисторних елементів. 
    • СРС. К.
  • 3 тиждень
    • Л4. Конденсатори постійної ємності.
    • Л5. Конденсатори змінної ємності. Варикапи. Варіконди.
    • Пз2. Прецизійні недротові резистори: як досягається прецизійність.
    • СРС. К.
  • 4 тиждень
    • Л6. Індуктивні елементи (котушки індуктивності). Варіометри і дроселі низької частоти.
    • Лз2. Моделювання та дослідження основних характеристик ємнісних елементів.
    • СРС. К.
  • 5 тиждень
    • Л7. Силові трансформатори.  
    • Л8. Узгоджувальні трансформатори.
    • Пз3. Дослідження нестабільності опору резистора.
    • СРС. К.
  • 6 тиждень
    • Л9. Імпульсні трансформатори. Дроселі високої частоти.
    • Лз3. Моделювання та дослідження основних характеристик селективних пристроїв. 
    • Срс. К.
  • 7 тиждень
    • Л10. Електричні лінії затримки з  розподіленими і зосередженими параметрами.
    • Л11. Ультразвукові та магнітострикційні лінії затримки.
    • Пз4. Конструкції і параметри високовольтних полімерних конденсаторів.
    • СРС. К.
  • 8 тиждень
    • Л12. Лінії затримки на поверхневих акустичних хвилях.
    • Лз4. Дослідження імовірнісних характеристик  надійності трансформаторів.
    • СРС. К.
    • МКР 1.
  • 9 тиждень
    • Л13. Лінії затримки на приладах з зарядовим зв’язком.
    • Л14. Електричні фільтри типу k i m. Активні фільтри.
    • Пз5. Розрахунок конденсаторів змінної ємності.
    • СРС. К.
  • 10 тиждень
    • Л15. П’єзоелектричні і електромеханічні фільтри.
    • Лз5. Дослідження статистичних параметрів конденсаторів  з оцінкою впливу дестабілізуючих факторів.
    • СРС. К.
  • 11 тиждень
    • Л16. Фільтри на поверхневих акустичних хвилях. Фільтри на приладах з зарядовим зв’язком.
    • Л17. Елементи пам’яті  на циліндричних магнітних доменах. Елементи пам’яті  на поверхневих акустичних хвилях.
    • Пз6. Дослідження різних нестабільностей ємності конденсатора.
    • СРС. К.
  • 12 тиждень
    • Л18. Елементи пам’яті  на приладах з зарядовим зв’язком. Кріогенні елементи пам’яті.
    • Лз6. Дослідження параметрів індуктивних елементів методом планування факторного експерименту (ч.1).
    • СРС. К.
  • 13 тиждень
    • Л19. Активні індикатори. Пасивні індикатори.  
    • Л20. Індикатори на рідинних кристалах.
    • Пз7. Акустоелектронні вироби мікросистемотехніки. 
    • СРС. К.
  • 14 тиждень
    • Л21. Пристрої на поверхневих акустичних хвилях (акустоелектронні трансформатори, фазообертачі, атенюатори).  
    • Лз7. Дослідження параметрів індуктивних елементів методом планування факторного експерименту (ч.2).
    • СРС. К.
  • 15 тиждень
    • Л22. Оптоелектронні компоненти (оптрони, світловолоконні компоненти).
    • Л23. Пристрої комутації сигналів і кіл.
    • Лз8. Дослідження параметрів резисторів і прогнозування їхньої стабільності методами розпізнавання образів.
    • СРС. К.
    • МКР 2.

 

Індивідуальна робота

Виконується курсова робота. 

Мета курсової роботи: закріплення знань з сучасної елементної бази, спеціальних елементів та пристроїв функціональної електроніки, а також отримання навичок використання і застосування вказаних елементів та їх проектування для електронних засобів з урахуванням технічних, експлуатаційних та економічних характеристик. 

  • 1–7 тижні Отримання та аналіз технічного завдання на розробку електронного пристрою. Вибір елементної бази з урахуванням схемно-функціонального призначення та надійнісно-експлуатаційних показників. Вибір елементної бази з урахуванням конструкторсько-технологічних та економічних показників. 
  • 8–14 тижні Спеціальні розрахунки з вибору елементної бази для заданого фрагмента принципової схеми. Проектування спеціального електрорадіоелемента (резистора, конденсатора, трансформатора тощо) з розрахунком електричних і конструктивних параметрів.  Оформлення пояснювальної записки. Формулювання висновків по роботі.
  • 15 тиждень Захист роботи.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 104 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 14 годин;
  • підготовка до практичних занять – 14 годин;
  • підготовка до лабораторних занять – 16 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин;
  • виконання курсової роботи – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, практичних та лабораторних занять, виконують курсову роботу та 2 модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи №1 та №2 виконуються у письмовій формі з використанням контрольних запитань.  Максимальна оцінка за виконання роботи становить 30 балів. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 7 балами, правильне розв’язання задачі оцінюється в 9 балів. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, курсова робота – 100 балів:

Семестровий модуль № 1

  • Пз1…4. Оцінка за виконання чотирьох практичних завдань – 8 балів (по 2 бали за кожне завдання).
  • Лз1…4. Оцінка за виконання чотирьох лабораторних завдань – 12 балів (по 3 бали за кожне завдання). 
  • МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
  • Курсова робота (ч.1). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 8 тиждень.

Семестровий модуль № 2

  • Пз5…7. Оцінка за виконання трьох практичних завдань – 8 балів (по 2 бали за перше і друге завдання, 4 бали за третє завдання).
  • Лз5…8. Оцінка за виконання чотирьох лабораторних завдань – 12 балів (по 3 бали за кожне завдання).
  • МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
  • Курсова робота (ч.2). Оцінка за виконання – 30 балів, захист – 40 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни за семестр – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни за семестр є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Перескладання екзамену організується за встановленим деканатом ІІБРТ розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.