Історія культури в гендерному аспекті

ID: 8145
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2020.
Количество кредитов ЭКТС: 
7.50.
Содержит расчетно-графическую работу
Форма контроля: 
Экзамен.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
46 годин лекційних занять, 30 годин практичних занять, 16 годин лабораторних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни: освоєння базової системи теоретичних понять про гендерний аспект історії культури, що розглядається у курсі як “нова соціальна історія”, подана крізь призму гендерного досвіду людства; засвоєння складних культурологічних теорій статевих взаємовідношень, гендерної асиметрії в історії та культурі, формування гендерної системи на ґрунті створення певних гендерних ролей та стереотипів, формування сучасної людини в форматі соціальної андрогінії особистості. Завдання дисципліни: формування теоретико-методологічних уявлень про гендерний аспект культури як про величезну за своїм обсягом семіотичну систему, що опосередковує уявлення людських спільнот про Всесвіт, себе та майбутнє; дослідження феномену соціокультурної статі - гендеру, що його взято в загальнотеоретичному аспекті; вивчення статевих парадигм буття як ментальної основи повсякденної культури; розгляд ритуально-церемоніальних та етикетних формах побуту й встановлення прямого чи опосередкованого зв’язку цих основ ментальності з поведінкою, матеріальним життям, емоційним фоном різних епох в гендерному їх вимірі; встановлення головних етапів формування й розвитку сім’ї, як гендерного інституту культури; дослідження етапів статевовікових розшарувань та норм, проблем гендерної ідентифікації та сексуальності як наративів культури. 
 

Основні результати навчання

Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру. Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів. Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо). Вести публічну дискусію та підтримувати діалог з питань української та світової культури з фахівцями та нефахівцями. Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття, які проходять у форматі переглядових семінарів; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; РГР – розрахунково-графічна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень 
Л1. Предмет, методологія, етапи розвитку історії культури в гендерному аспекті. 
Л2. Категоріальний апарат гендерної історії культури.  
ПЗ1.  Предмет, методологія, категоріальний апарат та джерела з історії культури в гендерному аспекті. 
ЛЗ1. Космогонічність ранньої гендерної системи.
СРЗ. К.

2 тиждень
Л3.  Формування гендерної системи ранніх культур.  
ПЗ2. Гендерна система ритуально-міфологічних культур.
СРЗ, К.

3 тиждень
Л4.  Космогонізм ранніх культур у гендерному вимірі. 
Л5. Бінарність ранньої культури. 
ПЗ3. Статевовіковий стратифікація суспільства як віддзеркалення бінарності ранньої культури. 
ЛЗ2. Гендерні особливості ініціації в ранніх культурах. 
СРЗ. К.

4 тиждень
Л6. Гендерна система Давнього Єгипту. 
ПЗ4. Гендерні системи Давнього Сходу.
СРЗ. К.

5 тиждень
Л7. Гендерна дихотомія в культурах Месопотамії. 
Л8. Статево-вікові асиметрії в давньосхідному соціумі. 
ПЗ5. Гендерні інститути Давнього Сходу.
ЛЗ3. Гендерні системи Давнього Сходу.
СРЗ. К.

6 тиждень
Л9. Крит та Мікени: два джерела античної гендерної системи.  
ПЗ6. Античне сприйняття чоловічого/жіночого.
СРЗ. К.

7 тиждень
Л10. Гендерна система Давньої Греції.   
Л11. Римське суспільство як новий тип гендерної асиметрії.  
ПЗ7. Римська гендерна традиція.
ЛЗ4. Античне сприйняття чоловічого/жіночого.
МКP№1. СРЗ. РГР (ч. 1). К.

8 тиждень
Л12. Дуалістичність та депресивність гендерного статусу Середньовічної Європи. 
ПЗ8. Гендерна система Середньовіччя.
СРЗ. К.

9 тиждень 
Л13. Тип тілесності Середньовіччя.  
Л14. Куртуазність як особливий тип гендерних відношень Середньовіччя. 
ПЗ9. Середньовічна тілесність та її артикуляція в культурних практиках.
ЛЗ5. Гендерна система Середньовіччя.
СРЗ. К.

10 тиждень
Л15. Зміни в гендерній системі культури Ренесансу. 
ПЗ10. Становлення Новоєвропейського гендерної системи.
СРЗ. К.

11 тиждень
Л16. Гендерний аспект соціального та політичного життя XVII ст. 
Л17. Кодекси поведінки в новоєвропейській культурі. 
ПЗ11. Маскулінне / фемінне в культурах Заходу й Сходу XVIII - ХІХ ст.
ЛЗ6. Становлення Новоєвропейського гендерної системи.
СРЗ. К.

12 тиждень
Л18. Гендерні та вікові чинники культур XVIII - ХІХ ст. 
ПЗ12. Сексуальна революція як молодіжна і гендерна.
СРЗ. К.

13 тиждень
Л19. Основні напрями суспільного подолання гендерної асиметрії. 
Л20. Індивідуалізація життя та рух до андрогінії. 
ПЗ13. Емансипація жінок і дітей у ХХ ст. 
ЛЗ7. Сексуальна революція як молодіжна і гендерна.
СРЗ, К.

14 тиждень
Л21. Пол і гендер: сфери приватного та суспільного. 
ПЗ14. Структура сучасної культури в гендерному аспекті.
МКP№2. СРЗ. К.

15 тиждень
Л22. Моделі подолання гендерної асиметрії. 
Л23. Рух до гендерної толерантності в сучасному світі. 
ПЗ15. Рух до гендерної толерантності в сучасній культурі
ЛЗ8. Рух до гендерної толерантності в сучасній культурі.
СРЗ. РГР (ч. 2). К.

Індивідуальна робота

Мета РГР: поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з навчальної дисципліни, застосування їх при вирішенні конкретного завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби.  1-7 тижні Вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту РГР. 8-12 тижні Отримання консультацій та відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь). 13-15 тижні Публічний захист РГР.

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 133 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 30 годин; 2) підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань до них – 42 годин; 3) підготовка до лабораторних занять – 16 година; 4) виконання РГР – 15 годин; 5) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних, практичних та лабораторних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у формі тесту із завданнями 3 рівнів складності. Перший рівень складності оцінюється у 5 балів, другий – у 9 балів, а третій – у 6 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
ПЗ1. Оцінка за виконання – 2 балів (1 тиждень).
ПЗ2. Оцінка за виконання – 2 балів (2 тиждень).
ПЗ3. Оцінка за виконання – 2 балів (3 тиждень).
ПЗ4. Оцінка за виконання – 2 балів (4 тиждень).
ПЗ5. Оцінка за виконання – 2 балів (5 тиждень).
ПЗ6. Оцінка за виконання – 2 балів (6 тиждень).
ПЗ7. Оцінка за виконання – 2 балів (7 тиждень).
Лабораторні заняття – до 6 балів.
РГР(ч.1). Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 7 тиждень.
МКР1. Модульна контрольна робота – 20 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ПЗ8. Оцінка за виконання – 2 балів (8 тиждень).
ПЗ9. Оцінка за виконання – 2 балів (9 тиждень).
ПЗ10. Оцінка за виконання – 2 балів (10 тиждень).
ПЗ11. Оцінка за виконання – 2 балів (11 тиждень).
ПЗ12. Оцінка за виконання – 2 балів (12 тиждень).
ПЗ13. Оцінка за виконання – 2 балів (13 тиждень).
ПЗ14. Оцінка за виконання – 2 балів (14 тиждень).
ПЗ15. Оцінка за виконання – 2 балів (15 тиждень).
Лабораторні заняття – до 4 балів.
РГР(ч.2). Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні. 
МКР2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. 

Умови допуску до підсумкового контролю  

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання  екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.