Прикладна культурологія

ID: 8150
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2020.
Количество кредитов ЭКТС: 
4.50.
Содержит расчетно-графическую работу
Форма контроля: 
Экзамен.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
30 годин лекційних занять, 16 годин практичних занять.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

є одержання знань, які полягають в уявлені напрямків практичної діяльності в сфері культури, пов'язаних з обґрунтуванням і безпосередньою розробкою способів, підходів і технологій, які сприяють організації і регуляції культурних процесів в суспільстві. Даний курс носить інтегративний характер, оскільки на його основі актуалізуються відомі здобувачам відомості про розвиток культури. Прикладна культурологія, будучи областю практичного застосування знань про закономірності культури і культурної діяльності, спирається на теоретичні основи фундаментальної культурології: класифікацію функцій культури та похідних від них напрямках соціально-культурної діяльності; на ідеї різноманіття і забезпечення діалогу і взаємодії культур на концепції еволюціонізму, діфузіонізма, на принципи соціодинаміки культури, на теорії культурно-історичних типів і локальних цивілізацій.

Завдання дисципліни:
  • систематизувати знання фундаментальної культурології та показати їх застосування з метою прогнозування, проектування, регулювання та організаційно-методичного забезпечення культурних процесів; розкрити сутність і природу цінностей і розглянути механізми їх створення, відтворення і трансляції;
  • розглянути технології формування сприятливого культурного середовища;
  • розглянути феномен соціокультурної діяльності, розкрити функції, закономірності та принципи соціокультурної діяльності;
  • дати уявлення про культурну політику як систем направлених дій на збереження, трансляцію і відтворення цінностей культури;
  • дати уявлення про менеджмент в соціокультурній сфері через розуміння системи механізмів, організаційно-економічних умов, технологій та ін.;
  • розкрити напрямки культурозберігаючої діяльності;
  • розглянути механізми формування культури особистості;
  • дати уявлення про методологію та методику культурологічного освіти;
  • виявити специфіку аксіології дозвілля і форм організації дозвільної діяльності;
  • показати роль педагогіки у формуванні особистості і напрямках педагогічного впливу;
  • формувати ціннісне ставлення до культурної спадщини;
  • розвивати навички самостійного аналізу феноменів культури;
  • сприяти становленню здобувача як активного суб'єкта культуротворчої діяльності.

 

Основні результати навчання

Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту. Аналізувати ефективність культурних політик, технологій реалізації культурних ідей у контексті конкретних   параметрів їх впровадження. Вести публічну дискусію та підтримувати діалог з питань української та світової культури з фахівцями та нефахівцями. Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • Кз – самостійні контрольні завдання;
  • РГР – розрахунково-графічна робота;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л 1. Сучасна соціокультурна ситуація в осмисленні культурологічної науки.  
    • ПЗ 1. Прикладна культурологія як галузь наукового знання і соціальної практики.
    • СРЗ. К.
  • 2 тиждень
    • Л 2. Теоретичні основи прикладної культурології.
    • Кз1.
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень
    • Л 3. Культурна політика: теорія і практика.
    • ПЗ 2. Культурна політика: теорія і практика.
    • СРЗ. К. РГР (1 етап)
  • 4 тиждень
    • Л 4. Суб'єкти культурного життя. Реалізація культурної політики.
    • Кз2.
    • СРЗ. К.
  • 5 тиждень
    • Л 5. ХХ століття: мистецтво і політика. Поняття «Культурної революції». Принципи і механізми роботи виконавчих органів у сфері культури.
    • ПЗ 3. Менеджмент в сфері культури.
    • СРЗ. К.
  • 6 тиждень
    • Л 6. Сфера культури і менеджмент: особливості механізмів взаємодії. Зарубіжний і вітчизняний досвід у визначенні пріоритетів підтримки і розвитку культури.
    • Кз3.
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень
    • Л 7. Охорона культурно-історичної спадщини, музейне, бібліотечне, архівне діло в контексті проблем екології культури.
    • ПЗ 4. Екологія культури.
    • Кз4.СРЗ. К. РГР (2 етап)
  • 8 тиждень
    • Л 8. Охорона пам'яток в сучасній Україні.
    • СРЗ. К. МКР 1.
  • 9 тиждень
    • Л9. Формування особистості в культурі.
    • ПЗ 5. Проблема розвитку культуротворчого потенціалу особистості.
    • Кз5.
    • СРЗ. К.
  • 10 тиждень
    • Л 10. Педагогічна діяльність як один із напрямів прикладної культурології. 
    • СРЗ. К.
  • 11 тиждень
    • Л 11. Поняття «інформаційне суспільство» в культурології. Типи комунікацій в культурі.
    • ПЗ 6. Інформаційне суспільство і проблеми культури.
    • Кз6.
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень
    • Л 12. Засоби масової інформації та культура. 
    • СРЗ. К. РГР (3 етап)
  • 13 тиждень
    • Л 13. Аксіологія дозвілля і формування культури особистості.
    • ПЗ 7. Культура дозвілля.
    • Кз7.
    • СРЗ. К.
  • 14 тиждень
    • Л 14. Святково-обрядова сторона культури в сучасному світі.
    • Кз8.
    • СРЗ. К.
  • 15 тиждень
    • Л 15. Кореляція культурної та освітньої діяльності в суспільстві.
    • ПЗ 8. Культура і педагогіка.
    • СРЗ. К. МКР 2. РГР (4 етап)

 

Індивідуальна робота

Тематика розрахунково-графічних робіт розрахована на самостійну творчу роботу здобувачів вищої освіти і повинна проявити знання, вміння та навички здобувачів вищої освіти до поглиблення, узагальнення і закріплення знань здобувачів з навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби. Метою розрахунково-графічної роботи з даної дисципліні є проведення самодіагностування та надати інтерпретацію отриманих результатів за  відповідною зоною вияву професійної надійності. Виконання розрахунково-графічної роботи складається з 4 етапів:

  • 1-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження.
  • 5-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту розрахунково-графічної роботи.
  • 9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
  • 13-15 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 89 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 14 годин;
  • підготовка до практичних занять та до виконання контрольних завдань – разом 30 годин;
  • підготовка до РГР – 15 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин. 

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. Модульна контрольна робота №1 та №2 проводиться письмово. Білет до модульної контрольної роботи №1  та №2 складається з теоретичного питання та практичного завдання. Кількість теоретичних питань ― 1, яке оцінюється в 10 б. Практичне завдання оцінюється 20 б. Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач: повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів; проаналізував, навів приклади та  охарактеризував сучасні особливості прикладної культурології. Правильне виконання практичної частини оцінюється в 20 балів. Завдання вважається виконаним, якщо отримана правильна відповідь, виконано повний аналіз, наведені пояснення. 

Семестровий модуль № 1

  • Кз1. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 2 тиждень.
  • Кз2. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 4 тиждень.
  • Кз3. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 6 тиждень.
  • Кз4. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 7 тиждень.
  • МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

  • Кз5. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 9 тиждень.
  • Кз6. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 11 тиждень.
  • Кз7. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 13 тиждень.
  • Кз8. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 14 тиждень.
  • МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Розрахунково-графічна робота виконується письмово. За виконання РГР здобувач одержує 20б.

Розрахунково-графічна з дисципліни складається з двох розділів: теоретичної та практичної. 

Завдання розрахунково-графічної роботи вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні отримана правильна відповідь, послідовно і логічно викладено рішення, зроблені всі необхідні графіки, схеми чи рисунки. 

За виконання кожного завдання розрахунково-графічної роботи бали можуть бути зняті: 15 балів – розкриття теми не отримано або не вірне, але при цьому хід мислення та усі використані засади обрано вірно; 10 балів – наведено правильне тлумачення, але при цьому є помилки у розкритті теми; 5 бали – наведено правильне рішення, але при цьому не повністю виконано обов'язкові пояснення; 3 бали – за неправильне тлумачення теми, що не порушило загалом правильного ходу роботи; 2 бал – за допущену помилку, що не вплинула на відповідь та загальний хід розкриття теми роботи; 1 бали – за нераціональне тлумачення розділу при наявності докладних пояснень та вірного кінцевого висновку. Завдання не зараховується, якщо повністю відсутнє її відповідь.

Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. 

Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. 

Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання. За бездоганну відповідь на теоретичні питання й бездоганну відповідь на завдання практично-теоретичної частини здобувач отримує – 100 балів. 

Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач раціонально обґрунтував завдання, навів докладні пояснення та вірний висновок. 

Якщо відповідь відсутня – вона не зараховується.

Завдання практично-теоретичної частини іспиту вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні наведена правильна відповідь, послідовно і логічно викладено обґрунтування або аналіз, зроблено висновки.

Оцінка за завдання може бути знижена на

  • 1 бал – за кожен недолік;
  • 2 бали – за кожну не грубу помилку;
  • 3 бали – за кожну грубу помилку.

Відповідь не зараховується, якщо вона відсутня чи здобувач відмовляється від відповіді на питання. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамену відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.