Історико-культурне регіонування України

ID: 8163
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2020.
Количество кредитов ЭКТС: 
4.50.
Содержит курсовую работу
Форма контроля: 
Экзамен. Защита курсовой работы.
Количество аудиторных занятий: 
30 годин – лекційні заняття; 16 годин – практичні заняття; 14 годин – лабораторні заняття.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни 

формування у студентів розуміння спільного та відмінного  в культурі регіонів України. Надважливим є усвідомлення того, що культурне розмаїття українських регіонів мусить бути підґрунтям та інструментом розвитку України на шляху європейської інтеграції.

Завдання дисципліни:
  • розглянути історико-культурні особливості регіонів України;
  • вивчити  соціально-економічні особливості регіонів, природні ресурси;
  • визначити, релігійні особливості;
  • ознайомитись з культурною інфраструктурою та туристичним потенціалом регіонів;
  • дослідити питання регіональної (локальної) ідентичності та її впливу на ідентичність громадянську;
  • розглянути локальні тексти та репрезентацію регіонів у «символічному просторі» України. 

 

Основні результати навчання

Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію. Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації. Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування.  Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів. Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій. Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики. Здійснювати експертну оцінку культурних об’єктів за заданими критеріями та надавати рекомендації щодо їх соціальної актуалізації.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • ЛЗ – лабораторні заняття;  
  • КР – курсова робота,
  • К – консультації викладача;
  • МКР – модульна контрольна робота.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень
    • Л1. Формування історико-культурних регіонів: український історичний метанаратив  та «локальні історії».
    • ПЗ№1. Формування історико-культурних регіонів України.
    • СРЗ, К.
  • 2 тиждень
    • Л2. Релігія і церква у формуванні історико-культурних регіонів. Конфесійний розподіл.
    • ЛЗ№1. Конфесійний розподіл України.
    • СРЗ, К., КР (1 етап)
  • 3 тиждень
    • Л3. Соціально-економічний розвиток регіонів України. 
    • ПЗ№2. Соціально-економічний розвиток регіонів України.
    • СРЗ, К.
  • 4 тиждень
    • Л4 Культурна інфраструктура та туристичний потенціал регіонів. 
    • ЛЗ№2. Аналіз документів щодо адміністративного поділу України.
    • СРЗ, К.
  • 5 тиждень
    • Л5. Локальний історичний наратив та місцева міфологія. 
    • ПЗ№3. Локальний історичний наратив та місцева міфологія на прикладі Одеси.  
    • СРЗ, К.
  • 6 тиждень
    • Л6 Місцева міфологія та локальні святкові урочистості.
    • ЛЗ№3. «Храмове свято» та «День міста».
    • СРЗ, К.
  • 7 тиждень
    •  Л7.  Проблема локальної (регіональної) ідентичності та її вплив на громадянську ідентичність.
    • ПЗ № 4. Проблема локальної (регіональної) ідентичності та її вплив на громадянську ідентичність.
    • СРЗ, К, МКР1. КР (2 етап)
  • 8 тиждень
    • Л8 Київщина (Центральна Україна).
    • ПЗ№5.Історико-культурні особливості Центральної України (на прикладі Київщини та Поділля).
    • СРЗ, К.
  • 9 тиждень
    • Л9. Поділля (Центральна Україна).
    • ЛЗ№4. Культурна  інфраструктура та туристичний потенціал Центральної України.
    • СРЗ,  К.
  • 10 тиждень
    • Л10. Галичина (Західна Україна).
    • ПЗ№6. Історико-культурні особливості Західної  України (на прикладі Галичини та Волині).
    • СРЗ, К.
  • 11 тиждень
    • Л11. Волинь (Західна Україна).
    • ЛЗ№5. Культурна  інфраструктура та туристичний потенціал Західної України.
    • СРЗ, К.
  • 12 тиждень
    • Л12. Буковина. 
    • ПЗ№7 Історико-культурні особливості Слобідської  України. 
    • СРЗ, К. 
  • 13 тиждень
    • Л13. Закарпаття.
    • ЛЗ№6. Культурна  інфраструктура та туристичний потенціал Слобідської України.
    • СРЗ, К.
  • 14 тиждень
    • Л14. Південна Україна.
    • ПЗ№8.   Історико-культурні особливості Південної України.
    • СРЗ, К МКР2. 
  • 15 тиждень
    • Л15. Слобідська Україна. 
    • ЛЗ№7 Культурна  інфраструктура та туристичний потенціал Південної України.
    • СРЗ, К. КР(3 етап)

 

Індивідуальна робота

Мета – курсової роботи полягає у застосування культурологічного аналізу для дослідження окремих феноменів українських регіонів. Виконання курсової роботи складається з 3 етапів:

  • 1 етап 1 – 2 тиждень –– видача завдань;
  • 2 етап 3 – 14 тиждень – самостійна робота;
  • 3 етап 15 тиждень – захист КР

 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 105 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • Підготовка до лекційних занять – 15 годин;
  • Підготовка до практичних занять – 16 годин;
  • Підготовка до лабораторних занять – 14 годин;
  • Підготовка до іспиту – 30 годин;
  • Підготовка та написання курсової роботи – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 30 балів, а саме: лабораторні заняття – 10; практичні заняття -15; поточне контрольне опитування – 5.Курсова робота – перший модуль – 30 балів; другий модуль – 70 балів, у т.ч. захист – 40 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 20 балів.

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання іспиту відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання  заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Під час Л, ПЗ, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.