Основи журналістики

ID: 8257
Выборочная дисциплина
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2017.
Количество кредитов ЭКТС: 
4.00.
Содержит расчетно-графическую работу
Форма контроля: 
Экзамен.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
Кількість аудиторних занять Лекційних занять — 30 години; практичних занять — 14 годин, лабораторних занятий — 16 часов..

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

введення до учбового процесу теоретичних, концептуальних та практичних полів медійної культури, як от симулятивність, репрезентація, імідж тощо як моделі сучасної культури взагалі; застосування широкого трансмедіального принципу: аплікабельність до багатьох медіумів підкреслює глобальний характер  ЗМІ в сучасній культурі.

Завдання дисципліни:
  • формування теоретичних уявлень про історію і теорію журналістики; з’ясування особливостей та проблемних полів медійного простору;
  • формування сталих знань та навичок  створення повідомлення в різних жанрах журналістики: інформаційному, аналітико-публіцистичному, художньо-публіцистичному тощо;
  • формування стійких уявлень про комунікативні та технологічні аспекти сучасних медіа, їх культурогенетичну модальність. Унаслідок вивчення курсу здобувач повинен уміти:
  • самостійно аналізувати і створювати медіа-продукт у заданому жанрі (форматі), орієнтуватися в питаннях періодизації розвитку журналістики, зміні форматів журналістського матеріалу, у практичній роботі оволодіти навичками створення журналістського матеріалу у різних жанрах і для різних типів медіа, враховуючи особливості каналів останніх.

 

Основні результати навчання

Навички вербального та письмового репрезентування практичних розробок. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст.. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • ПЗ – практичні заняття;
  • ЛЗ – лабораторні заняття у формі практикумів;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; КЗ1-4 - контрольне / творче завдання в межах СРЗ;
  • РГР – розрахунково-графічна робота;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • К – консультації;
  • Е – екзамен.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1 тиждень 
    • Л1. Предмет, завдання і термінологічний апарат курсу. 
    • ЛЗ1. Практикум. Критерії поділу журналістських творів на жанри.
    • СРЗ, К. РГР (1 етап)
  • 2 тиждень
    • Л2. Соціокультурне значення журналістики
    • ПЗ1. Загальне поняття про журналістику. 
    • СРЗ, К. 
  • 3 тиждень
    • Л3.  Походження, концепції і моделі журналістики. 
    • ЛЗ2. Практикум. Новинні жанри.
    • СРЗ. К. КЗ1
  • 4 тиждень
    • Л4.  Способи організації сучасних медій. 
    • ПЗ2. Функції журналістики.
    • СРЗ. К. РГР (2 етап) 
  • 5 тиждень
    • Л5.  Трансмедіальна природа журналістики: між технологією і мистецтвом. 
    • ЛЗ3. Практикум. Жанри раціональної публіцистики.
    • СРЗ. К. КЗ2
  • 6 тиждень
    • Л6. Система жанрів журналістики. Дієвість й ефективність журналістики.
    • ПЗ3. Журналіст як суб'єкт масово-інформаційної діяльності.
    • СРЗ. К. 
  • 7 тиждень
    • Л7. Властивості журналістики як системи. 
    • ЛЗ4. Практикум. Жанри емоційної публіцистики.
    • МКP№1. СРЗ. К. 
  • 8 тиждень
    • Л8. Джерела й методи збору суспільно-значущої інформації в журналістиці. 
    • ПЗ4. Джерела й методи збору суспільно значущої інформації в журналістиці.
    • СРЗ. К. РГР (3 етап)
  • 9 тиждень 
    • Л9. Журналістський текст і жанри журналістики.  
    • ЛЗ5. Практикум. Жорсткий та м'який способи подачі коротких новин.
    • СРЗ. К. 
  • 10 тиждень
    • Л10. Журналістський твір у системі інших текстів масово-інформаційних потоків.   
    • ПЗ5. Журналістика як суспільно-політична діяльність.
    • СРЗ. К.
  • 11 тиждень
    • Л11. Публіцистика як серцевина журналістики.  
    • ЛЗ6. Практикум. Жанрові різновиди інтерв'ю.
    • СРЗ. К. КЗ3
  • 12 тиждень
    • Л12. Особливості відео-блогосфери та IP-TV як медійного каналу. 
    • ПЗ6. Дієвість та ефективність журналістики
    • СРЗ. К.
  • 13 тиждень
    • Л13. Інтерактивне і суспільне телебачення. «Громадське» як комунікативний прецедент. 
    • ЛЗ7. Практикум. Репортаж і фіче як вершина журналістських жанрів.
    • СРЗ, К. РГР (4 етап) 
  • 14 тиждень
    • Л14. YouTube - канал: новий тип комунікації і продюсування. 
    • ПЗ7. Свобода слова і журналістська діяльність.
    • МКP№2. СРЗ. К. 
  • 15 тиждень
    • Л15. Особливості і перспективи розвитку регіональних медіа. 
    • ЛЗ8. Практикум. Аналітична стаття
    • СРЗ. К. КЗ4

 

Індивідуальна робота

Розрахунково-графічна робота (РГР), що проводиться у формі реферативно-проектної роботи, є індивідуальним завданням.

Мета РГР: поглиблення, узагальнення і закріплення знань здобувачів з навчальної дисципліни, застосування їх при вирішенні конкретного завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною літературою, використовуючи сучасні інформаційні засоби. РГР має специфіку в гуманітарній галузі, проходить у форматі створення протягом семестру медіа-проекту/огляду документного або творчого забезпечення роботи ЗМІ певного типу одноосібно або командою. 

Тематика РГР:

  • Типи Програмних засад ЗМІ. «Програмна політика» ВВС.
  • Відео-проект на задану чи вільну тему.
  • Інтерв’ю як жанр журналістики та медіа-продукт.
  • Програма і канал: спільне і особливе.
  • Приклади роботи і документ не забезпечення гіперлокального ЗМІ.
  • Створення сценарного плану: головні принципи, моделі, обмеження.
  • Інструменти  Google при зборі даних і роботі над медійним матеріалом.
  • Інфографіка: способи побудови та використання.
  • Арт-проект як об’єкт медійного дослідження.
  • Інтернет-стаття в певному жанрі журналістики для розміщення на сайті кафедри.
  • Матеріал профорієнтаційного характеру для розміщення в соціальній мережі.

Етапи виконання РГР

  • 1-3 тижні Створення проектних команд, вибір та затвердження теми, вироблення способів адміністрування команди та консультування науковим керівником.
  • 4-7 тижні Попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту РГР на основі командної роботи та консультацій наукового керівника.
  • 8-12 тижні Отримання консультацій та відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
  • 13-15 тижні Публічний захист РГР.

 

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 60 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять – 5 годин;
  • підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних завдань в межах СРС – 5 години;
  • підготовка до лабораторних занять – 5 годин;
  • виконання РГР – 15 годин;
  • підготовка до екзамену – 30 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних занять, виконують дві модульні контрольні роботи, індивідуальні контрольні завдання в межах СРЗ. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 складаються з теоретичної і практично-теоретичної частин. Кожна з них оцінюється у 10 балів і являє собою обґрунтування і презентацію створеного медіа продукту або проекту.

РГР є складовою накопичувальної частини дисципліни і оцінюється після публічного захисту у максимальні 20 балів.

Семестровий модуль № 1

  • ПЗ1-3. Оцінка за виконання – 3 бали (2-6 тижні).
  • ЛЗ1-4. Оцінка за виконання – 3 бали (1-7 тижні).
  • КЗ1-2. Оцінка за виконання – 4 балів (3-5 тижні).
  • РГР (ч. 1). — оцінюється у 10 балів максимально.
  • МКР1. Модульна контрольна робота – 20 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

  • ПЗ4-7. Оцінка за виконання – 3 бали (8-14 тижні).
  • ЛЗ5-8. Оцінка за виконання – 3 бали (9-15 тижні).
  • КР3-4. Оцінка за виконання – 4 балів (11-13 тижні).
  • МКР2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
  • РГР (ч. 2). Друга частина РГР оцінюється у максимальні 10 балів. 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та теоретично-практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

 

Умови допуску до підсумкового контролю  

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 45 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання  заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.