Інтеграційні процеси в культурі

ID: 8263
Выборочная дисциплина
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Год внедрения: 
2017.
Количество кредитов ЭКТС: 
3.00.
Содержит реферативную работу
Форма контроля: 
Экзамен.
Преподаватель: 
Количество аудиторных занятий: 
Лекційних - 30 годин, практичних – 14 годин.

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять про інтеграційну функцію соціокультурної системи та її інтеграційні структурні елементи, про культурну інтеграцію (як стан та процес), про різноманітні форми та вектори міжкультурних взаємовідношень різних суб’єктів культури та їх «галаграфічні» результати, про інтеграційні процеси культурного аспекту модернізації, про діалог культур, глобалізацію як факторів становлення глобального культурного простору. Серйозним завданням, що розв'язується в процесі розробки найважливіших проблем курсу, є розвиток у студентів умінь користуватися науковою термінологією, а також умінь зіставляти різні наукові погляди та гіпотези, що пов'язано з прищепленням навичок самостійної роботи з науковою літературою.

Завдання дисципліни:
  • формування теоретико-методологічних уявлень студентів про культурні системи як високо впорядковані, організаційно та інформаційно взаємопов'язані утворення, що характеризуються такими властивостями, як універсальність, цілісність, переважання внутрішніх зв'язків над зовнішніми, внутрішня нерівномірність, здатність до самовідтворення і зміни. Важливим є з’ясування  механізмів підтримки цілісності культури (закладеної саме в інтегративних властивостях системи)  в часі.
  • Розгляд культур в системних термінах передбачає аналіз її функціональних станів; властивих їй форм адаптації до внутрішніх і зовнішніх напруг.

 

Основні результати навчання

Описувати структуру й зміст теоретико-методологічного апарату сучасної культурології. Відтворювати типологію культур та динаміку культурних форм. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Інтерпретувати задачі теоретичної, історичної та практичної культурології. Обговорювати проблематику аксіології культурних форм у просторі традиційної та сучасної культури. Застосовувати культурологічні знання в освітній практиці. Оцінювати адекватність дослідницьких завдань науковій меті культурологічного дослідження. Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст.. Оцінювати соціокультурну ситуацію в сучасній Україні, діяти з позицій культурного діалогу та толерантності. Впроваджувати практику командної роботи для організації, планування та управління інноваційними культурно-мистецькими проектами. Досліджувати вплив міжнаціональних, міжетнічних суспільних відносин на розвиток культури. Виявляти специфіку історичного етапу в межах певного культурного феномену. Визначати вплив глобалізаційних процесів на міжнаціональні та міжетнічні відносини. Знати і визначати релігійні впливи на різноманіття релігійних традицій, вірувань та переконань різних народів світу на формування самоідентифікації індивідів. Аргументувати актуальність теми обраного культурного проекту, встановлювати її зв’язок з пріоритетними напрямами розвитку сучасної науки. Оцінювати роль історичних діячів, які сприяли змінам в історії світової культурі. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності. Знати принципи і вміти організувати ділові ігри, що моделюють ситуацію, яка наближена до реальної професійної сфери культуролога. Формувати позитивне ставлення суспільства до різноманітних національних меншин, вміти співпрацювати з носіями різних культурних цінностей. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних особливостях розвитку, структури та функціонування владних систем у культурологічному вимірі.

 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

  • Л – лекційні заняття;
  • СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
  • ПЗ – практичні заняття – практична підготовка й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
  • К – консультації викладача;
  • МКР – модульна контрольна робота;
  • РР – реферативна робота;
  • Е - екзамен.

 

Тематика та види навчальних занять

  • 1  тиждень 
    • Л1. Культурна система та її інтегративні властивості
    • ПЗ1. Культурна система та її інтегративні властивості. 
    • СРЗ. К. РР початок 1 етапу.
  • 2  тиждень 
    • Л2. Інтегратівність культурної системи: розробка питання Ідеї П.Сорокіна як основа нової дослідницької орієнтації в розробці поняття культурної інтеграції.
    • СРЗ. К.
  • 3 тиждень 
    • Л3. Форми культурної інтеграції та проблема стильового розмаїття сучасної культури 
    • ПЗ2. Культурна інтеграція у статиці. Інтеграція і дезінтеграція.
    • СРЗ. К.
  • 4  тиждень 
    • Л4. Природа культурної взаємодії.  
    • СРЗ. К. РР початок 2 етапу.
  • 5  тиждень 
    • Л5. Солідарність і конфліктність культури. Результати взаємодії культур.
    • ПЗ3. Культурна інтеграція як процес взаємозближення суб’єктів культури
    • СРЗ. К.
  • 6 тиждень 
    • Л6. Становлення глобального культурного простору та інтеграційні процеси.
    • СРЗ. К.
  • 7 тиждень 
    • Л7. Становлення глобального культурного простору: проблема міграції та інтеграції. 
    • ПЗ5. Солідарність і конфліктність культури 
    • МКР1. СРЗ. К. 
  • 8  тиждень 
    • Л8. Модернізація як культурний процес.
    • СРС. К. РР початок 3 етапу.
  • 9 тиждень 
    • Л9. Національна культурна традиція і процеси модернізації.
    • ПЗ6. Проблема оцінки результатів взаємодії культур 
    • СРЗ. К.
  • 10  тиждень 
    • Л10. Проблеми цивілізаційно-культурної різноманітності в умовах сучасних інтеграційних процесів
    • СРЗ. К. 
  • 11  тиждень 
    • Л11. Глобалізація  як  фактор  становлення глобального культурного простору. 
    • ПЗ7. Становлення глобального культурного простору та інтеграційні процеси. 
    • СРЗ. К.
  • 12 тиждень 
    • Л12. Глобалізація і трансформації в освіті. Інтеграційні мовні тенденції.  
    • СРЗ. К. РР початок 4 етапу.
  • 13 тиждень 
    • Л 13. ЗМІ в контексті глобалізації культури 
    • СРЗ. К. 
  • 14 тиждень 
    • Л14. Роль Інтернету як інтегратора в сучасних міжкультурних комунікаціях.  
    • МКР2.СРЗ. К.
  • 15 тиждень. 
    • Л15 Релігійний аспект духовної інтеграції людства 
    • СРЗ. К.

 

Індивідуальна робота

Мета РР – розвиток самостійності студентів у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити змістовні висновки.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 

  • 1-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
  • 4-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
  • 8-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
  • 12-15 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

Тематика реферативних робіт: 

  • Визначення культурної  інтеграції та її специфіки за різними культурологічними концепціями.
  • Роль дослідницької діяльності Р.Бенедікт у розробці поняття культурної інтеграції. 
  • Інтегруюче підґрунтя в культурній системі за Маліновським, Леві-Стросом, Хейзингою.
  • Ідеї П.Сорокина як основа нової дослідницької орієнтації в розробці поняття культурної інтеграції.
  • Інтегративні властивості культурної системи.
  • Типи культурної інтеграції. Сучасний погляд.
  • Типи і рівні, характер культурної взаємодії. Суб'єкти культурної взаємодії.
  • Природа культурної взаємодії: діалоговий характер взаємодії культур.  
  • Варіанти етнопсихологічного виміру чужої культури.
  • Акультурація як універсальний процес етно- та культурогенеза.
  • Варіанти акультурації суб- та домінантного етносів на теріторії домінуючої  культури.
  • Модернізація як інноваційний інтеграційний соціокультурний процес в сфері останніх десятиліть.
  • Проблеми цивілізаційно-культурної різноманітності в умовах інтеграції.
  • Культурний плюралізм в умовах глобалізації культурних і інформаційних процесів.
  • Регіоналізація як складова сучасних інтеграційних процесів.
  • Релігійний аспект духовної інтеграції людства.

 

Самостійна робота

Самостійна робота здобувача вищої освіти для досягнення заявлених результатів навчання полягає у регулярному опрацюванні текстів лекцій, підручників, монографій та статей з окремих проблем курсу, що наведені в літературі до курсу; складанні і розв'язанні ситуаційних завдань, написанні есе чи анотації, підготовці електронної  презентації.

Самостійна робота складає 46 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

  • підготовка до лекційних занять  - 6 годин;
  • підготовка до практичних занять - 10 годин;
  • виконання РР – 15 годин.
  • підготовка до екзамену – 15 годин.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: у 1 модулі – вирішення практичних завдань на ПЗ - 5 балів, активна робота на практичному занятті - 5 балів, РР – 10 балів; у 2 модулі – вирішення практичних завдань на ПЗ - 5 балів, активна робота на практичному занятті  - 5 балів), РР – 10 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.

 Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 20 балів (10 балів в семестровому модулі 1 та 10 балів в семестровому модулі 2), які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики РР та представлення результатів роботи через доповідь та відповідь на додаткові запитання під час публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання  заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Під час Л, ПЗ, МКР, З користуватися ґаджетами заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.