Основи фізіології праці

Мета навчальної дисципліни: формування компетентностей для рішення завдань професійної діяльності із урахуванням закономірностей функціонування організму людини в процесі праці; вибір заходів активізації праці, а також фізіологічних, соціально-психологічних та мотиваційних механізмів підвищення ефективності праці.
Завдання навчальної дисципліни: формування у майбутніх фахівців в галузі біомедичної інженерії системи знань, спрямованих на забезпечення збереження здоров’я і підвищення працездатності в процесі трудової діяльності; виявлення негативних і небажаних змін в фізіологічних процесах організму, які виникають внаслідок порушення режимів праці і відпочинку; вибір і впровадження заходів, спрямованих на підвищення працездатності людини, вирішення завдань оптимізації виробництва і управління персоналом.
 
 
Основні результати навчання
 
Формулювати логічні висновки та обґрунтовані рекомендації щодо оцінки, експлуатації та впровадженні біотехнічних, медико-технічних та біоінженерних засобів і методів.
Вміти планувати, організовувати, направляти і контролювати медико-технічні та біоінженерні системи і процеси.
Здійснювати контроль якості та умов експлуатації медичної техніки та матеріалів медичного призначення, штучних органів та протезів. 
Уміти використовувати інформаційні і комунікаційні технології для вирішення різних дослідницьких і професійних завдань.
Знати основи телемедицини, телемедичних систем та методів опрацювання медичної інформації в телемедичних системах.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційне заняття; ПР – практичне заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультація
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Біологічні аспекти структурно-функціональної організації людини
ПР1. Оцінка стану нервової системи за методикою Анфімова
К, СРС
 
2 тиждень
Л2. Центрально-нервова регуляція трудової діяльності
К, СРС
 
3 тиждень
Л3. Фізіологія рухового апарату людини і раціоналізація трудових процесів
ПР2. Визначення біологічного віку і ступеню старіння людини 
К, СРС
 
4 тиждень
Л4. Фізіологічні реакції організму людини на трудові навантаження
К, СРС
 
5 тиждень
Л5. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування
ПР3. Дослідження енергетичної цінності раціону харчування людини
К, СРС
 
6 тиждень
Л6. Закономірності активізації вищої нервової діяльності людини
К, СРС
 
7 тиждень
Л7. Проява психічних властивостей особистості у трудовій діяльності
ПР4. Діагностика властивостей нервової системи за психомоторними показниками
К, СРС, МКР1
 
8 тиждень
Л8. Вплив виробничого середовища на організм і працездатність людини
К, СРС
 
9 тиждень
Л9. Виробничі шкідливості, їх вплив на організм людини
ПР5. Дослідження впливу факторів виробничого середовища на швидкість переносу інформації в зоровому аналізаторі 
К, СРС
 
10 тиждень
Л10. Форми трудової діяльності, умови праці, важкість праці
К, СРС
 
11 тиждень
Л11. Працездатність людини та закономірності її динаміки
ПР6. Кількісна оцінка параметрів здоров’я людини
К, СРС
 
12 тиждень
Л12. Виробнича втома і перевтома працівників
К, СРС
 
13 тиждень
Л13. Монотонність і змістовність праці
ПР7. Оцінка нервово-психічного напруження, астенії, зниженого настрою
К, СРС
 
14 тиждень
Л14. Фізіологічні основи проектування раціональних режимів праці і відпочинку
К, СРС
 
15 тиждень
Л15. Психофізіологічні особливості і принципи організації праці користувачів комп’ютерів 
ПР8. Дослідження адаптивної ролі біологічних ритмів людини в антропогенних системах
К, СРС, МКР2
 
 
Самостійна робота
 
Обсяг самостійної роботи – 44 аудиторних години.
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
– підготовка до практичних робот – 24 аудиторних години;
– опрацювання матеріалу лекцій і підготовка до модульних контрольних робот – 20 аудиторних годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру виконують вісім практичних робот, дві модульні контрольні роботи. Підсумковий контроль виконується у формі заліку.
Для забезпечення оперативного поточного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти навчальна дисципліну поділено на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється максимально у 50 балів.
Накопичувальні бали. Максимальна сума накопичувальних балів у кожному семестровому модулі – 20 балів. Накопичувальні бали в кожному семестровому модулі нараховуються за виконання чотирьох практичних робот, кожна з яких оцінюється максимально в 5 балів.
Модульна контрольна робота. Максимальна сума балів за кожну модульну контрольну роботу – 30 балів. Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі і складається з теоретичної частини у формі 10 тестових питань та практичної частини у формі двох задач. Кожне вірне тестове питання оцінюється в 2 бали, таким чином, максимальна кількість балів за теоретичну частину – 20 балів. Кожна задача оцінюється в 5 балів. Таким чином, максимальна кількість балів за практичну частину – 10 балів.
Підсумковий контроль виконується у формі накопичувального заліку. Максимальна зараховувана сума балів – 100 балів. Мінімальна кількість балів, зараховувана як задовільний результат складання заліку – 60 балів. Залік вважають таким, що не складено, якщо здобувач вищої освіти набрав 0 – 59 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До складання заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Складання і перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу
 
Здобувач вищої освіти зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі завдання, передбачені програмою навчальної дисципліни. За необхідністю, з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час аудиторної і самостійної роботи питань, здобувач вищої освіти відвідує консультації викладача.

Здобувач вищої освіти зобов’язаний дотримуватись принципів академічної доброчесності.
 
Лабораторна робота, яка виконана після встановлених програмою навчальної дисципліни термінів, приймається, але оцінюється в 1 бал.
 
Відсутність здобувача вищої освіти на модульній контрольній роботі відповідає оцінці 0 балів.
 
Складання і перескладання модульних контрольних робот і заліку відбувається за розкладом, що встановлює деканат.
 
Під час лекцій користуватися мобільним телефоном і іншими гаджетами заборонено.
 
Під час складання модульних контрольних робіт заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, друкованих і рукописних матеріалів, мобільних телефонів і інших гаджетів, окрім калькуляторів.