Методи медико-біологічних досліджень 1

Мета дисципліни:
 
Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з медичної інженерії, оволодіння основними знаннями з методів медико-біологічних досліджень. Розвити здатність використовувати отримані теоретичні знання з біології, фізики, хімії та медицини для вивчення закономірностей функціонування біологічних об’єктів (зокрема людини) за допомогою  базових методів досліджень, та виявлення певних порушень за допомогою різноманітних методів досліджень. Приділити увагу вивченню фізичних процесів, що покладені  в основу відповідних методів медико-біологічних досліджень, з’ясування переваг та недоліків цих методів. Підготувати гармонійно розвинутих висококваліфікованих спеціалістів у галузі біомедичної інженерії.

 Завдання дисципліни: 

Засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок сучасних методів  медико-біологічних досліджень при встановлені діагнозу у хворих на найбільш поширенні захворювання, здійснення об’єктивної оцінки стану здоров’я, проведення діагностики захворювань, моніторингу ефективності лікування, подальшого прогнозу перебігу хвороби.
Оволодіння технікою виконання базових методів медико-біологічних досліджень. 
 
Основні результати навчання
 
Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.

Здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку.

Уміти обирати та застосувати лабораторно-аналітичну техніку, медичні діагностичні та терапевтичні комплекси та системи, проводити обробку діагностичної інформації.

Уміти застосовувати знання у практичних ситуаціях.

Уміти складати діагностичну програму при різних патологіях у людини. Мати можливість проведення власних досліджень у медичної галузі.

Знати основи біомеханіки рухового апарату, гемодинаміки, травної, дихальної систем,
 та аналізаторів людини.

Знати провідні терапевтичні та хірургічні  методики, критерії діагностики та застосування апаратних фізіотерапевтичних методів лікування та профілактики в різних галузях медицини.

Формулювати логічні висновки та обгрунтовані рекомендації щодо впровадження ва використання медико-технічних засобів і методів, що дозволяє отримати професійні навички пошуку та аналізу інформації з використанням інноваційних методів медико-біологічних досліджень 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; РГР – розрахунково-графічна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
 
Л1. Об’єкт медико-біологічних досліджень. Загальні принципи організації і проведення медичних і біологічних досліджень. Специфіка біологічних систем як об’єктів дослідження
ПЗ1. Дослідження механічних проявів життєдіяльності. Устрій засобів для вимірювання артеріального тиску.
СРС. К.
 
2 тиждень
 
Л2. Методи досліджень основані на вимірюванні механічних, електричних, магнітних, оптичних та теплових показників життєдіяльності.
СРС. К.
 
3 тиждень
 
Л3. Дослідження процесів теплопродукції та теплообміну. Медичний тепловізор.
ПЗ2. Призначення, устрій, обсяг використання в медицині приборів реєстрації теплопродукції та теплообміну. 
СРС. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Методи досліджень основані на вимірюванні електричних показників життєдіяльності
СРС. К.
 
5 тиждень
 
Л5. Методи діагностики захворювань нервової системи та головного мозку.
ПЗ3. Електрична імпедансна мамографія.
СРС. К. 
 
6 тиждень
 
Л6. Рентгенівський метод дослідження в медицині. 
СРС. К.
 
7 тиждень
 
Л7. Радіоізотопні методи досліджень.
ПЗ4. Ядерно-магнітний резонанс.
СРС. К.
 
8 тиждень
 
Л8. Лабораторні методи досліджень.
СРС. К. МКР1.
 
9 тиждень
 
Л9. Іонізуюче випромінювання і його використання в медичних дослідженнях.
ПЗ5. Динамометрія. Вимірювання сили м’язів 
СРС. К.
 
10 тиждень
 
Л10. Ендоскопічні методи досліджень. Види ендоскопічних досліджень. Обладнання для ендоскопічних досліджень.
СРС. К.
 
11 тиждень
 
Л11. Методи досліджень, які засновані на вимірюванні  біопотенціалів. Види, класифікація принцип роботи. 
ПЗ6. Методики досліджень захворювань верхніх дихальних шляхів. Ларінгоскопія
СРС. К.
 
12 тиждень
 
Л12. Електроенцефалографія. Електронейроміографія. Фонокардіографія
СРС. К.
 
13 тиждень
 
Л13. Скрінингові методи дослідження в медицині. Флюорографія. 
ПЗ7. Підготовка пацієнта до ендоскопії. Показання та протипоказання до ендоскопії. Ендоскопічна хірургія.
СРС. К.
 
14 тиждень
 
Л14. Променева діагностика і методи використання випромінювань для вивчення будови, функцій нормальних і патологічно змінених органів.
СРС. К.
 
15 тиждень
 
Л15. Компьютерна томографія.
ПЗ8. Електрокардіографія. Методики дослідження   функції серця. 
СРС. К. МКР2.
 
Індивідуальна робота:  
 
Виконується РГР
 
Мета РГР – розвиток самостійності студентів у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити змістовні висновки.

Виконання РГР складається з 4 етапів: 
 
1-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
 
5-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту РГР. 
 
9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
 
13-15 тиждень – етап 4 – публічний захист.
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 44 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
 
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 14 годин;
3) виконання РГР – 15 годин.
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на чотири семестрові модулі. Здобувачі протягом двох семестрів готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та 4 індивідуальних контрольних завдання.
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 5 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
 
Кз1. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 3 тиждень.
Кз2. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 5 тиждень.
РГР(ч.1). Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
 
Кз3. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 10 тиждень.
Кз4. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 13 тиждень.
РГР(ч.2). Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні. 
МК2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є залік, білет до якого складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання залікового білету становить 100 балів. 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання заліку організовується за встановленим відділом аспірантури розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.