Системний аналіз та прийняття рішень у медицині

Вибіркова дисципліна
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 6.0.
Кількість аудиторних занять: 
30 аудиторних годин – лекційні заняття; 14 аудиторних годин – лабораторні заняття.
Індивідуальна робота: 
• очна форма — розрахунково-графічна робота.
Семестровий контроль: 
Екзамен.
Освітню компоненту забезпечує: 
Анотація: 

Мета – полягає в отриманні студентами навичок системного мислення як методології, яка має бути покладена в основу практичної діяльності з проектування, виробництва і експлуатації медико-біологічної апаратури, інформаційних систем або автоматизованих робочих місць лікувального або діагностичного підрозділу. 

Завдання навчальної дисципліни:  підготовка студентів в області методології дослідження процесів і складних систем (зокрема живих систем) на основі системного аналізу і розробки та ухвалення науково обґрунтованих рішень; навчити вмінню самостійного пошуку і аналізу інформації, використання її в процесі науково-практичної діяльності. 
Основні результати навчання
 
Уміти застосовувати знання у практичних ситуаціях. 

Уміти застосовувати знання і розуміння для розв’язання задач синтезу та аналізу в системах, які характерні біомедичної інженерії.

Знати теорії систем, системного аналізу, положення теорії прийняття рішення та їх застосування в медицині при виконанні медико- біологічних досліджень.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; К – консультації викладача; МКР – модульна контрольна робота.
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень

Л1. Системний аналіз в біомедичних дослідженнях. Поняття системи. Структура системи.
СРС, К

2 тиждень

Л2. Класифікація, типи і характеристики біомедичних систем. Біологічний організм з позиції системного аналізу.
ПЗ№1. Засади загальної теорії систем.
СРС, К

3 тиждень

Л3. Методи системного аналізу.
СРС, К

4 тиждень

Л4. Системні принципи управління.
ПЗ№2. Особливості організації систем.
СРС, К

5 тиждень

Л5. Побудова математичних моделей в медицині.
СРС, К

6 тиждень

Л6. Якісний аналіз біомедичних систем.
ПЗ№3. Методи системного аналізу.
СРС, К
 
7 тиждень
 
Л7. Поняття прийняття рішень.
СРС, К
 
8 тиждень
 
Л8. Загальні положення математичного програмування.
ПЗ№4. Особливості функціонування систем.
СРС, К

9 тиждень

Л9. Теорія статистичних рішень.
СРС, К 

10 тиждень

Л10. Поняття нульової гіпотези. Теорема Байеса (1 частина).
ПЗ№5. Життєвий цикл систем.
СРС, К

11 тиждень

Л11. Поняття нульової гіпотези. Теорема Байеса (2 частина).
СРС, К

12 тиждень
 
Л12. Оптимізація керуючих рішень в медицині (1 частина).
ПЗ№6. Інформаційне забезпечення системного аналізу (1 частина).
СРС, К
 
13 тиждень
 
Л13. Оптимізація керуючих рішень в медицині (2 частина).
СРС, К
 
14 тиждень

Л14. Основні характеристики методів діагностики (1 частина).
ПЗ№6. Інформаційне забезпечення системного аналізу (1 частина).
СРС, К, МКР

15 тиждень

Л52. Основні характеристики методів діагностики (2 частина).
СРС, К, МКР

 
Індивідуальна робота
 
Виконується РГР
 
Мета РГР – розвиток самостійності студентів у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити змістовні висновки.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
 
1-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
 
5-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
 
9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
 
13-15 тиждень – етап 4 – публічний захист.
 
Самостійна робота
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та курсової роботи.
 
Самостійна робота складає 136 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 45 годин;
2) підготовка до лабораторних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 46 години;
4) виконання РГР – 15 годин;
3) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують одну модульну контрольну роботу, яка оцінюється у максимально можливі 60 балів. 
 
Максимальна сума накопичувальних балів к модульному контролі становить 40 балів, за вирішення практичних завдань на ПЗ.
 
Умови допуску до підсумкового контролю
До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 
 
Складання/перескладання  заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Під час лекцій користуватися мобільним телефоном і іншими гаджетами заборонено.
 
Під час складання модульної контрольної робіти заборонено використання будь-яких підручників, посібників, друкованих матеріалів, мобільних телефонів і інших гаджетів, окрім калькуляторів.
 

2020 рік