Анатомія людини

Мета дисципліни:

Метою вивчення дисципліни є отримання студентами базових знань про будову, топографію та функціонування органів, з'ясування їх статевих та індивідуальних особливостей, аномальних змін, впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Придбання вміння визначати положення органів та їх частин, вимірювати розміри, проектувати на поверхні тіла людини; набуття навичок «читання» рентгенівських знімків, морфологічних методів дослідження на макро- і мікроскопічному рівнях.
     Завдання дисципліни:    
• вивчити будову, топографію та функціональне значення органів у дорослої людини;
• вивчити анатомію органів та їх топографію в різні періоди онтогенезу, дослідити їх аномальні зміни;
• з'ясувати статеві відмінності та індивідуальну мінливість органів і систем органів, вплив соціальних і екологічних чинників на будову організму;
• з'ясувати морфологічні основи інтеграції функції різних органів і систем організму. Придбання навичок аналізувати взаємозалежність систем організму в процесі філо- онтогенезу, оволодіти практичними навичками, освоїти основні методи анатомічних досліджень (препарування, «читання» рентгенівських знімків фізіологічної норми, вимірювання розмірів частин скелета, органів та ін..), вміти знаходити , проектувати органи та їх частини, судини, нерви, реґіонарні лімфатичні вузли на поверхню тіла людини;
• розкрити значення базових знань з анатомії (морфології) та фізіології для розуміння фізико-хімічних закономірностей процесів всмоктування, газообміну, руху крові, лімфовідтоку, транспорту інтерстиціальної рідини, медіаторів, гормонів, передачі нервового імпульсу; розуміння значення аферентних і еферентних шляхів (прямих і зворотних зв'язків) центральної нервової системи з периферією в регуляції функції органів і систем організму; вивчення анатомічної термінології та де-яких термінів  на латинській мові, оскільки латинська мова є важливим засобом спілкування фахівців різної профорієнтації та національності. Отже сформувати уміння володіти базовими анатомічними термінами, якими користуються спеціалісти медичної галузі
 
 
Основні результати навчання:
 
Під час лекційних та лабораторних занять, а також самостійної роботи майбутні бакалаври навчально-наукового інституту медичної інженерії набувають наступних загальних компетенцій та результатів навчання:
Здатність проведення досліджень з анатомії та фізіології людини на відповідному рівні.
1.Вміти виконувати експериментальні дослідження та застосовувати  дослідницькі навички при проведенні анатомічних та фізіологічних досліджень.
2.Вміти використовувати інформаційні і комунікаційні технології для вирішення різних дослідницьких завдань з анатомії та фізіології людини.
3.Знати основи фізіології: біомеханіки рухового апарату, гемодинаміки, травної системи, опорно-рухового апарату та аналізаторів людини при проектуванні та дослідженнях.
Здатність формулювати конкретні медико-біологічні задачі і знаходити шляхи їх розв’язання при вивченні біомеханіки людини. 
1.Мати базові знання з анатомії фізіології та патології людини, в обсязі, необхідному для освоєння загально-професійних дисциплін.
2.Вміти аналізувати інформацію про будову та функціонування тіла людини, оцінювати і пояснювати загальні принципи діяльності і значення провідних функціональних систем організму, інтерпретувати причини, механізми розвитку та прояви типових патологічних процесів та найбільш поширених захворювань, розробляти алгоритми діагностики захворювань.
3.Вміти досліджувати та оптимізувати складні біооб'єкти, медичні комплекси та системи на основі методів математичного та комп’ютерного моделювання.

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ЛР – лабораторні роботи – виконанні завдань дослідного характеру; К – консультації викладача. РГР –узагальнює знання здобувача отримані в процесі навчання.
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень  
Л 1.  Анатомія як біологічна наука. Місце анатомії в системі біологічних наук і в освіті фахівця з медичної інженерії. Класифікація анатомічних наук. Методи анатомічного дослідження. Спеціальні анатомічні терміни. Органи та системи органів. 
СРЗ. К. РГР – початок 1 етапа.
 
2 тиждень
ЛР 1. Гістологічна будова тканин людини: м'язової та нервової. 
СРЗ. К.
 
3 тиждень 
Л 2. Скелет: його відділи та функції. Загальний план будови скелета. Кістка як орган. Будова кістки: зовнішня і внутрішня. Хімічний склад, форма кісток. 
СРЗ. К.
 
4 тиждень
ЛР 2. Гістологічна будова тканин людини: епітеліальної та сполучної.
СРЗ. К.
 
5 тиждень
Л 3. Будова кісток лицьового та мозкового відділів черепа. З'єднання кісток черепа. Вікові, індивідуальні та статеві особливості черепа. 
СРЗ. К.
 
6 тиждень
ЛР 3. Орган зору. Анатомічна будова, топографія, функція. Орган слуху.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
Л 4. Скелет верхньої кінцівки. Кістки і з'єднання пояса верхньої кінцівки. Будова лопатки, ключиці. Характеристика грудино-ключичного і акроміально-ключичного суглобів. Анатомія хребта.
СРЗ. К. МКР1
 
8 тиждень
ЛР 4. Скелет нижньої кінцівки. Кістки і з'єднання пояса нижньої кінцівки. Таз як ціле. 
СРЗ. К. РГР початок етапу
 
9 тиждень
Л5. Поняття про з'єднання кісток. Безперервні з'єднання: фіброзні (синдесмози - зв'язки і міжкісткові перетинки, шви і вбивання), хрящові (постійні і тимчасові), кісткові. 
СРЗ.К.

10 тиждень 
ЛР 5. Мікроскопічна будова кістки.
СРЗ.К.

11 тиждень 
Л 6. Класифікація суглобів: по числу і формі суглобових поверхонь. Анатомо-фізіологічна класифікація. Напівсуглоби (сімфізи). 
СРЗ.К.

12 тиждень
ЛР 6. Біомеханіка суглобів і опорно-рухового апарату.
СРЗ.К.
 
13 тиждень 
Л 7. Поняття про анатомічний і фізіологічний поперечники, рухому і нерухому точки. Допоміжний апарат м'язів: фасції, синовіальні сумки і піхви.
СРЗ.К РГР – початок 4 етапу

14 тиждень
ЛР 7. Органи чуття. Анатомічна будова. Кровоносні судини. Рух крові по судинам. Класифікація судин. Функція судин. Судинні захворювання.
СРЗ.К МКР2.

15 тиждень 
Л 8. М'язи плечового і тазового поясів. М'язи вільної верхньої та нижньої кінцівок.
Захист РГР. Залік. 

Індивідуальна робота

Розрахунково-графічна робота - РГР

Мета РГР – розвиток самостійності студентів у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити змістовні висновки. 
Виконання РГР складається з 4 етапів:
1-3 тиждень- етап 1- вибір та затвердження теми. Попередній вибір наукових джерел, складання пану дослідження. 
5-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи.
9-11 тиждень-етап 3- отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація та доповідь)
13-15 тиждень – етап 4 – публічний захист.
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 60 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 30 годин;
2) підготовка до лабораторних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – 15 годин;
3) виконання РГР – 15 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних занять, виконують лабораторні роботи, складають залік в 2 семестрі (1 курс) на 15-му тижні . Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. 
Кожен модуль оцінюється в максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
ЛР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 7 тиждень.
РГР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 7 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9-11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Семестровий модуль № 2
ЛР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 15 тиждень.
РГР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 15 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Накопичувальна частина дисципліни складається з поточного контрольного опитування та з виконання лабораторних завдань. Контрольне опитування проводиться після опанування лекційним матеріалом змістового модулю. Кількість контрольних опитувань у семестрі – 2. Оцінка за виконання завдань для самостійної роботи є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні. Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни - 100 балів.
Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 балів (за 100-бальною шкалою). Підсумковим контролем з дисципліни є залік.

Студенти, які за результатами семестрового модульного контролю отримали менш ніж 60 балів, вважаються неуспішними та не допускаються до здачі заліку. При кількості набраних балів менше 60 проводиться додаткове усне опитування.
 
Залік з дисципліни складається з трьох усних питань. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Максимальна кількість балів за бездоганну відповідь на білет – 100 балів. При цьому відповідь вважається бездоганною, якщо студент повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів, навів приклади, зробив посилання на відповідні літературні джерела. Якщо студент відмовився відповідати, то він отримує незадовільну оцінку. Залік враховується не складеним, якщо студент отримав незадовільну оцінку.
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
Підсумковий контроль з дисципліни проводиться у формі заліку. До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.