Фізіологія людини

Мета дисципліни:
- вивчення фізіологічних закономірностей функціонування клітин, органів, систем та  організму в цілому в умовах фізіологічного спокою та при адаптації до фізичних навантажень;
- забезпечити сучасний рівень фізіологічних знань про механізми та процеси життєдіяльності, що складають основу фізіологічних функцій організму здорової людини та  принципи їх регуляції.

Завдання дисципліни:    
вивчення фізіологічних функцій організму здорової людини на молекулярному, клітинному, тканинному, органному та системному рівнях, механізмів регуляції фізіологічних функцій, показників, які характеризують стан і резерви основних функцій організму, фізіологічних принципів здорового способу життя;
вивчення дисципліни в рамках даної програми повинно допомогти студентам:
розвинути фізіологічне мислення;
глибше вивчити основи життєдіяльності здорової та хворої людини;
навчитися узагальнювати і обдумувати дані різних медичних наук з загальнофізіологічних позицій;
осмислити як фундаментальні, так і прикладні задачі сучасної медицини;
сприяти формуванню клінічного мислення при дотриманні норм медичної етики і деонтології;
розкрити значення базових знань з фізіології людини для продовження навчання студентів на старших курсах при вивченні біофізики, прикладної фізики, біоінженерії, медичної біомеханіки та ін.

 
 
 
Основні результати навчання:
 
Компетентності
 
Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі професійної діяльності 16 «Хімічна та біоінженерія» або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
 
Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. 
 
Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. 
 
Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
 
Здатність аналізувати медико-біологічні задачі і знаходити шляхи їх розв’язання при вивченні біомеханіки людини
 
Результати навчання
 
Уміти використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління інформацією).
 
Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо. 
 
Уміти застосовувати знання у практичних ситуаціях. 
 
Знати основи біомеханіки рухового апарату, гемодинаміки, травної системи, опорно-рухового апарату та аналізаторів людини при проектуванні та дослідженнях.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань; ЛР – лабораторні роботи – виконанні завдань дослідного характеру; К – консультації викладача. РГР –узагальнює знання здобувача отримані в процесі навчання.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень  
Л 1. Вступ. Загальна характеристика збудливих тканин.  Властивості клітинної мембрани. Транспорт речовин через мембрану. 
СРЗ. К.
 
 
2 тиждень
Л 2. Фізіологічні властивості скелетних м'язів. Механізм скорочення і розслаблення одиночного м'язового волокна і м'яза. Види та режими скорочення скелетних м'язів. 
ЛЗ 1. Біологічні ритми, їх адаптивна роль у антропогенних екосистемах.
СРЗ. К.
 
3 тиждень 
Л 3. Фізіологічні властивості і особливості гладких м'язів в порівнянні зі скелетними м'язами. Роль іонів кальцію у здійсненні функцій гладких м'язів.
СРЗ. К.
 
4 тиждень
Л 4. Нейрон як структурна і функціональна одиниця ЦНС. Рефлекторна дуга. Властивості нервових центрів. Гальмування в ЦНС. 
ЛЗ 2. Дослідження працездатності людини.
СРЗ. К.
 
5 тиждень
Л 5.  Групи крові, класифікація, характеристика. Реакції групової несумісності крові. Основні принципи підбору донорської крові.
СРЗ. К.
 
6 тиждень
Л 6. Загальний  план будови системи кровообігу. Фізіологія судин. Фактори, які обумовлюють рух крові. Особливості венозного кровотоку. Мікроциркуляція. 
ЛЗ 3. Кількісна оцінка параметрів здоров'я.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
Л 7. Серце як центральний орган кровообігу. Регуляція діяльності серця. Автоматія серця. Сполучення збудливості і скорочення. Проведення збудливості серцем. 
СРЗ. К. 
 
8 тиждень
Л 8. Біомеханіка зовнішнього дихання. Обмін газів в легенях. Транспорт газів кров'ю. Регуляція дихання. Функціональні проби для оцінки дихання. Проби Генче, Штанге. 
ЛЗ 4. Розрахунок біологічного віку.
СРЗ. К. МКР1
 
9 тиждень
Л 9.  Функціональна система харчування.
СРЗ.К.

10 тиждень 
Л 10. Функції системи травлення. Голод і насичення. Травлення в порожнині рота і в шлунку. Травлення в тонкому і товстому кишківнику. Моторна функція системи травлення. Всмоктування. Регуляція системи травлення.
ЛЗ 5. Складання паспорту здоров'я.
СРЗ.К.

11 тиждень 
Л 11. Фізіологія терморегуляція. 
СРЗ.К.

12 тиждень
Л 12. Фізіологія виділення. 
ЛР 6. Складання паспорту здоров'я.
СРЗ.К.
 
13 тиждень 
Л 13. Характеристика умовних рефлексів. Утворення тимчасового зв'язку. Аналітико - синтетична діяльність мозку. 
СРЗ.К.

14 тиждень
Л 14. Адаптація і стрес. Загальна фізіологія сенсорних систем. 
ЛР 7. Реакція ЧСС і АТ на загальні фізичні навантаження.
СРЗ.К.

15 тиждень 
Л 15.  Приватна фізіологія сенсорних систем. 
СРЗ.К. МКР2.

Індивідуальна робота: не передбачено

Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 46 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 30 годин;
2) підготовка до лабораторних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – 16 годин.
 
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних занять, виконують лабораторні роботи, складають залік в 2 семестрі (1 курс) на 15-му тижні . Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. 
Кожен модуль оцінюється в максимально можливі 50 балів:
 
1 Семестровий модуль:
1. Оцінка за виконання лабораторних робіт – 20 балів.
2. Оцінка за МК – 30 балів.
 
2 Семестровий модуль:
1. Оцінка за виконання лабораторних робіт – 20 балів.
2. Оцінка за МК – 30 балів.
 
 
Модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за їх бездоганне виконання становить 30 балів. 

Накопичувальна частина дисципліни складається з поточного контрольного опитування та з виконання лабораторних завдань. Контрольне опитування проводиться після опанування лекційним матеріалом змістового модулю. Кількість контрольних опитувань у семестрі – 2. Оцінка за виконання завдань для самостійної роботи є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні. Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни - 100 балів.
Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 балів (за 100-бальною шкалою). Підсумковим контролем з дисципліни є залік на 2 курсі (4 семестр).

Студенти, які за результатами семестрового модульного контролю отримали менш ніж 60 балів, вважаються неуспішними та не допускаються до здачі заліку. При кількості набраних балів менше 60 проводиться додаткове усне опитування.
 
Залік з дисципліни складається з трьох усних питань. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Максимальна кількість балів за бездоганну відповідь на білет – 100 балів. При цьому відповідь вважається бездоганною, якщо студент повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів, навів приклади, зробив посилання на відповідні літературні джерела. Якщо студент відмовився відповідати, то він отримує незадовільну оцінку. Залік враховується не складеним, якщо студент отримав незадовільну оцінку.
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
Підсумковий контроль з дисципліни проводиться у формі заліку. До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.