Метрологія 2

Мета дисципліни – є надбання студентами компетенції володіння теоретичними основами і основними прийомами проведення вимірювань різного призначення і точності, з різними метрологічними характеристиками засобів вимірювальної техніки, а також ознайомлення з цілями та задачами метрологічного забезпечення різноманітних процесів які потребують здійснення вимірювань. 
Завдання дисципліни: підвищити загальноосвітній рівень студентів та їх практичну підготовку з метрологічного забезпечення якості продукції, надбати знання з теоретичних основ метрології і основних прийомів проведення вимірювань різного призначення і точності та обробки отриманих результатів.

*
Основні результати навчання
*
ЗК5. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел. 
ЗК8. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. 
СК1. Здатність проводити аналіз складових похибки за їх суттєвими ознаками, оперувати складовими похибки/невизначеності у відповідності з моделями вимірювання. 
СК2. Здатність проектувати засоби інформаційно-вимірювальної техніки та описувати принцип їх роботи. 
СК6. Здатність виконувати технічні операції при випробуванні, повірці, калібруванні та інших операціях метрологічної діяльності. 
СК8. Здатність здійснювати технічні заходи із забезпечення метрологічної простежуваності, правильності, повторюваності та відтворюваності результатів вимірювань і випробувань за міжнародними стандартами. 
СК9. Здатність до здійснення налагодження і дослідної перевірки окремих видів приладів в лабораторних умовах і на об’єктах. 
СК11. Здатність здійснювати вибір методів вимірювання заданої фізичної величини в залежності від заданої точності вимірювання та проводити порівняння та вибір різних методів вимірювання фізичної величини в залежності від мети вимірювальної задачі
СК12. Здатність здійснювати опрацювання результатів прямих (одноразових та багаторазових) вимірювань, опосередкованих (одноразових та багаторазових) вимірювань, сукупних та сумісних вимірювань
ПРН 3. (З, ВА) Розуміти широкий міждисциплінарний контекст спеціальності, її місце в теорії пізнання і оцінювання об’єктів і явищ. 
ПРН 4. (З, У, ВА) Вміти вибирати, виходячи з технічної задачі, стандартизований метод оцінювання та вимірювального контролю характерних властивостей продукції та параметрів технологічних процесів. 
ПРН 5. (З, У) Вміти використовувати принципи і методи відтворення еталонних величин при побудові еталонних засобів вимірювальної техніки (стандартних зразків, еталонних перетворювачів, еталонних засобів вимірювання. 
ПРН 6. (З, У, ВА) Вміти використовувати інформаційні технології при розробці програмного забезпечення для опрацювання вимірювальної інформації. 
ПРН 7. (З, У) Вміти пояснити та описати принципи побудови обчислювальних підсистем і модулів, що використовуються при вирішенні вимірювальних задач. 
ПРН 8. (У, ВА) Вміти організовувати та проводити вимірювання, технічний контроль і випробування. 
ПРН 11. (З) Знати стандарти з метрології, засобів вимірювальної техніки та метрологічного забезпечення якості продукції. 
ПРН 12. (З, У) Знати та розуміти сучасні теоретичні та експериментальні методи досліджень з оцінюванням точності отриманих результатів. 
ПРН 18. (З) Вільно володіти термінологічною базою спеціальності, розуміти науково-технічну документацію державної метрологічної системи України, міжнародні та міждержавні рекомендації та настанови за спеціальністю.
ПРН 19. (З, У, К) Навички спілкування, включаючи усну та письмову комунікацію державною мовою та хоча б однією із поширених європейських мов. 
ПРН 20. (З, У, ВА) Демонструвати знання та розуміння розділів з вищої математики, фізики при вирішенні практичних завдань професійної сфери.

*Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
*
Л – лекційні заняття; 
ПЗ – практичні заняття;
ЛЗ – лабораторні заняття; 
СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
МКР – модульна контрольна робота; 
К – консультації.
*
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л 1. Завдання і значення повірки. Види повірки.
СРЗ. К.
 
2 тиждень
Л 2 Порядок проведення повірки засобів вимірювальної техніки. Оформлення результатів повірки.
ПЗ 1. «Аналіз складального кресленика з метою метрологічного забезпечення його точності».
СРЗ. К. ІР.
 
3 тиждень
Л 3. Методи передачі розмірів одиниць фізичних величин. Нормативно-технічні документи повірки засобів вимірювальної техніки. 
СРЗ. К.
 
4 тиждень
Л4 Методи повірки засобів вимірювальної техніки. 
ПЗ 2. «Розрахунок лінійних розмірних ланцюгів».
СРЗ. К. ІР
 
5 тиждень
Л 5. Методи калібрування засобів вимірювальної техніки. 
СРЗ. К.
 
6 тиждень
Л6 Періодичність повірки і міжповірочні інтервали.
ПЗ 3. «Розрахунок лінійних розмірних ланцюгів».
СРЗ. К.
 
7 тиждень
Л7. Калібрування засобів вимірювальної техніки. 
СРЗ. К.
 
8 тиждень
Л8. Порядок складання графіка калібрування засобів вимірювальної техніки.
ПЗ 4. «Розрахунок різьбового з’єднання».
СРЗ. К. МКР 1

9 тиждень
Л9. Порядок ведення журналу повірки та калібрування засобів вимірювальної техніки. 
СРЗ. К.
 
10 тиждень
Л10 Державна атестація засобів вимірювальної техніки.
ПЗ 5. «Розрахунок контрольних розмірів підшипників кочення».
СРЗ. К.
 
11 тиждень
Л 11. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки.
СРЗ. К.
 
12 тиждень
Л12 Основні види метрологічної діяльності.
ПЗ 6. «Вибір параметрів точності зубчастих коліс».
СРЗ. К.
13 тиждень
Л 13. Загальні вимоги до аудиторів та порядок їх атестації.
СРЗ. К.
 
14 тиждень
Л14 Метрологічна служба України.
ПЗ 7. «Складання гістограми розподілу випадкових помилок».
СРЗ. К.
 
15 тиждень
Л 15. Міжнародні та регіональні метрологічні організації. Метрологія за кордоном.
СРЗ. К. МКР 2
 
 
Індивідуальна робота: Курсова робота
 
Мета курсовий роботи (КР) - практичне закріплення знань студентів які вони отримали під час вивчення наступних дисциплін: «Метрологія», «Обчислювальна техніка та програмування», «Вища математика», «Фізика», «Основи взаємозамінності». У процесі виконання цієї роботи студенти повинні навчитися застосовувати на практиці теоретичні знання, систематизувати їх, поглибити і розширити. 
Тематика КР періодично зазнає уточнення і коригування. На першому практичному занятті студент отримує індивідуальне завдання у викладача, який проводить ці заняття.
На виконання КР передбачено 30 годин самостійної роботи студента. 
Графік виконання індивідуальних завдань.
Найменування змістових модулів
Термін виконання (тиждень)
Кількість балів
Кількість кредитів
Семестровий модуль 1
1. Розрахунок посадки з натягом та складення схеми розташування полів допусків обраної посадки.
2
5
0,1
2. Розрахунок підшипника кочення та виконання схеми розташування полів допусків з’єднання підшипника з валом і корпусом.
4
5
0,1
3. Розрахунок заданий у вузлу розмірного ланцюга методом граничного підсумовування та  теоретико-імовірнісним методом.
5
10
0,1
Семестровий модуль 2
4. Вибір норм точності зубчастого колеса та виконання робочого креслення зубчастого колеса.
7
10
0,1
5. Вибір універсального засобу вимірювання та виконання зображення загального вигляду ЗВТ та/або схеми роботи ЗВТ.
9
10
0,1
6. Опис послідовності виконання повірки, або калібрування ЗВТ.
11
10
0,1
7. Статистична обробка результатів вимірювання та оформлення плакату або кадру презентації з ілюстрацією здійснення статистичної обробки результатів вимірювання.
13
10
0,1
7. Захист курсової роботи 
14
40
0,3
Всього

100
1

 
 
Самостійна робота
*
Самостійна робота складає 91 годину. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 14 годин;
4) виконання курсової роботи – 30 годин;
5) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
*
6 семестр.
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за їх бездоганне виконання становить 30 балів (у формі тестових запитань). Кількість тестових запитань 10, кожна правильна відповідь оцінюється 3 балами. Накопичувальна частина дисципліни оцінюється 20 балами, за виконання практичних завдань 10 балів та за поточне контрольне опитування 10 балів. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Семестровий модуль № 1
Виконання практичних завдань – 10 балів. 
Поточні контрольні опитування – 10 балів. 
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
Виконання практичних завдань – 10 балів. 
Поточні контрольні опитування: – 10 балів.  
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. 

Умови допуску до підсумкового контролю
*
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі практичні завдання та мають 60 та більш балів модульного контролю. Складання/перескладання екзамену організовується за встановленим деканатом ІПТДМ розкладом.

Політика освітнього процесу
*
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.