Нанотехнології та їх використання у біоінженерії

Вибіркова дисципліна
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 6.0.
Кількість аудиторних занять: 
30 аудиторних годин - практичні заняття, 14 - лабораторні заняття.
Індивідуальна робота: 
• очна форма — курсова робота.
Семестровий контроль: 
Екзамен. Захист курсової роботи.
Освітню компоненту забезпечує: 
Анотація: 

Мета
Метою є формування базових знань, що дозволяють орієнтуватися в термінології і напрямках нанобіотехнології як сукупності технологічних методів, що застосовуються для вивчення принципів біологічної наносамозбирання, створення матеріалів, пристроїв і системи шляхах їх використання в біології та медицині. 

Завдання 
- ознайомити з основними поняттями нанобіотехнологій і розглянути сучасний стан і перспективи розвитку нанобіотехнології; 
- вивчити основні принципи формування наносистем; 
- узагальнити і систематизувати відомості про наночастки та нанопродукти, їх властивості, методи дослідження; 
- навчити вмінню самостійного пошуку і аналізу інформації, використання її в процесі науково-практичної діяльності. 

Основні результати навчання: 
Розуміти теоретичні та практичні підходи до створення та застосування штучних біологічних та біотехнічних обєктів та матеріалів медичного призначення.
Здатність до організації науково-дослідних, експериментальних та проектних робіт в галузі біомедичної інженерії.
 
Практичне значення та використання отриманих знань:
- розрізняти наноструктури; 
- обрати наноструктуру залежно від галузі застосування; 
- охарактеризувати наноструктури залежно від їх властивостей; 
- використати технології отримання нанострутур; 
- використати наноструктури при конструюванні медичної техніки; 
- використовувати наноструктури в медицині.  
 
 
Форми організації освітнього процесу:
Л – лекційні заняття; 
ПЗ – практичні заняття; 
СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; 
К – консультації викладача;
ІЗ – індивідуальні завдання;
КР - курсова робота;
МКР – модульна контрольна робота.

Інформаційне забезпечення
1. Абрамян А.А. Основы прикладной нанотехнологии / А.А. Абрамян, В.И. Балабанов, В.И. Беклемышев, Р.В. Вартанов, И.И. Махонин, В.А. Солодовников – М.: МАГИСТР-ПРЕСС, 2007. – 208 с. 
2. Ратнер М. Нанотехнология: простоеобъяснение очередной гениальной идеи.: пер. с англ. / Марк Ратнер, Даниэль Ратнер. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 240 с. 
3. Гусев А.И. Наноматериалы, наноструктуры, нанотехнологии. – М.: Физмалит, 2005. – 416 с. 
4. Лозовик Ю.Е. Образование и рост углеродных наноструктур – фуллеренов, наночастиц нанотрубок и конусов / Ю.Е. Лозовик, А.М. Попов // УФН. – 1997. – Т.167, №7. – С. 715-774. 
5. Наноматериалы. Нанотехнологии. Наносистемная техника. Мировые достижения за 2005 год / Под ред. П.П. Мальцева. – М.: Техносфера, 2006. – 152 с. 11 
6. Пул Ч. Нанотехнологии / Ч. Пул, Ф. Оуэнс. – 2-е изд. – М.: Техносфера, 2006. – 260 с. 
7.Елецкий А. В., Смирнов Б. М. Фулерены и структуры углерода // Усп. физ. наук. — 1995. — Т. 165. — С. 977–109. 
8.Матышевская О. П. Фуллерены С60 – биологически активные молекулы. Физико-химические свойства и биодоступность / О. П. Матышевская, С. В. Прилуцкая, И. И. Гринюк Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – К.: БІОТЕХНОЛОГІЯ, Т. 3, №1, 2010 С.18-26 
9.Трефилов Б.А. Фулерены – основа материалов будущего / Б.А. Трефилов, Д.В. Щур, Б.П. Тарасов и др. // К.: Адеф-Украина, 2001. – 147 с.  
 

2021 рік