Філософія

Мета вивчення дисципліни – формування інтелігентного освіченого фахівця, який здатний не тільки вирішувати сугубо професійні питання, але і свідомо співвідносити свої рішення зі своїм світорозумінням, розуміти їхній світоглядний і методологічний зміст, координувати рішення із соціальною реальністю.

Задачі вивчення дисципліни: надати можливість студенту орієнтуватися у світоглядних питаннях, свідомо будувати власну систему поглядів на світ взагалі і соціальну обстановку в Україні, співвідносити її з тією системою знання, що він одержує в університеті, а також навчити студента раціонально користатися філософськими категоріями і загальнонауковими методами пізнання в дослідницькій роботі, професійній і практичній діяльності.

Вивчення курсу філософії спирається на знання, отримані здобувачем вищої освіти в обсязі загальноосвітньої школи, а також на знання, які отримані на 1 курсі з таких предметів, як «Історія України», «Культурологія», «Правознавство» та інших загальноосвітніх дисциплін.
Знання, одержувані здобувачем вищої освіти з філософії, є фундаментальними при вивченні наступних загальноосвітніх і гуманітарних дисциплін – соціології, політології, психології, економічної теорії. В усіх без винятку предметах тією чи іншою мірою використовується знання світоглядних картин буття, філософські категорії, принципи побудови знання і застосування загальнонаукових методів дослідження і розуміння, а також засоби осмислення місця інженерної діяльності у суспільстві. 
 
 
Основні результати навчання
 
Вміти проводити практичні дослідження та знаходити розв’язок некоректних задач.
Виявляти здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку.
Уміти здійснювати збір, опрацювання, аналіз, систематизацію науково-технічної інформації, уникаючи при цьому академічної недоброчесності.
Збирати та інтерпретувати відповідні дані й аналізувати складності в межах своєї спеціалізації для донесення суджень, які відбивають відповідні соціальні та етичні проблеми.
Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
 
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Виникнення філософії, її функції і роль у сучасній духовній культурі.
СРЗ, К
 
2 тиждень
Л2. Основні філософські проблеми і способи їхнього вирішення в історії людської думки.
ПЗ 1. Предмет філософії.
СРЗ, К, РР початок етапу 1
 
3 тиждень
Л3. Сучасні філософські онтології і типи світогляду. Українська національна філософія.
СРЗ, К
 
4 тиждень
Л4. Філософське розуміння природи світу.
ПЗ 2. Основні філософські проблеми.
СРЗ, К, РР початок етапу 2

5 тиждень
Л5. Філософська категорія. Матерія.
СРЗ, К

6 тиждень
Л6. Діалектика та її принципи.
ПЗ 3. Філософська онтологія.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Людська свідомість. Свідомість і мова.
СРЗ, К

8 тиждень
Л8 Основні риси людського пізнання. Проблема обґрунтування знання.
ПЗ 4. Природа світу Структура світу та його динаміка.
СРЗ, К, МКР1, РР початок етапу 3
9 тиждень
Л9. Поняття істини. Істинність и розуміння.
СРЗ, К
 
10 тиждень
Л10. Форми розвитку знання.
ПЗ 5. Філософія як теорія пізнання Форми та методи розвитку знання.
СРЗ, К
 
11 тиждень
Л11. Основні методи наукового пізнання і розуміння.
СРЗ, К, РР початок етапу 4
 
12 тиждень
Л12. Поняття людського суспільства. Схеми соціально-історичного розвитку. Глобалізм і антиглобалізм.
ПЗ 6. Соціальна філософія.
СРЗ, К
 
13 тиждень
Л13. Форми культурної і соціальної діяльності. Суб’єкти соціально-історичної дії.
СРЗ, К
 
14 тиждень
Л14. Суспільна свідомість і співвідношення його елементів.
ПЗ 7. Філософія людини.
СРЗ, К, МКР2
 
15 тиждень
Л15. Сутність і існування людини. Сутність та існування людини. Системи людських цінностей.
СРЗ, К
 
 
Індивідуальна робота
 
Мета написання РР:
Реферат є самостійною письмовою філософсько-методологічною роботою, що виконується здобувачем. Це – обов’язкова форма підготовки до складання іспитів з філософії. Він слугує показником здатності автора не тільки розбиратися у філософських проблемах, а й творчо використовувати філософські ідеї та принципи для методологічного аналізу наукових здобутків зі сфери наукових інтересів здобувача. Зміст реферату свідчить про опрацювання автором програми з філософії, першоджерел, уміння застосовувати знання змісту та форм виявлення сучасних тенденцій світового розвитку на користь Вітчизні.
 
Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 

1-2 тиждень 
Етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
 
3-7 тиждень 
Етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. Написання аналізу літератури. Опис вибраних методів дослідження. Збір досліджень для доказів 20 джерел, написання тексту основної частини, висновки, перспективи дослідження.
 
8-10 тиждень 
Етап 3 – Остаточна редакція, отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
 
11-14 тиждень 
Етап 4 – публічний захист роботи.
 
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти  навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи.
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 46 годин.
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 4 години;
2) підготовка до практичних занять – 4 години;
3) підготовка до екзамену – 30 годин;
4) виконання РР – 8 годин.
 
 
Процедура оцінювання:
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-3. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 7 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень). 
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів у семестровому модулі № 1 та 5 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етап 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни –   100 балів. 

Підсумкова форма контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання / перескладання екзаменів відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.
 
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання заліку, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.