Програмне забезпечення обчислювальних систем
Мета дисципліни: надання студентам знань з теоретичних основ програмного забезпечення комп'ютерів, класифікації програмних продуктів і способами використання системного, прикладного та інструментального програмного забезпечення у майбутній професійній діяльності, надання знань основних парадигм програмування та методологій проектування програмного забезпечення обчислювальних систем, формування у студентів знань, вмінь та навичок з розробки та використанні сучасних програмних систем.
Завдання дисципліни:
придбання та систематизація знань з методів проектування, розробки та використання сучасних програмних систем;
придбання та систематизація знань з міжнародних стандартів в галузі програмного забезпечення;
оволодіння навичками ефективного застосування системного, прикладного та інструментального програмного забезпечення;
придбання навиків розробки програмних систем на різних стадіях життєвого циклу.рядок)*
Основні результати навчання
Вміти застосовувати сучасні технології програмування та розроблення програмного забезпечення, програмної реалізації чисельних і символьних алгоритмів.
Використовувати в практичній роботі спеціалізовані програмні продукти та програмні системи комп’ютерної математики.
Володіти загальними принципами функціонування та архітектури комп’ютерних систем та основами операційних систем
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ЛЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; КО – контрольні опитування; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
Тематика та види навчальних занять
1 тиждень
Л1. Цілі і задачі курсу. Теоретичні засади Програмного забезпечення. Цілі і задачі курсу.
ЛЗ1. Інсталяція, створення та налаштування віртуальної машини. Інсталяція та налаштування операційної системи Linux та її дистрибутивів.
СРЗ. К.
2 тиждень
ЛЗ2. Організація взаємодії користувача з операційною системою. Робота з командною стрічкою в Linux.
СРЗ. К.
3 тиждень
Л2. Класифікація програмного забезпечення. Види класифікацій ПЗ. Класи ПЗ за видами ліцензій.
ЛЗ3. Створення та запуск программного коду на імперативній та декларативній мові.
КО1.
СРЗ. К.
4 тиждень
ЛЗ4. Основи роботи з прикладним програмним забезпеченням- офісними пакетами OpenOffice та LibreOffice.
СРЗ. К.
5 тиждень
Л3. Парадігми програмування. Імперативне програмування.
ЛЗ5. Робота з OpenOffice Calc. Обчислювання, функції.
КО2.
СРЗ. К.
6 тиждень
ЛЗ6. Робота зі списками в OpenOffice Calc.
СРЗ. К.
7 тиждень
Л4. Декларативне програмування
ЛЗ7. Аналіз даних в OpenOffice Calc.
СРЗ. К.
8 тиждень
ЛЗ8. Проектування програмного продукту с застосуванням Case засобів.
МКР1.
СРЗ. К.
9 тиждень
Л5. Основні поняття програмної інженерії.
ЛЗ9. Робота з СУБД ACCESS. Створення таблиць та зв’язків між ними.
СРЗ. К.
10 тиждень
ЛЗ10. Робота з СУБД ACCESS. Створення таблиць та зв’язків між ними.
КО3.
СРЗ. К.
11 тиждень
Л6. Стандартизація в галузі програмного забезпечення.
ЛЗ11. Робота з СУБД ACCESS. Створення запитів.
СРЗ. К.
12 тиждень
ЛЗ12. Робота з СУБД ACCESS. Робота з формами та звітами.
СРЗ. К.
13 тиждень
Л7. Методологія RUP.
ЛЗ1З. Робота з СУБД ACCESS. Робота з формами та звітами.
КО4.
СРС. К.
14 тиждень
ЛЗ14. Робота з СУБД ACCESS. Робота з макросами.
СРЗ. К.
15 тиждень
Л8. Гнучкі методології розробки програмного забезпечення.
ЛЗ15. Робота з СУБД ACCESS. Робота з макросами.
СРЗ. К.
МКР2.
Індивідуальна робота
Виконується розрахунково-графічна робота.
Мета розрахунково-графічної роботи:
набуття студентами практичних навичок самостійної розробки програмного забезпечення обчислювальних систем
1–7 тижні
Отримання завдання. Виконання першої частини завдання.
8–14 тижні
Виконання другої частини завдання. Оформлення отриманих результатів.
15 тиждень
Захист роботи.
Самостійна робота
Самостійна робота складає 89 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 25 годин;
2) підготовка до лабораторних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 19 годин;
3) виконання розрахунково-графічної роботи – 15 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом 1 семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують в кожному семестрі 2 модульні контрольні роботи та 4 контрольних опитування.
Модульні контрольні роботи №1, №2, виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за бездоганне виконання становить 20 балів. Модульна робота складається з теоретичної частини (у формі тестових запитань) та практичної частини (1 завдання). Максимальна оцінка за правильне виконання теоретичної частини становить 10 балів, та за правильне виконання практичної частини становить 10 балів. Кількість тестових запитань – 20. Кожна правильна відповідь оцінюється в 0,5 бали. Правильне виконання практичної частини оцінюється в 10 балів. Завдання вважається розв’язаним, якщо повністю розкрита суть питання, яка послідовно і логічно викладена, наведено приклади, відповідь проілюстровано необхідною і достатньою кількістю записів, діаграм. .
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
КО1. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 3 тиждень.
КО2. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 5 тиждень.
ЛЗ. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 1-8 тиждень.
РГР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 1-8 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
КО3. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 10 тиждень.
КО4. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 13 тиждень.
ЛЗ. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 9-15 тиждень.
РГР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 9-15 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни у кожному семестрі – 100 балів.
Остаточним контролюючим моментом освоєння дисципліни є екзамен. Екзамен вважається не складеним, якщо здобувач отримав незадовільну оцінку.
Виконання розрахунково-графічної роботи повинно включати пояснювальну записку, друкований і електронний варіант виконаної роботи. У пояснювальній записці студент описує постановку задачі, обсновує вибір методу розв’язання, описує результати виконання завдання.
За навчальним планом на виконання роботи відводиться 0,5 кредиту.
Умови допуску до підсумкового контролю
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання екзаменів організовується за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів.