Теорія невизначеностей у вимірюваннях

Мета дисципліни: Головною метою дисципліни є вироблення у студентів системного підходу до основних понять теорії невизначеностей вимірювань з урахуванням розподілу процедури вимірювання на основні вимірювальні операції, джерел виникнення невизначеностей вимірювання, особливостей обробки результатів вимірювання.
 
Основні результати навчання
 
Знання основних понять метрології та її методології;
Знання основ вимірювальної техніки, необхідних при проведенні експериментальних досліджень і обробки результатів експериментів;
Знання способів подання результатів вимірювання з невизначеністю;
Знання способів нормування метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки і способів їх оцінювання за розрахунками і експериментом;
Уміння застосовувати способи подання результату вимірювання з невизначеністю; 
Уміння оцінювати похибки прямих і непрямих, одноразових і багаторазових вимірювань з урахуванням характеристик об’єкта, засобів вимірювальної техніки, умов вимірювань і подавати результати вимірювань з невизначеністю;
Знання способів нормування метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки і способів їх оцінювання за розрахунками і експериментом;
Уміння планувати послідовність дій при проведенні вимірювальних операцій та опрацюванні результатів вимірювань.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
ЛЗ – лекційні заняття; ПЗ - практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувачів вищої освіти; МКР– модульна контрольна робота, К – консультація викладача. 
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень.
ЛЗ. 1 Поняття невизначеностей вимірювання. Ймовірнісні характеристики результату та невизначеностей вимірювання
СРЗ.К
ПЗ 1. Основні поняття теорії невизначеностей вимірювань
СРЗ.К

2 тиждень.
ЛЗ. 2 Розподіл ймовірностей. Графік накопичених частот та гістограма.

3 тиждень.
ЛЗ. 3 Функції розподілення невизначеностей вимірювання. Точкові оцінки та інтервальні параметри функції розподілу невизначеностей вимірювання
СРЗ.К
ПЗ. 2. Методи оцінювання та способи вираження невизначеностей вимірювання
СРЗ.К
 
4 тиждень.
ЛЗ. 4 Класифікація невизначеностей вимірювання. Методи оцінювання складових невизначеності вимірювання.
СРЗ.К

5 тиждень. 
ЛЗ 5 Форми представлення невизначеностей вимірювання. Стандартна невизначеність, сумарна невизначеність. вимірювальні перетворювачі. Термометри опору
СРЗ.К
ПЗ 3 Методи оцінювання та способи вираження невизначеностей вимірювання
СРЗ.К

6 тиждень.
ЛЗ. 6 Форми представлення невизначеностей вимірювання. Розширена невизначеність, відносна невизначеність
СРЗ.К

7 тиждень.
ЛЗ. 7 Складання звіту щодо невизначеностей вимірювання. Описання процедури отримання результату вимірювання
СРЗ.К
ПЗ 4. Джерела та види невизначеностей
СРЗ.К
8 тиждень.
ЛЗ. 8 Невизначеності вимірюваної величини
СРЗ.К
МКР1
 
9 тиждень.
ЛЗ. 9 Невизначеності вимірювального експерименту 
СРЗ.К 
ПЗ 5 Обробка результатів 
СРЗ.К
 
10 тиждень.
ЛЗ. 10 Прямі вимірювання 
СРЗ.К
 
11 тиждень.
ЛЗ. 11 Опосередковані вимірювання
СРЗ.К
ПЗ 6. Обробка результатів вимірювання
СРЗ.К
 
12 тиждень.
ЛЗ. 12 Сумісні вимірювання
СРЗ.К
 
13 тиждень.
ЛЗ. 13 Сукупні вимірювання
СРЗ.К
ПЗ 7. Порівняльний аналіз методик розрахунку похибок та невизначеностей вимірювань
СРЗ.К
 
14 тиждень.
ЛЗ. 14 Порівняння алгоритмів оцінювання похибок та невизначеностей вимірювання 
СРЗ.К
 
15 тиждень.
ЛЗ. 15 Взаємний перерахунок характеристик похибок та характеристик невизначеностей вимірювання
СРЗ.К
МКР2
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 46 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Модульна контрольна робота №1 та №2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за їх бездоганне виконання становить 30 балів.
Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини (у формі запитань) та практичної частини (задачі). Максимальна оцінка за правильне виконання кожної частини становить 15 балів.
Кількість запитань – 3. Кожна правильна відповідь –5 балів.
Правильне розв’язання задачі оцінюється в 15 балів. Задача вважається розв’язаною, якщо отримана правильна відповідь, послідовно наведене рішення,виконано всі необхідні рисунки, пояснені формули.
Накопичувальна частина складається з поточного контрольного опитування та виконання 7 практичних робіт.
Контрольне опитування проводиться після опанування теоретичного матеріалу першого та третього змістового модуля. Максимальне сумарне оцінювання складає 10 балів (0,3 кредиту). Контрольне опитування проводиться у формі письмової контрольної роботи. Контрольна робота проводиться за тематикою змістового модуля. Бездоганне виконання кожного контрольного опитування оцінюється в 5 бали. На неправильні відповіді знімається 1 бал. За відмови виконання контрольного опитування оцінка не проставляється.
Виконання практичних робіт оцінюється в 30 балів за семестр, кожна робота по 4,3 бали (0,12 кредиту).
 
Умови допуску до підсумкового контролю

Залік отримують здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на заліку відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
Під час практичних занять, заліку, здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни (дозволено використання тільки довідників).