Тестування програмних систем
Мета дисципліни:
Ознайомлення студентів з основними видами та методами тестування програмного забезпечення при структурном та об’єктно-орієнтованом підходах.
Завдання дисципліни:
дати уяву о теоретичних основах тестування: фази та технології тестування, критерії та метрики тестів;
навчитися будувати тест-кейси для тестування програмного забезпечення;
навчитися працювати у системі управління тест-кейсами;
освоїти принципи роботи у bug-tracker системах;
отримати досвід тестування задач з реального проекта по розробці програмного забезпечення.
Основні результати навчання
- Володіти загальними принципами функціонування та архітектури комп’ютерних систем та основами операційних систем.
- Будувати ефективні щодо точності обчислень, стійкості, швидкодії та витрат системних ресурсів алгоритми для чисельного дослідження математичних моделей та розв’язання практичних задач.
- Вміти застосовувати сучасні технології програмування та розроблення програмного забезпечення, програмної реалізації чисельних і символьних алгоритмів.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; Кз – самостійні контрольні завдання; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
Тематика та види навчальних занять
1 тиждень
Л1. Основні підходи до створення автотестів.
ЛЗ1. Розгортання проекту.
СРС. К.
2 тиждень
ЛЗ2. Опис багів та їх створення у bug-tracker системах.
СРС. К.
3 тиждень
Л2. Структура моделі page object.
ЛЗ3. Модульне тестування.
Кз1. Вивчення технік тест-дизайну.
СРС. К.
4 тиждень
ЛЗ4. Інтеграційне тестування.
СРС. К.
5 тиждень
Л3. Створення автотестів на основі Cypress.
ЛЗ5. Системне тестування.
СРС. К.
6 тиждень
ЛЗ6. Системне тестування.
СРС. К.
7 тиждень
Л4. Системи відстежування багів.
ЛЗ7. Статичне тестування.
СРС. К.
8 тиждень
ЛЗ8. Створення авто-тестів для перевірки функціональності.
МКР1. СРС. К.
9 тиждень
Л5. Структурний критерій тестування.
ЛЗ9. Створення авто-тестів для перевірки продуктивності.
СРС. К.
10 тиждень
ЛЗ10. Створення авто-тестів для перевірки виробничості.
Кз2. Методика оцінка якості програмного продукту.
СРС. К.
11 тиждень
Л6. Функціональний критерій тестування.
ЛЗ11. Тестування навантаження.
СРС. К.
12 тиждень
ЛЗ12. Основні work-flow процесу автоматизації тестування.
СРС. К.
13 тиждень
Л7. Особливості використання Selenium.
ЛЗ13. Використання Cypress framework для автоматизації.
СРС. К.
14 тиждень
ЛЗ14. Реалізація моделі page-object в автотестах.
СРС. К.
15 тиждень
Л8. Огляд инструментів для автоматизованого тестування за допомогою Selenium.
ЛЗ15. Створення серверу для інтеграції із сервисами (gmail, twilio).
МКР2.
СРС. К.
Самостійна робота
Самостійна робота складає 44 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 22 години
2) підготовка до практичних занять – 22 години
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача – аналіз і оцінка програмного продукту). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 5 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
Кз1. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 3 тиждень.
Кз2. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 5 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
Кз3. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 10 тиждень.
Кз4. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 13 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є залік, білет до якого складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання заліку становить 100 балів.
Умови допуску до підсумкового контролю
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.