Методи інженерії програмного забезпечення

Мета дисципліни є формування у висококваліфікованих фахівців з інженерії програмного забезпечення, сучасного рівня інформаційної та цифрової культури, є оволодіння  здобувачами основними поняттями, методами та засобами програмної інженерії, а також формування у здобувачів знань основних принципів розробки ефективного програмного забезпечення та набуття ними навичок використання основних принципів реалізації етапів життєвого циклу ПЗ. Оволодіння основними принципами створення програмних продуктів; набуття практичних навичок самостійного складання професійного програмного забезпечення і використання сучасних інформаційних технологій для розв’язання різноманітних задач прикладного характеру, які лежать в основі теоретичного і методичного базисів програмної інженерії. Забезпечити засвоєння здобувачами основних понять і методів системного керування процесом розроблення програмного забезпечення, оволодіння базовими принципами програмної інженерії; формування умінь створення технічних задач, планування виконання робіт по проекту, набуття навичок прийняття рішень та розподілу обов’язків у команді і використання сучасних інформаційних технологій при створенні професійного програмного забезпечення. Задачі дисципліни є: теоретичні мови: реляційна алгебра та реляційне числення; здатність ефективно використовувати та модифікувати сучасне системне програмне забезпечення; здатність до алгоритмічного мислення; загальні поняття проектування програмного забезпечення; поняття тестування програмного забезпечення, інспекції та верифікації програмного забезпечення; поняття життєвого циклу програмного забезпечення, моделі життєвого циклу та його структуру; основні показники якісного програмного забезпечення; основні концепції, що лежать в основі процесу створення ПЗ; основні аспекти проектування інтерфейсу користувача; об’єктно-орієнтований аналіз з використанням UML; засоби та прикладні інтерфейси програмування; клієнт/серверну архітектуру ПЗ.
 
 
Основні результати навчання
 
Вміти приймати технічні, методологічні,  організаційно-управлінські рішення в умовах невизначеності. Цілеспрямовано шукати, розуміти, аналізувати, необхідні для рішення професійних наукових задач інформаційно-довідникові та науково-технічні ресурси і джерела знань з урахуванням сучасних досягнень науки і техніки. Розуміння теоретичних засад, що лежать в основі методів досліджень інформаційних систем та програмного забезпечення, методології проведення досліджень та обчислювальних експериментів. Знати та вміти аналізувати фундаментальні та сучасні праці провідних зарубіжних та вітчизняних вчених у обраній проблематиці дослідження, формулювати мету та завдання власного наукового дослідження як складові загальноцивілізаційного процесу. Вміти досліджувати робочі параметри процесів життєвого циклу програмного забезпечення, а також здійснювати аналіз вибраних методів та засобів підтримки цих процесів  та бути спроможним обґрунтувати свій вибір. Вивчати, узагальнювати та впроваджувати в навчальний процес інновації в інженерії програмного забезпечення. Знати основні концепції та розуміти теоретичні та практичні проблеми в сучасному науковому напрямку досліджень. Демонструвати результати наукової роботи, готувати  презентації, звіти, наукові статті за результатами виконаної роботи як на рідній мові, так на однієї з мов Євросоюзу. Вміти вести спеціалізовані наукові семінари, організовувати та проводити навчальні заняття. Володіти способами організації навчально-пізнавальної та практичної діяльності. Вміти підготувати запит на отримання фінансування, розробити техніко-економічне обґрунтування проекту, розробляти звітну документацію. Уміти з нових дослідницьких позицій формулювати загальну методологічну базу власного наукового дослідження, визначити його актуальність, мету і значення для розвитку інших галузей науки, суспільно-політичного, економічного життя. Вміння формулювання та вирішувати задачі оптимізації, адаптації, прогнозування, керування та прийняття рішень щодо процесів, засобів та ресурсів розробки, впровадження, супроводу та експлуатації програмного забезпечення. Набувати нові наукові та професійні знання, вдосконалювати навички, прогнозувати розвиток програмних систем та інформаційних технологій. Усвідомлювати та використовувати в повсякденній діяльності тенденції розвиту інформаційних технологій.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття; К – консультації викладача; МКР – модульна контрольна робота.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Основні визначення та базові складові курсу «Методи інженерії програмного забезпечення».
ПЗ1. Етапи розробки програм і програмної документації. Розробка технічного завдання.
СРЗ, К

2 тиждень
Л2. Визначення вимог до програмних систем.
СРЗ, К.

3 тиждень
Л3. Процеси розробки програмних систем.
ПЗ2. Формування прикладних моделей життєвого циклу.
СРЗ, К

4 тиждень
Л4. Класичні технології проектування програмних систем.
СРЗ, К.

5 тиждень
Л5. Структура та архітектура програмного забезпечення.
ПЗ3. Структура та архітектура програмного забезпечення.
СРЗ, К

6 тиждень
Л6. Проектування архітектури програмних систем.
СРЗ, К.

7 тиждень
Л7. Прикладне (систематичне) програмування.
ПЗ4. Структурний аналіз та розробка програмних систем. Методи моделювання.
СРЗ, К, МКР1
 
8 тиждень
Л8. Об’єктно-орієнтовне програмування.
СРЗ, К.

9 тиждень
Л9. Базис мови візуального моделювання.
ПЗ5. Основи моделювання програмного забезпечення.
СРЗ, К
 
10 тиждень 
Л10. Інтерфейс і взаємозв’язок мов програмування.
СРЗ, К.

11 тиждень
Л11. Методи еволюційного змінювання компонентів і систем.
ПЗ6. Етапи проектування і створення користувальницького інтерфейсу.
СРЗ, К
 
12 тиждень
Л12. Системи захисту ПЗ та способи їх зламу.
СРЗ, К.

13 тиждень
Л13. Огляд і класифікація існуючих методів захисту інформації.
ПЗ7. Впровадження у програми засоби захисту інформації.
СРЗ, К

14 тиждень
Л14. Особливості тестування програм та систем.
СРЗ, К. 

15 тиждень
Л15. Особливості забезпечення якості ПЗ.
ПЗ8. Тестування додатків методами білої та чорної скриньки. Дослідження методів оптимізації програмного коду.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота становить 74 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 1) підготовка до лекційних занять – 16 годин; 2) підготовка до практичних занять – 28 година; 3) підготовка до іспиту – 30 годин.

Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять. Кожна з двох Модульних контрольних робіт (МКР№1 та МКР№2) складається з теоретичних та практичних частин. Теоретична частина оцінюється в 20 балів, по 5 балів кожне питання рівної складності, та практична частина, яка оцінюється в 10 балів. Загальна оцінка за кожну з модульних робіт може складати 30 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Семестровий модуль № 1
ПЗ1 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 1 тиждень.
ПЗ2 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 3 тиждень.
ПЗ3 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 5 тиждень.
ПЗ4 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 7 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ПЗ5 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 9 тиждень.
ПЗ6 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 11 тиждень.
ПЗ7 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 13 тиждень.
ПЗ8 Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 15 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем є відповідь на екзаменаційний білет, який складається з теоретичної та практичної частин. Максимальна оцінка за правильне виконання теоретичної частини, яка складається з двох питань рівної складності по 30 балів, може складати 60 балів. Максимальна оцінка за правильне виконання практичної частини становить 40 балів. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю
*
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60%. Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом розкладом.
*
*
Політика освітнього процесу
*
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
*
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
*
Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.