Деякі невирішені задачі сучасної фізики ядра, елементарних частинок і високих енергій

Мета дисципліни: Надати майбутнім докторам філософії цілісне уявлення про сучасний стан досліджень у фізиці ядра, елементарних частинок, високих енергій та споріднених областях, та ознайомити з методикою і технікою проведення експериментів на рівні останніх світових досягнень.
Задачі дисципліни:
надання знань і розумінь поглибленого рівня у фізиці ядра, елементарних частинок і високих енергій та споріднених областях знань;
навчити розуміти теоретичні та практичні проблеми, історію розвитку та сучасний стан наукових знань у галузі фізики ядра, елементарних частинок та високих енергій;
навчити будувати феноменологічні моделі і досліджувати їх для отримання нових висновків.
 
Основні результати навчання
 
РН02.    Формулювати і перевіряти гіпотези; використовувати для обґрунтування висновків належні докази, зокрема, результати теоретичного аналізу, експериментальних досліджень і математичного та/або комп’ютерного моделювання, наявні літературні дані.
РН07.    Глибоко розуміти загальні принципи та методи природничих наук, а також методологію наукових досліджень, уміти застосувати їх у власних дослідженнях у сфері фізики (астрономії) та у викладацькій практиці.
РН12.    Визначати і формулювати проблеми, які стосуються ролі ядерних взаємодій в астрофізичних явищах і космології.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Проблема 1: Радіоактивність та ядерна стабільність.
ПЗ1. Стохастична ядерна динаміка.
СРЗ. К.
 
2 тиждень
Л2. Проблема 2: Кварки і розсіяння.
СРЗ. К.
 
3 тиждень
Л3. Проблема 3: Релятивістське розсіяння.
ПЗ2. Ядерна дисипативна динаміка.
СРЗ. К.
 
4 тиждень
Л4. Проблема 4: Стандартна модель.
СРЗ. К.
 
5 тиждень
Л5. Проблема 5: Енергія, генерація, зірки.
ПЗ3. Закони, що керують Всесвітом.
СРЗ. К.
 
6 тиждень
Л6. Стандартна модель.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
Л7. Спостережуване відхилення від СМ: осциляції нейтрино.
ПЗ4. Закони, що керують Всесвітом, ч.2.
СРЗ. К. МКР1.
 
8 тиждень
Л8. Вказівка на нову фізику з астрофізики і космології.
СРЗ. К.
 
9 тиждень
Л9. Естетичні труднощі: походження параметрів.
ПЗ5. Експериментальні натяки на енергію симетрії високої щільності.
СРЗ. К.
 
10 тиждень
Л10. Теоретичні труднощі в описі адронів.
СРЗ. К.
 
11 тиждень
Л11. Проблема космічних променів.
ПЗ6. Дослідження фундаментальних взаємодій.
СРЗ. К.
 
12 тиждень
Л12. Причина утворення центру Галактики.
СРЗ. К.
 
13 тиждень
Л13. Проблема Сонця.
ПЗ7. Сонце та його планети як детектори для невидимої матерії.
СРЗ. К.
 
14 тиждень
Л14. Проблема вмираючих зірок.
СРЗ. К.
 
15 тиждень
Л15. Чорні дірки, парадокс інформації випромінювання чорної дірки.
ПЗ15. Квантові та топологічні ефекти чорних дір.
СРЗ. К. МКР2.
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 74 години. Розподіл часу самостійної роботи за видами навчальних робіт:
підготовка до лекційних занять – 20 годин;
підготовка до практичних занять та контрольних робіт – разом 24 годин;
підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
 
Модульні контрольні роботи №1 та №2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичних питань (3 запитання) та практичних завдань (1 завдання). Відповідь на кожне питання оцінюється максимум 5 балами.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
 
Опитування під час практичних занять – 30 балів (2-7 тижні).
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
 
Опитування під час практичних занять – 30 балів (8-15 тижні).
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен. Білет складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (2 завдання). Максимальна оцінка за правильні відповіді на теоретичне питання становить 20 балів, максимальна оцінка за правильно виконане практичне завдання становить 20 балів. Сумарно всі завдання екзаменаційного білету оцінюються максимум у 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали не менш як 60% усіх видів навчальних елементів навчальної дисципліни.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовими) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів організується за розкладом, встановленим деканатом.
 
 
Політика освітнього процесу
 
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.