Екологічна безпека

Мета дисципліни – формування знань щодо екологічної безпеки на основі чіткого розуміння основних закономірностей формування екологічної небезпеки і управління безпекою; набуття практичних вмінь і навичок із забезпечення екологічної безпеки.

Завдання дисципліни: теоретична і практична підготовка фахівців з базовими знаннями з екологічної безпеки та формування здібностей до використання прикладних інструментальних геоінформаційних систем в управлінні екологічними проектами.
 
Основні результати навчання 

Розуміти міждисциплінарний контекст спеціальності;
Виявляти, формулювати і вирішувати інженерні завдання у теплоенергетиці; розуміти важливість нетехнічних (суспільство, здоров’я і безпека, навколишнє середовище, економіка і промисловість) обмежень;
Розробляти і проектувати складні вироби, процеси і системи, що задовольняють встановлені вимоги, які можуть включати обізнаність про технічні й нетехнічні (суспільство, здоров'я і безпека, навколишнє середовище, економіка і промисловість) аспекти;
Розуміти нетехнічні (суспільство, здоров’я і безпека, навколишнє середовище, економіка і промисловість) наслідки інженерної практики;
Аргументувати і доносити судження, які відбивають інженерні рішення та відповідні соціальні, екологічні та етичні проблеми  до фахівців і нефахівців.
 
 
 
Практичне значення та використання отриманих знань:
 
Здобувач зможе проводити аналіз виникнення екологічно-небезпечних ситуацій; визначати рівні екологічної небезпеки для певного регіону та розробляти конкретні заходи з управління екологічною безпекою; використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління екологічною інформацією).
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
*
Л – лекційні заняття;
ПЗ – практичні заняття;
СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
МКР – модульна контрольна робота;
К – консультації;*
 
Інформаційне забезпечення

Робоча навчальна програма дисципліни, конспект лекцій, методичні матеріали.