Системна інженерія програмного забезпечення

Мета дисципліни є формування у висококваліфікованих фахівців з інженерії програмного забезпечення, сучасного рівня інформаційної та цифрової культури, є оволодіння  здобувачами основними поняттями, методами та засобами програмної інженерії, а також формування у здобувачів знань основних принципів розробки ефективного програмного забезпечення та набуття ними навичок використання основних принципів реалізації етапів життєвого циклу ПЗ. Оволодіння основними принципами створення програмних продуктів; набуття практичних навичок самостійного складання професійного програмного забезпечення і використання сучасних інформаційних технологій для розв’язання різноманітних задач прикладного характеру, які лежать в основі теоретичного і методичного базисів програмної інженерії. Забезпечити засвоєння здобувачами основних понять і методів системного керування процесом розроблення програмного забезпечення, оволодіння базовими принципами програмної інженерії; формування умінь створення технічних задач, планування виконання робіт по проекту, набуття навичок прийняття рішень та розподілу обов’язків у команді і використання сучасних інформаційних технологій при створенні професійного програмного забезпечення. Задачі дисципліни є: теоретичні мови: реляційна алгебра та реляційне числення; здатність ефективно використовувати та модифікувати сучасне системне програмне забезпечення; здатність до алгоритмічного мислення; загальні поняття проектування програмного забезпечення; поняття тестування програмного забезпечення, інспекції та верифікації програмного забезпечення; поняття життєвого циклу програмного забезпечення, моделі життєвого циклу та його структуру; основні показники якісного програмного забезпечення; основні концепції, що лежать в основі процесу створення ПЗ; основні аспекти проектування інтерфейсу користувача; об’єктно-орієнтований аналіз з використанням UML; засоби та прикладні інтерфейси програмування; клієнт/серверну архітектуру ПЗ.
 
 
Основні результати навчання

Знати фундаментальні основи системного аналізу, оптимізації, управління, ухвалення рішень i обробки інформації стосовно складних систем. Уміти розробляти методи i алгоритми рішення завдань оптимізації, управління, ухвалення рішень i обробки інформації. Володіти навичками системного підходу до рішення прикладних задач щодо підвищення ефективності функціонування об’єктів дослідження i розробки. Знати теоретичні положення i сучасні методи досліджень процесів створення, накопичення i обробки інформації. Уміти застосовувати сучасні засоби інтелектуального аналізу даних для обробки інформації i виявлення в ній моделей i тенденцій, що допомагають приймати рішення. Володіти методами оцінки складності інформації i прогнозування проблем, що виникають при її обробці i зберіганні. Знати теоретичні положення i методи побудови математичних моделей, моделювання складних об'єктів. Уміти застосовувати методи математичного моделювання для розв'язання конкретних фундаментальних і прикладних задач. Володіти сучасними фундаментальними i прикладними методами в області математичного моделювання iдентифiкацiї органiзаційно-технологiчних систем i комплексів. Знати методи аналізу математичних моделей. Уміти аналізувати трудомісткість алгоритмів i обчислювальні витрати на їх реалізацію. Володіти навичками використання різних мов програмування для розробки програм. Знати фундаментальні основи i сучасні методи тестування алгоритмів, програм, оцінювання ix якості з урахуванням стандартів. Уміти тестувати програми, оцінювати ix якість з урахуванням стандартів. Володіти навичками виявлення i документування дефектів програм. Знати основні напрями, проблеми i методи в області дослідження. Уміти здійснювати пошук потрібної інформації у базах даних наукового цитування. Володіти навичкою використання баз даних наукового цитування при оцінці активності публікації. Уміти застосовувати та впроваджувати сучасні iнновацiйнi технології у професійній сфері діяльності.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; К – консультації викладача; МКР – модульна контрольна робота.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Основні визначення та базові складові курсу «Системна інженерії програмного забезпечення».
Л2. Етапи розробки програм і програмної документації. Розробка технічного завдання.
СРЗ, К

2 тиждень
Л3. Визначення вимог до програмних систем.
СРЗ, К.

3 тиждень
Л4. Процеси розробки програмних систем.
Л5. Формування прикладних моделей життєвого циклу.
СРЗ, К

4 тиждень
Л6. Класичні технології проектування програмних систем.
СРЗ, К.

5 тиждень
Л7. Структура та архітектура програмного забезпечення.
Л8. Структура та архітектура програмного забезпечення.
СРЗ, К

6 тиждень
Л9. Проектування архітектури програмних систем.
СРЗ, К.

7 тиждень
Л10. Прикладне (систематичне) програмування.
Л11. Структурний аналіз та розробка програмних систем. Методи моделювання.
СРЗ, К, МКР1
 
8 тиждень
Л12. Об’єктно-орієнтовне програмування.
СРЗ, К.

9 тиждень
Л13. Базис мови візуального моделювання.
Л14. Основи моделювання програмного забезпечення.
СРЗ, К
 
10 тиждень 
Л15. Інтерфейс і взаємозв’язок мов програмування.
СРЗ, К.

11 тиждень
Л16. Методи еволюційного змінювання компонентів і систем.
Л17. Етапи проектування і створення користувальницького інтерфейсу.
СРЗ, К
 
12 тиждень
Л18. Системи захисту ПЗ та способи їх зламу.
СРЗ, К.

13 тиждень
Л19. Огляд і класифікація існуючих методів захисту інформації.
Л20. Впровадження у програми засоби захисту інформації.
СРЗ, К

14 тиждень
Л21. Особливості тестування програм та систем.
СРЗ, К. 

15 тиждень
Л22. Особливості забезпечення якості ПЗ.
Л23. Тестування додатків методами білої та чорної скриньки. Дослідження методів оптимізації програмного коду.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота становить 104 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 1) підготовка до лекційних занять – 74 годин; 2) підготовка до іспиту – 30 годин.

Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних занять. Кожна з двох Модульних контрольних робіт (МКР№1 та МКР№2) складається з теоретичних та практичних частин. Теоретична частина оцінюється в 25 балів, по 5 балів кожне питання рівної складності, та практична частина, яка оцінюється в 25 балів. Загальна оцінка за кожну з модульних робіт може складати 50 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Семестровий модуль № 1
МК1. Модульна контрольна робота – 50 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
МК2. Модульна контрольна робота – 50 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем є відповідь на екзаменаційний білет, який складається з теоретичної та практичної частин. Максимальна оцінка за правильне виконання теоретичної частини, яка складається з двох питань рівної складності по 30 балів, може складати 60 балів. Максимальна оцінка за правильне виконання практичної частини становить 40 балів. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю
*
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60%. Складання/перескладання екзамену організовується за встановленим деканатом розкладом.
*
*
Політика освітнього процесу
*
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
*
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
*
Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.