Безпека життедіяльності та основи охорони праці

Мета дисципліни:

теоретичній і практичній підготовці майбутніх фахівців з опанування знань, умінь і навичок створювати безпечні умови життя і діяльності у середовищі перебування, досягненні світоглядних принципів гармонійних стосунків людини з технікою, природою та суспільством, а також формуванні у здобувачів вищої освіти відповідальності за особисту та колективну безпеку; 

наданні знань, умінь, здатності для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах; усвідомленні необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях.

Завдання дисципліни::

навчити здобувачів вищої освіти загальним закономірностям виникнення небезпек, їх властивостям; 

забезпечувати гармонійний рівень безпеки функціонування об’єктів народного господарства; 

прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини; розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;
 
набуття здобувачами вищої освіти знань, умінь і здатностей ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності робітників у різних сферах професійної діяльності; 
 
здатність до ефективного використання положень нормативно-правових документів в своїй діяльності; 
 
обґрунтуванню вибору безпечних режимів, параметрів, виробничих процесів; 
 
методичне забезпечення і проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці серед працівників; 
 
впровадження безпечних технологій, вибір оптимальних умов і режимів праці, проектуванні та організації робочих місць на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці.

Основні результати навчання

 Знати основні фактори техногенного впливу на навколишнє середовище і основні методи захисту довкілля. 
 Знати методи оцінювання потенційних небезпек на виробництві, розробляти заходи охорони праці та безпеки життєдіяльності.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; РГР – розрахунково-графічна робота; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
 
Л1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
ЛЗ1. Вплив токсичності забруднювачів повітря на організм людини та визначення величини імовірного скорочення тривалості життя 
СРС. К.
 
2 тиждень
 
Л2. .Значення нервової системи в життєдіяльності людини. Психіка людини і безпека життєдіяльності
СРС. К.
 
3 тиждень
 
Л3. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки. Індивідуальний і груповий ризик.
ЛЗ2. Визначення величини ризику 
СРС. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Методи очищення води.
Л5. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.
СРС. К.
МКР1. 
 
5 тиждень
 
Л6. Законодавство України в галузі охорони праці (ОП).
ЛЗ3. Дослідження ефективності захисного заземлення.
СРС. К.
 
6 тиждень
 
Л7. Правові питання охорони праці.
ЛЗ4. Дослідження штучного освітлення у виробничих приміщеннях.
СРС. К.
 
7 тиждень
 
Л8. Мікроклімат виробничих приміщень.
Л9. Призначення та класифікація систем вентиляції.
ЛЗ5. Дослідження метеорологічних умов на робочих місцях у виробничих приміщеннях 
СРС. К.
 
8 тиждень
 
Л10. Основні світлотехнічні поняття і визначення.
ЛЗ6. Дослідження ефективності механічної вентиляції.
СРС. К.
 
9 тиждень

Л11. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
МКР2.
СРС. К.
 
Індивідуальна робота
 
Не передбачена
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 54 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 12 годин;
2) підготовка до лабораторних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 12 годин;
3) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на 1 семестровий модуль. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 1 модульну контрольну роботу.
 
Модульна контрольна робота № 1 виконується у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (3 запитання) та практичної частини (1 задача).

 
Семестровий модуль № 1
 
МК1. Модульна контрольна робота - 80 балів (9 тиждень).
РГР. Оцінка за виконання - 20 балів. Термін Надання - 9 тиждень.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни - 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний іспит, квиток в який складається з теоретичної частини (3 питання) і практичної частини (1 завдання). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білета становить 100 балів.
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Під час розв’язання задач на МКР та екзамені дозволяється користуватися довідниками.