Комп`ютерні мережі

Вибіркова дисципліна
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 3.5.
Кількість аудиторних занять: 
14 годин лекційних занять, 16 годин лабораторних занять.
Семестровий контроль: 
Залік.
Анотація: 

Мета дисципліни: формування комплексу знань, вмінь та розумінь, а також здобуття навичок з принципів інформаційних технологій, побудови мереж передачі даних та використання офісних і  промислових мереж.
Завдання дисципліни:
вивчення та активне засвоєння студентами основних концепцій функціонування інформаційних систем, класифікації інформаційних систем, основних структур обчислювальних мереж та порівняння різних типів фізичних середовищ для передачі даних.)*
Основні результати навчання
  Демонструвати знання й розуміння основних концепцій, принципів, теорій  фундаментальної та прикладної математики і використовувати їх на практиці.
Формалізувати задачі, сформульовані мовою певної предметної галузі; формулювати їх математичну постановку та обирати раціональний метод вирішення; розв’язувати отримані задачі аналітичними та чисельними методами,оцінювати точність та достовірність отриманих результатів.
 Використовувати в практичній роботі спеціалізовані програмні продукти та програмні системи комп’ютерної математики.
 Володіти загальними принципами функціонування та архітектури комп’ютерних систем та основами операційних систем.
 Володіти системним програмним забезпеченням, знати принципи роботи компіляторів, інтерпретаторів, компонувальників, налагоджувачів утиліт, систем управління файлами, драйверів тощо.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ЛЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; КО – контрольні опитування; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
ЛЗ1. Топологічні структури комп'ютерних мереж.   
СРЗ. К.
 
2 тиждень

Л1. Загальні поняття. Роль компʼютерних мереж в сучасному суспільстві. Мета та задачі дисципліни, структура курсу. Основна та додаткова література. Методика контролю знань та навичок.
СРЗ. К.
 
3 тиждень
 
ЛЗ2. Топологічні структури комп'ютерних мереж. Основні принципи розробки комп’ютерних мереж. 
КО1.
СРЗ. К.
 
4 тиждень

Л2. Загальні принципи використовувані в системах передачі даних. Терміни і визначення. Особливості систем передачі даних. Узагальнена структура систем передачі даних.
СРЗ. К.

5 тиждень
 
ЛЗ3. Методи доступу до фізичного середовища.
КО2.
СРС. К.
 
6 тиждень

Л3. Системи числення використовувані при кодуванні інформації. Приклади переведення цілих чисел до вісімкової й шістнадцяткової систем числення. Способи кодування десяткових цифр та чисел.
СРЗ. К.

7 тиждень

ЛЗ4. Характеристики методів доступу до фізичного середовища.
СРЗ. К.
 
8 тиждень

Л4. Кодоутворення. Кодування, кодова відстань, мінімальна кодова відстань. Приклади. Достовірність передачі закодованої інформації. Способі збільшення достоверности передачі
СРЗ. К.
МКР1.

9 тиждень

ЛЗ5. Централізація адміністративного управління мережі. 
КО3.
СРЗ. К.
 
10 тиждень

Л5. Класифікація методів доступу.Характеристика методів доступу. Конфлікти в середовищі передачі даних. Відмінність централізованого і децентрализованного методу доступу. Суть маркерного методу доступу. Суть методу доступу з пріоритетним запитом. Порівняльна оцінка методів доступу.
КО4.
СРЗ. К.

11 тиждень

ЛЗ6. Забезпечення безпеки мережі.
СРЗ. К.
 
12 тиждень

Л6. Поняття домену. Мета розбиття мережі на домени. Функції виконувані серверами в доменах, і сервери використовувані в них. Модель "майстер" - домена". Модель повністю довірчих відносин.
СРЗ. К.

13 тиждень

ЛЗ7. Принципи функціонування модемів на приймальні і передавальні сторони.
КО4.
СРЗ. К.
14 тиждень

Л7. Визначення модемів і його функції. Класифікація модемів. Відмінність функцій модему на передавальної і приймальні сторони. Принціп функціонування асинхронного модему. Принцип функціонування синхронного модему. Класифікація методів модуляції. Види модуляції. Порівняльний аналіз різних видів модуляції. 
СРЗ. К.

15 тиждень

ЛЗ8. Методи модуляції. Види модуляції.
МКР2.
СРЗ. К.
Індивідуальна робота
Не передбачена.
 
Самостійна робота
Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 30 годин;
2) підготовка до лабораторних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 45 годин.
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом  семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та 4 контрольних опитування.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за бездоганне виконання становить 20 балів. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 питання) та практичної частини (2 завдання). Максимальна оцінка за правильне виконання теоретичної частини становить 10 балів, та за правильне виконання практичної частини становить 10 балів. Завдання вважається розв’язаним, якщо повністю розкрита суть питання, яка послідовно і логічно викладена, наведено приклади, відповідь проілюстровано необхідною і достатньою кількістю записів, схем.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
 
КО1. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 3 тиждень.
КО2. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 5 тиждень.
ЛЗ. Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 1, 3, 5, 7 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
 
КО3. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 9 тиждень.
КО4. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 13 тиждень.
ЛЗ. Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 9, 11, 13, 15 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни у кожному семестрі – 100 балів.
 
Остаточним контролюючим моментом освоєння дисципліни є залік. Оцінка виставляється за результатами модульних опитувань та результатів поточного опитування.
Умови допуску до підсумкового контролю
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Складання/перескладання заліку організовується за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів.
(порожній рядок)*
 

2018 рік