Теорія систем та системний аналіз

Мета дисципліни: одержати навики побудови  і аналізу моделей систем для ухвалення рішень в організаційному управлінні, вивчення систем, які існують у сучасних прикладних науках управління, опанувати знаннями і навичками розв’язання задач системного аналізу.

Завдання дисципліни:
вивчити теоретичні основи теорії систем; 
набути практичні навики застосування системного підходу, методів системного аналізу та моделювання в процесі дослідження та розв’язання інформаційних проблем складних об’єктів комп’ютеризації різного рівня агрегування.
освоєння етапів розвитку системних уявлень, основних напрямків системних досліджень, основних понять системного аналізу та принципів системного підходу; 
освоєння системних аспектів моделювання систем; 
освоєння методів системного аналізу; 
освоєння методів отримання інформації для системного аналізу.
Основні результати навчання
  Демонструвати знання й розуміння основних концепцій, принципів, теорій  фундаментальної та прикладної математики і використовувати їх на практиці.
 Володіти основними положеннями та методами математичного, комплексного та функціонального аналізу, лінійної алгебри та аналітичної геометрії, теорії диференціальних рівнянь, зокрема рівнянь математичної фізики, теорії ймовірностей, математичної статистики та випадкових процесів, чисельними методами, методами оптимізації, методами аналізу даних.
 Формалізувати задачі, сформульовані мовою певної предметної галузі; формулювати їх математичну постановку та обирати раціональний метод вирішення; розв’язувати отримані задачі аналітичними та чисельними методами,оцінювати точність та достовірність отриманих результатів.
Поєднувати методи математичного та комп’ютерного моделювання з неформальними процедурами експертного аналізу для пошуку оптимальних рішень.
 Будувати ефективні щодо точності обчислень, стійкості, швидкодії та витрат системних ресурсів алгоритми для чисельного дослідження математичних моделей та розв’язання практичних задач.
 Вибирати раціональні методи та алгоритми розв’язання математичних задач оптимізації, дослідження операцій, оптимального керування і прийняття рішень, аналізу даних..

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; КО – контрольні опитування; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
ій рядок)*
Тематика та види навчальних занять
(порожній рядок)*
1 тиждень

Л1. Основнi поняття системного аналізу та систем. 
Л2. Декомпозиція систем.
ПЗ1. Статистичний розподіл вибірки.
СРС. К.
 
2 тиждень

Л3. Моделювання в системному аналізі.
ПЗ2. Статистичні характеристики вибірки.
ПЗ3. Регресійний аналіз: парний і множинний.
СРС. К.
 
3 тиждень

Л4. Області використання системного аналізу.
Л5. Статичні моделі систем.
ПЗ4. Регресійний аналіз: парний і множинний.
СРС. К.
 
4 тиждень

Л6. Динамічні моделі систем.
ПЗ5. Нелінійний метод найменших квадратів. 
ПЗ6. Нелінійний метод найменших квадратів.
СРС. К.
 
5 тиждень

Л7. Класифікація систем за типом змінних, за типом управління, за ступенем визначенності системи.
Л8. Способи управління системою.
ПЗ7. Нечіткі множини.
СРС. К.
 
6 тиждень

Л9. Види систем. 
ПЗ8. Ієрархічні методи кластерного аналізу.
ПЗ9. Ієрархічні методи кластерного аналізу.
СРС. К.
 
7 тиждень

Л10. Класифікація систем за обсягом охоплення циклу управління та мірою автоматизації та інтелектуалізації системи. 
Л11. Характерні риси складних систем великого розміру.)*
ПЗ10. Неієрархічні методи кластерного аналізу.
СРС. К.
 
8 тиждень

Л12. Аналітичний та синтетичний підходи в системному аналізі.
ПЗ11. Неієрархічні методи кластерного аналізу.
ПЗ12. Класифікація об'єктів, заданих двома ознаками, за принципом мінімуму відстані.
МКР1. 
СРС. К.
 
9 тиждень

Л13. Особливості моделювання комп’ютерних інформаційних систем за допомогою діаграм потоків даних.
Л14. Метод аналізу ієрархій.
ПЗ13. Система розпізнавання цифр методом дискримінантного аналізу.
СРС. К.
 
10 тиждень

Л15. Оцінювання послідовності тверджень експерта.
ПЗ14. Метод головних компонент.
ПЗ15. Метод головних компонент.
СРС. К.
 
11 тиждень

Л16. Методи системного аналізу.
Л17. Роль невизначеності в системному аналізі.
ПЗ16. Поняття статистичної гіпотези.
СРС. К.
 
12 тиждень

Л18. Інформація як міра зняття невизначеності.
ПЗ17. Порівняння 2-х дисперсій сукупностей, розподілених нормально.
ПЗ18. Порівняння вибіркової середньої з гіпотетичною генеральною середньою, якщо дисперсія генеральної сукупності відома.
СРС. К.
 
13 тиждень

Л19. Вимірювання та експеримент.
Л20. Шкали для вимірювання якісних даних.
ПЗ19. Порівняння вибіркової середньої з гіпотетичною генеральною середньою, якщо дисперсія генеральної сукупності невідома.    
СРС. К.
 
14 тиждень

Л21. Шкали для вимірювання кількісних даних.
ПЗ20. Визначення мінімального об'єму вибірки при порівнянні вибіркової і гіпотетичних середніх. Визначення потужності критерію. 
ПЗ21. Порівняння 2-х середніх сукупностей з невідомими дисперсіями. Перевірка гіпотези про значущість вибіркового коефіцієнта кореляції.
СРС. К.
 
15 тиждень

Л22. Елементи теорії статистичних рішень. 
Л23. Перевірка статистичних гіпотез.
ПЗ22. Перевірка гіпотези про нормальний розподіл генеральної сукупності. Обчислення теоретичних частот нормального розподілу.
МКР2.
СРС. К.
Індивідуальна робота
Не передбачена.НН(порожній рядок)*
Самостійна робота
Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 30 годин;
3) Підготовка до екзамену – 30 годин.
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи №1, №2  виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за бездоганне виконання становить 20 балів. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 завдання). Максимальна оцінка за правильне виконання теоретичної частини становить 10 балів, та за правильне виконання практичної частини становить 10 балів. Кожна правильна відповідь за теоретичне запитання оцінюється в 5 балів. Завдання вважається розв’язаним, якщо отримана правильна відповідь, послідовно наведено рішення, виконано всі необхідні рисунки та схеми, проставлені розмірності, пояснено формули.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
 
Семестровий модуль № 1
 
ПЗ. Оцінка за виконання робіт 1, 2 – 2,5 бали, робіт 3-7 – 5 балів. Термін надання – 1, 2, 4, 5, 6, 7 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
 
ПЗ. Оцінка за виконання робіт 8, 9, 12, 13 – 3 бали,  робіт 14-17 – 2,5 бали, робіт 10-11 – 5 балів. Термін надання – 9-15 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковий контроль відбувається у вигляді екзамену. Екзаменаційна робота складається з теоретичної частини (3 питання) та практичної частини (2 задачі). Мінімальна кількість балів, яка зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (100-бальній системі). Бали діляться таким чином: 60 балів - теоретична частина і 40 - практична. Екзаменаційний квиток містить 3 теоретичних питання однакової складності. За бездоганну відповідь на кожне питання здобувач отримує 20 балів. При цьому відповідь вважається бездоганною, якщо здобувач не зробив жодної помилки і повністю виклав зміст питання. Екзаменаційний білет містить практичну частину у вигляді двох прикладів-завдань,  які необхідно вирішити вказаними методами. Практична частина іспиту вважається виконаною бездоганно, якщо при вирішенні прикладу не допущена жодної помилки і всі дії виконані вірно. Всі записи рішення задачі послідовні, виконана перевірка отриманого рішення і дано пояснення результату рішення. Іспит вважається не зданим, якщо здобувач отримав незадовільну оцінку.

Умови допуску до підсумкового контролю
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів.