Обчислювальна геометрія та комп'ютерна графіка

Мета дисципліни: вивчення та активне засвоєння здобувачами основних концепцій роботи, засобів та методів введення, обробки, конвертації і виведення графічної інформації за допомогою пакетів графічних програм.

Завдання дисципліни:
– отримати уявлення про призначення, можливості, засоби, технології і сфери застосування комп’ютерної графіки;
– вивчити принципи побудови растрових і векторних графічних зображень; 
–  вивчити  основні параметри комп’ютерних зображень; 
–  принципи організації та типи колірних моделей;
– отримати уявлення про формати графічних файлів, їхні основні характеристики та перетворення;
– оволодіти методами обробки зображень у растрових і векторних графічних редакторах;
– оволодіти методами застосування зображень в офісних і гіпертекстових документах, поліграфічних виданнях та мультимедійних продуктах.

Основні результати навчання
 Демонструвати знання й розуміння основних концепцій, принципів, теорій фундаментальної та прикладної математики і використовувати їх на практиці.
 - Поєднувати методи математичного та комп'ютерного моделювання з неформальними процедурами експертного аналізу для пошуку оптимальних рішень.
-  Використовувати в практичній роботі спеціалізовані програмні продукти та програмні системи комп'ютерної математики.
-  Володіти загальними принципами функціонування та архітектури комп'ютерних систем та основами операційних систем. 
- Володіти системним програмним забезпеченням, знати принципи роботи компіляторів, інтерпретаторів, компонувальників, налагоджувачів утиліт, систем управління файлами, драйверів тощо.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; КО – контрольні опитування; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
)*
Тематика та види навчальних занять
1 тиждень

Л1. Основи комп'ютерної графіки. 
ЛЗ1. Геометричні перетворення.
СРС. К.
 
2 тиждень

Л2. Координати і перетворення.
Л3. Однорідні координати.
ЛЗ2. Растрування ліній.
ПЗ1. Геометричні перетворення.
СРС. К.
 
3 тиждень

Л4. Методи растрування ліній.
ЛЗ3. Заповнення суцільних областей.
СРС. К.
 
4 тиждень

Л5. Удосконалення методів растрування ліній.
Л6. Растрова розгортка суцільних областей з затравкою. 
ЛЗ4. Заповнення суцільних областей.
ПЗ2. Растрування ліній.
СРС. К.
 
5 тиждень

Л7. Растрова розгортка суцільних областей з впорядкованим списком ребер. 
ЛЗ5. Введення в векторну графіку. 
СРС. К.
 
6 тиждень

Л8.  Основні поняття векторної графіки.
Л9. Основні поняття фрактальної графіки. 
ЛЗ6. Побудова фрактальних кривих за допомогою системи ітерованих функцій.
ПЗ3. Заповнення суцільних областей.
СРС. К.
 
7 тиждень

Л10. Моделі опису поверхонь. 
ЛЗ7. Побудова фрактальних кривих за допомогою детермінованого і рандомізованого алгоритму. 
СРС. К.
 
8 тиждень

Л11. Основні поняття фрактальної графіки.
Л12. Моделі опису поверхонь. 
ЛЗ8. Зафарбовування поверхонь.
ПЗ4. Видалення невидимих ліній і поверхонь.
МКР1. 
СРС. К.
 
9 тиждень

Л13. Візуалізація тривимірних об'єктів. Видалення невидимих ліній і поверхонь.
ЛЗ9. Зафарбовування поверхонь.
СРС. К.
 
10 тиждень

Л14. Зафарбовування поверхонь.
Л15. Реалістичне представлення сцен.
ЛЗ10. Основні градаційні перетворення. 
ПЗ5. Зафарбовування поверхонь.
СРС. К.
 
11 тиждень

Л16. Анімація.
ЛЗ11. Основні градаційні перетворення. 
МКР.
СРС. К.
 
Індивідуальна робота
Виконується РГР.
Самостійна робота
Самостійна робота складає 33 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 1 годин;
2) підготовка до лабораторних занять – 1 годин.
3) підготовка до практичних занять – 1 годин.
4) підготовка до екзамену – 30 годин
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують модульну контрольну роботу.
Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. Максимальна оцінка за бездоганне виконання становить 40 балів. Модульна робота складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (2 завдання). Максимальна оцінка за правильне виконання теоретичної частини становить 20 балів, та за правильне виконання практичної частини становить 20 балів. Кожна правильна відповідь за теоретичне запитання оцінюється в 5 балів, за практичне запитання оцінюється в 10 балів. Завдання вважається розв’язаним, якщо отримана правильна відповідь, послідовно наведено рішення, виконано всі необхідні рисунки та схеми, проставлені розмірності, пояснено формули.
 
Модуль оцінюється у максимально можливі 100 балів.
 
Семестровий модуль № 1
 
ЛЗ. Оцінка за виконання робіт 1, 4, 5 – 5 балів, робіт 2, 3, 6, 7, 8 – 6 балів. Термін надання – 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 10 тиждень.
ПЗ. Оцінка за виконання робіт 1-5 – 3 бали. Термін надання – 2, 4, 6, 8, 10 тиждень.
МКР. Модульна контрольна робота – 40 балів (11 тиждень). 
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Остаточним контролюючим моментом освоєння дисципліни є екзамен. 
Умови допуску до підсумкового контролю
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів.
(порожній рядок)*