Основи енергоменеджменту

Мета дисципліни:

набуття навичок використування принципів системного аналізу щодо визначення умов ефективної організації і експлуатації складових елементів і всієї теплоенергетичної системи в цілому на базі інструментарію енергетичного менеджменту.

Завдання дисципліни:
 
формування  чітких уявлень щодо задач і практичних підходів в організації служби енергетичного менеджменту підприємства, метою діяльності якої є підвищення енергетичної ефективності обладнання, технологічних процесів, підприємства в цілому;
набуття навичок щодо визначення енергетичної ефективності установок, процесів і вміння аналізувати отримані результати;
набуття практичних навичок щодо  визначення  причин нераціонального використання енергетичних ресурсів і шляхів до їх зменшення за рахунок інструментарію енергетичного менеджменту і енергозберігаючих технологій.     
 
 Основні результати навчання
 
вміти оцінювати та синтезувати інформацію;
 
вміти використовувати свої внутрішні якості для підвищення ефективності професійної діяльності
 
вміти оцінювати впливи зовнішніх і внутрішніх факторів на перебіг процесів в теплоенергетичному устаткуванні;
 
вміти організовувати діяльність команди спеціалістів, набувати та використовувати міжособистісні навички та вміння, працювати злагоджено та результативно;
 
вміти визначати перспективи, прогнозувати та планувати цілі і задачі у короткостроковій та довгостроковій перспективі;
 
здатність ефективно спілкуватися з питань інформації, ідей, проблем та рішень з інженерним співтовариством і суспільством загалом;
 
вміти аналізувати інформацію та визначати оптимальне розвʹязання теплоенергетичних завдань;
 
володіти навичками створення, організації та підтримки функціонування енергоощадних технологій;
 
вміти враховувати основні економічні, екологічні принципи та застосовувати елементи соціальної компетенції;
 
здатність застосовувати знання в галузі теплоенергетичних процесів, технології опрацювання режимної інформації та експлуатація устаткування;
 
вміти засосовувати раціональні технології функціонування теплоенергетичних систем, традіційних  та інноваційних, на базі енергозберігаючих технологій.
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; РГР – розрахунково-графічна робота, МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
 
Л1. Вступ. Мета і задачі енергетичного менеджменту. Механізм упровадження енергетичного менеджменту на підприємстві.
СРЗ. К.
 
2 тиждень
 
Л2. Енергетична ефективність виробництва та проблеми економії енергоресурсів. Аналіз енергетичної ефективності.
ПЗ1.Оцінювання енергетичної ефективності елементів теплоенергетичної системи.
СРЗ. К.
 
3 тиждень
 
Л3. Енергетичні ресурси підприємства: види, класифікація, потенціал. 
СРЗ. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Енергобаланси –  аналіз, значення в практиці енергоменеджменту.
ПЗ2. Оцінювання  енергетичної ефективності елементів теплоенергетичної системи.
СРС. К.
 
5 тиждень
 
Л5. Вторинні енергетичні ресурси (ВЕР) в промислових теплоенергетичних системах. 
СРЗ. К.
 
6 тиждень
 
Л6. Енергоменеджмент і проблема підвищення енергетичної ефективності систем теплопостачання.
ПЗ3.Структура і аналіз енергетичного балансу.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
 
Л7. Енергетичне обстеження підприємства.
СРС. К.
 
8 тиждень
 
Л8. Стандарти та інструментарій енергоменеджменту..
ПЗ4. Визначення підвищення енергетичної ефективності підапмємства при використанні теплових вторинних енергоресурсів.
МКР1. СРЗ. К.
 
9 тиждень
 
Л9.Матриця енергоменеджменту і її практичне значення.
СРЗ. К.
 
10 тиждень
 
Л10. Стратегічний підхід щодо організації енергетичного менеджменту. 
ПЗ5. Визначення підвищення енергетичної еективності підприємства при використання теплових вторинних енергоресурсів. 
СРЗ. К.
 
11 тиждень
 
Л11.Корпоративна культура та її вплив на ефективність дій енергоменеджера.
СРЗ. К.
 
12 тиждень
 
Л12. Енергетична політика підприємства – мета, перспективи та проблеми її реалізації.
ПЗ6. Визначення енергетичної ефективності використання ВЕР надлишкового тиску в теплоенергетичних системах підприємств.
СРЗ. К.
 
13 тиждень
 
Л13. Мотивація персоналу і її роль у підвищенні енергетичної  ефективності підприємства. 
СРЗ. К.
 
14 тиждень
 
Л14. Енергетична безпека. Перспективи покращення енергетичної безпеки України.. 
ПЗ7. Формування енергетичної політики підприємства. 
СРЗ. К.
 
15 тиждень
 
Л15. Практичні рекомендації щодо організації ефективної роботи менеджера з енергетики. 
СРЗ. К. МКР2.
 
Індивідуальна робота
 
Виконується РГР. 
 
Мета РГР:
 
формування чіткого уявлення щодо практичного значення заходів енергетичного менеджменту для вирішення реальних задач з підвищення енергетичної ефективності  обладнання, процесів, технологій і підприємства, які повʹязані  з виконанням цільових задач за рахунок зниження енергоспоживання, а саме за рахунок  зниження  енергетичних втрат.  
 
1–7 тижні
 
Отримання завдання. Визначення факторів впливу на ефективність муниціпальної системи теплопостачання і  її окремих складових (генерирування, транспортировка, використання мережового теплоносія). 
 
8–14 тижні
 
Характеристика системи транспортування мережового теплоносія. Визначення практичних заходів, які забезпечують зниження теплових втрат в теплових мережах. Вибір матеріалів для теплової ізоляції трубопроводів на основі значення критичної товщини ізоляції.  Виконання розрахунків теплових втрат, економії палива за рахунок зменшення втрат в тепловій мережі в залежності від товщини теплоізоляційного шару. Графічне відображення  результатів розрахунків. Аналіз результатів використування енергозберігаючої технології в ланці транспортування мережового теплоносія системи теплопостачання. 
 
15 тиждень
 
Захист роботи.
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 46 годин.
 Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
  1.  Підготовка до лекційних занять – 15 годин;
  2.  Підготовка до практичних занять  –  16 годин;
  3.  Виконання РГР – 15 годин;
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з  теоретичних та практичних питань.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
модульна контрольна робота  - 30 балів;
накопичувальна частина  (поточні опитування,  РГР)  - 20 балів
 
Семестровий модуль № 1

Поточні опитування на практичних заняттях  -  10 балів. 
РГР  (ч.1) -  оцінка  за виконання  - 10 балів,  термін надання - 8 тиждень.
МК1 -  модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 

Семестровий модуль № 2
 
Поточні опитування  на практичних заняттях  - 10 балів.
РГР (ч.2) -  оцінка за виконання – 10 балів, термін надання та захист – 14...15 тижні. 
МК2 -  модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є залік. 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти , які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни.
 
Політика освітнього процесу
добувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймаєтьс
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.