Основи медичної диагностики

Мета дисципліни:

Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з медичної інженерії, оволодіння основними знаннями з медичної діагностики. Ознайомлення студентів з широким колом медичних приладів робота яких базується на багатьох фізичних та хімічних явищах. Увага приділяється вивченню фізичних процесів, що покладені  в основу відповідних методів діагностики, з’ясування переваг та недоліків цих методів. Підготовка гармонійно розвинутих висококваліфікованих спеціалістів у галузі біомедичної інженерії.

Завдання дисципліни:

Засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок сучасних методів  медичної діагностики при встановлені діагнозу у хворих на найбільш поширенні захворювання, здійснення об’єктивної оцінки стану здоров’я, проведення діагностики захворювань, моніторингу ефективності лікування, подальшого прогнозу перебігу хвороби. Дисципліна формує основи медичного мислення у студентів в межах матеріалу, що вивчається. Готує майбутніх фахівців до управління та обслуговування медичних приладів, агрегатів. Дозволяє отримати професійні навички пошуку та аналізу інформації з використанням інноваційних методів медичної діагностики. Систематизує  теоретичні знання з суміжних дисциплін - фізіології, анатомії, фізики, та дозволяє використовувати їх на практиці. Вивчає класифікації, покази та протипоказання до застосування  тої чи іншої методики, та дозволяє обрати найбільш корисний метод медичної діагностики. Навчає вмінню складати діагностичну програму при різних патологіях у людини. Дає можливість проведення власних досліджень у медичної галузі.
 
Основні результати навчання
 
Навички спілкування, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою та хоча б однією із поширених європейських мов. 
Навички вербального та письмового репрезентування практичних розробок.
Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації. 
Уміти організовувати діяльність роботи команди та ефективно управляти часом. 
Мати навички взаємодії із іншими людьми, уміння роботи в групах.
Здатність до самонавчання та продовження професійного розвитку.
Поєднувати методи математичного та комп'ютерного моделювання з неформальними процедурами експертного аналізу для пошуку оптимальних рішень.
Знати та уміти застосовувати методи та алгоритми сучасної математики при обробці великих потоків даних в сучасних інформаційних системах.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; 
ЛЗ – лабораторні заняття;  
СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; 
ПКО – поточні контрольні опитування; 
МКР – модульна контрольна робота; 
К – консультації.
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 54 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 12 годин;
2) підготовка до лабораторних занять – 12 годин;
3) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
Інформаційне забезпечення
Робоча навчальна програма дисципліни.