Історія міжнародних відносин 1

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти науково обґрунтованих уявлень про історію міжнародних відносин  періоду Античності та Середньовіччя, з урахуванням специфіки світових регіонів. 

Завдання вивчення  навчальної дисципліни: 
- формування у майбутніх фахівців широкого кола знань з історії та практики міжнародних відносин періоду Античності та Середньовіччя; 
- формування системного бачення міжнародних відносин та зовнішньої політики окремих держав з урахуванням різних чинників – економічних, соціальних, політичних, воєнних, ідеологічних, конфесійних, культурних; 
- розуміння  логіки та рушійних сил найважливіших подій європейської та світової політики у їх взаємозв’язку між собою.

Основні результати навчання

Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин.

Знати та розуміти природу та динаміку міжнародної безпеки, розуміти особливості її забезпечення на глобальному, регіональному та національному рівні, знати природу та підходи до вирішення міжнародних та інтернаціоналізованих конфліктів.

Знати природу та механізми міжнародних комунікацій.

Здійснювати опис та аналіз міжнародної ситуації, збирати з різних джерел необхідну для цього інформацію про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси.
Здійснювати прикладний аналіз міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, міжнародних процесів та міжнародної ситуації відповідно до поставлених цілей, готувати інформаційні та аналітичні матеріали.

Розуміти та відстоювати національні інтереси України у міжнародній діяльності.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Вступ до дисципліни «Історія міжнародних відносин».
СРЗ, К 

2 тиждень
Л2. Міжнародні відносини в системі міждержавних відносин Стародавнього Сходу.
ПЗ №1. Міжнародні відносини  Стародавнього Сходу.
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Питання міжполісних відносин в працях давньогрецьких  та римських філософів.
СРЗ, К 

4 тиждень
Л4. Феномен еллінізму, як синтезу Сходу і Заходу і його практика міжнародних відносин.
ПЗ №2. Формування інститутів міжнародних відносин  Стародавньої Греції: проксенія і амфіктіонія.
СРЗ, К 

5 тиждень
Л5. Міжнародні відносини Риму періоду Республіки та імперії.
СРЗ,  К

6 тиждень
Л6. Аксіологія міжнародних відносин стародавніх Греції і Риму.
ПЗ №3. Формування органів міжнародних відносин у Стародавньому Римі.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Особливості міжнародних відносин Середньовіччя.
СРС, К

8 тиждень
Л8. Міжнародні відносини  періоду Великого переселення народів.
ПЗ №4. Загальна характеристика історії становлення і розвитку міжнародних відносин Середньовіччя.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л9. Особливості міжнародних відносин Візантії в епоху Середньовіччя.
СРЗ,  К  

10 тиждень
Л10. Міжнародні відносини князів Київської Русі. 
ПЗ №5. Роль династичних шлюбів у  міжнародних відносинах Київських князів.
СРЗ, К 

11 тиждень
Л11. Вплив папства на міжнародні відносини Середньовіччя.
СРЗ, К 

12 тиждень
Л12. Особливості міжнародних відносин Сходу середньовіччя.
ПЗ №6. Взаємодія і протистояння дипломатії ісламського і християнського  міжнародного світу середньовіччя.
СРЗ, К 

13 тиждень
Л13. Міжнародні відносини країн Європи середньовіччя.
СРЗ, К 

14 тиждень
Л14. 
ПЗ №7. Практичне заняття-конференція : «Розвиток міжнародних відносин у Європі Середньовіччя.
СРЗ, К, МКР2

15 тиждень 
Л15. Аксіологічні аспекти дипломатії європейських країн середньовіччя.
СРЗ, К 

Індивідуальна робота

Не передбачена.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу та підготовка до практичних занять.

Самостійна робота складає 46 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 31 година.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.  

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є залік.

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 

За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувачу не оцінюється.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку.