Історія міжнародних відносин 2
Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти науково обґрунтованих уявлень про історію міжнародних відносин Нового та Новітнього часу, з урахуванням специфіки світових регіонів.
Завдання вивчення навчальної дисципліни:
- формування у майбутніх фахівців широкого кола знань з історії та практики міжнародних відносин Нового та Новітнього часу;
- формування системного бачення міжнародних відносин та зовнішньої політики окремих держав з урахуванням різних чинників – економічних, соціальних, політичних, воєнних, ідеологічних, конфесійних, культурних;
- розуміння логіки та рушійних сил найважливіших подій європейської та світової політики у їх взаємозв’язку між собою.
Основні результати навчання
Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин.
Знати та розуміти природу та динаміку міжнародної безпеки, розуміти особливості її забезпечення на глобальному, регіональному та національному рівні, знати природу та підходи до вирішення міжнародних та інтернаціоналізованих конфліктів.
Знати природу та механізми міжнародних комунікацій.
Здійснювати опис та аналіз міжнародної ситуації, збирати з різних джерел необхідну для цього інформацію про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси.
Здійснювати прикладний аналіз міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, міжнародних процесів та міжнародної ситуації відповідно до поставлених цілей, готувати інформаційні та аналітичні матеріали.
Розуміти та відстоювати національні інтереси України у міжнародній діяльності.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
Тематика та види навчальних занять:
1 тиждень
Л1. Міжнародні відносини у ХVІІ – на початку ХVІІІ століття. Вестфальський порядок.
СРЗ, К
2 тиждень
Л2. Україна в міжнародних відносинах кінця XVI – XVIIІ століть.
ПЗ №1. Міжнародні відносини у ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. Україна в міжнародних відносинах кінця XVI – XVIIІ століття.
СРЗ, К
3 тиждень
Л3. Політична карта Європи і міжнародні відносини у XVIIІ – на початку ХІХ ст.
СРЗ, К
4 тиждень
Л4. Віденська система міжнародних відносин. «Священний союз». Східне питання у європейській політиці 1820-1840-х років.
ПЗ №2. Міжнародні відносини у XVIIІ – першій половині ХІХ ст. Політика великих держав в роки Французької революції та наполеонівських війн. Віденська система міжнародних відносин.
СРЗ, К
5 тиждень
Л5. Революції 1848-1849 рр. в Європі і політика великих держав. Міжнародні відносини після Кримської війни.
СРЗ, К
6 тиждень
Л6. Розвиток політичної ситуації в Європі після Франкфуртського миру. Колоніальний фактор в міжнародних відносинах.
ПЗ №3. Міжнародні відносини в другій половині ХІХ ст.
СРЗ, К
7 тиждень
Л7. Становлення лідерства США в Західній півкулі. Європейська політика в останній чверті ХІХ ст.
СРЗ, К
8 тиждень
Л8. Міжнародні відносини напередодні Першої світової війни. Балканські кризи.
ПЗ №4. Зовнішня політика США (кін. XVIII –XIX ст.). Міжнародні відносини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
СРЗ, К, МКР1
9 тиждень
Л9. Міжнародні відносини під час та по завершенні Першої світової війни. Версальсько-вашингтонська система міжнародних договорів.
СРЗ, К
10 тиждень
Л10. Міжнародні відносини в період 1929 – 1939 рр.
ПЗ №5. Вплив Першої світової війни на стан міжнародних відносин. Мирне врегулювання.
СРЗ, К
11 тиждень
Л11. Міжнародні відносини під час Другої світової війни (1939-1945 рр.).
СРЗ, К
12 тиждень
Л12. Післявоєнне врегулювання. Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин.
ПЗ №6. Міжнародні відносини напередодні та під час Другої світової війни. Повоєнне врегулювання.
СРЗ, К
13 тиждень
Л13. Розгортання «холодної війни» та становлення біполярної структури міжнародних відносин.
СРЗ, К
14 тиждень
Л14. Політика розрядки міжнародної напруженості та її згортання (початок 60-х –перша половиниа1980-х років).
ПЗ №7. Характерні риси міжнародних відносин в період «холодної війни».
СРЗ, К, МКР2
15 тиждень
Л15. Нові тенденції в міжнародних відносинах другої половини 1980-х - початку 1990-х років. Закінчення «холодної війни».
СРЗ, К
Індивідуальна робота
Не передбачена.
Самостійна робота
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.
Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу та підготовка до практичних занять.
Самостійна робота складає 91 годину.
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 46 годин;
3) підготовка до іспиту – 30 годин.
Процедура оцінювання:
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Накопичення балів в кожному модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме:
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень).
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
Умови допуску до підсумкового контролю
Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів.
Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку.
Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білету здобувачу не оцінюється.
Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».
Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.