Правове регулювання міждержавних конфліктів

Мета навчальної дисципліни – надання майбутнім фахівцям знань та вмінь визначення причин, функцій, основного змісту, умов виникнення та наслідків перебігу конфліктів, а також засобів їх вирішення й локалізації в сучасному світі і засвоєння методики оцінки конфліктогенної ситуації й принципів комплексної класифікації конфліктів, сформувати у здобувачів вищої освіти усвідомлення необхідності знання міжнародного гуманітарного права, що вивчає порядок ведення військових дій, використання засобів та методів ведення збройних конфліктів, правовий статус суб'єктів такої діяльності та пов'язане з нею функціонування усіх гуманітарних та правозахисних організацій; розкрити роль і значення науки міжнародного-гуманітарного права для сучасної юридичної практики; сформувати у здобувачів вищої освіти стійкі правові погляди на можливості мирного розв’язання суперечок міжнародного та не міжнародного характеру. 

Завданнями вивчення  навчальної дисципліни є: 
сформувати уявлення про основні принципи і норми міжнародного гуманітарного права;
систематизувати основні підходи щодо розуміння ключових понять у сфері міжнародного гуманітарного права;
навчити здобувачів вищої освіти сучасним міждисциплінарним підходам до вивчення феномену міжнародного конфлікту; 
опанувати необхідним інструментарієм для самостійного аналізу конкретних конфліктів сучасності; 
опанувати питання регулювання воєнних дій з метою полегшення незгод і втрат, що їх супроводжують;
поглибити навички системного аналізу міжнародно-правових актів та їх застосування;
встановити зміст міжнародних нормативно-правових актів щодо порядку ведення військових дій, використання засобів та методів ведення збройних конфліктів;
сприяти самостійній науковій роботі здобувачів.

Основні результати навчання

Уміти аналізувати конфлікти, знати процедури регулювання конфліктів та сучасні методи ведення переговорів.

Уміти визначати причини, типи та характер міжнародних та міжрегіональних конфліктів і суперечок, а також розуміти можливість використання різноманітних мирних методів їх вирішення.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; РР – реферативна робота; К – консультації викладача. 

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Вступ до проблематики міжнародних конфліктів. Феномен міжнародного конфлікту у світовій політиці.
СРЗ, К
ПЗ № 1. Вступ до проблематики міжнародних конфліктів Феномен міжнародного конфлікту у світовій політиці. Права людини та збройний конфлікт. Типи, функції та сфери розгортання міжнародних конфліктів. 
СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л2. Права людини та збройний конфлікт. Типи, функції та сфери розгортання міжнародних конфліктів. 
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Фази міжнародних конфліктів. Аналітика конфлікту. 
СРЗ, К 
ПЗ № 2. Фази міжнародних конфліктів. Аналітика конфлікту. Основні поняття міжнародного гуманітарного права. 
СРЗ, К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л4. Основні поняття міжнародного гуманітарного права. 
СРЗ, К

5 тиждень
Л5. Гуманітарні організації, що надають допомогу у період збройного конфлікту та під час надзвичайних ситуацій.
СРЗ, К 
ПЗ № 3. Гуманітарні організації, що надають допомогу у період збройного конфлікту та під час надзвичайних ситуацій. Війна — крайня форма розв’язання міжнародних протиріч. Право війни та збройні сили. 
СРЗ,  К

6 тиждень
Л6. Війна — крайня форма розв’язання міжнародних протиріч. Право війни та збройні сили.
СРЗ,  К

7 тиждень
Л7. Асиметричні конфлікти в сучасній системі міжнародних відносин. Управління міжнародними конфліктами.
СРЗ, К 
ПЗ № 4. Асиметричні конфлікти в сучасній системі міжнародних відносин. Управління міжнародними конфліктами. Міжнародно-правовий захист цивільного населення, об'єктів і культурно-історичних цінностей під час війни. Національна та міжнародна безпека і міжнародні конфлікти на сучасному етапі.
СРЗ, К, МКР1 

8 тиждень
Л8. Міжнародно-правовий захист цивільного населення, об'єктів і культурно-історичних цінностей під час війни. Національна та міжнародна безпека і міжнародні конфлікти на сучасному етапі. 
СРЗ, К 

9 тиждень
Л9. Закінчення війни та міжнародно-правові наслідки. Відповідальність за воєнні злочини та за порушення норм міжнародного гуманітарного права. 
СРЗ, К 
ПЗ № 5. Закінчення війни та міжнародно-правові наслідки. Відповідальність за воєнні злочини та за порушення норм міжнародного гуманітарного права. Основи безпеки та правила поведінки у період збройного конфлікту та інших надзвичайних ситуацій.
СРЗ, К, РР початок етапу 3

10 тиждень
Л10. Основи безпеки та правила поведінки у період збройного конфлікту та інших надзвичайних ситуацій. 
СРЗ, К

11 тиждень
Л11. Глобалізаційні процеси та сучасні міжнародні конфлікти. Міжнародний тероризм як прояв сучасних конфліктів. «Глобальна війна проти терору» (Global War on Terror). Інформаційне забезпечення міжнародного тероризму. 
СРЗ, К 
ПЗ № 6. Глобалізаційні процеси та сучасні міжнародні конфлікти. Міжнародний тероризм як прояв сучасних конфліктів. «Глобальна війна проти терору» (Global War on Terror). Інформаційне забезпечення міжнародного тероризму. Причини виникнення та розвитку сепаратизму у ХХІ ст. Правове становище осіб у збройних конфліктах. Міжнародно-правовий захист жертв війни. 
СРЗ, К, РР початок етапу 4 

12 тиждень
Л12. Причини виникнення та розвитку сепаратизму у ХХІ ст. Правове становище осіб у збройних конфліктах. Міжнародно-правовий захист жертв війни. 
СРЗ, К

13 тиждень
Л13. Роль міжнародних організацій у розв’язанні конфліктів і міжнародні операції з підтримки миру. Діяльність ООН з підтримки миру: миротворчі операції, місії з підтримки миру. 
СРЗ, К
ПЗ № 7. Роль міжнародних організацій у розв’язанні конфліктів і міжнародні операції з підтримки миру. Діяльність ООН з підтримки миру: миротворчі операції, місії з підтримки миру. Проблеми розв’язання конфлікту та пост-конфліктного миробудівництва. Концепції примирення у врегулюванні сучасних міжнародних конфліктів.
СРЗ, К

14 тиждень
Л14. Концепція сталого позитивного миру. Проблеми розв’язання конфлікту та постконфліктного миробудівництва. Постконфліктне миробудівництво та концепції примирення у врегулюванні сучасних міжнародних конфліктів. 
СРЗ, К

15 тиждень
Л15. Концептуальні засади безпекової політики України в постбіполярний період розвитку міждаржавних відносин. 
СРЗ, К 
ПЗ № 8. Концептуальні засади безпекової політики України в постбіполярний період розвитку міждаржавних відносин.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота

Виконується реферативна робота
    
Мета РР - формування знань та навичок самостійного наукового дослідження по конкретній темі на основі ознайомлення з науковою і методичною літературою та творчого застосування набутих знань. Виконання реферату сприятиме набуванню вмінь і навичок впровадження та використання принципів теорії комунікації при аналізі комунікативних заходів та при плануванні власної професійної діяльності.
 
Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.
 
Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-10 тиждень – етап 3 – перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

Тематика реферативних робіт:
1. Війни справедливі і несправедливі.
2. Можливість гуманізації війн за допомогою правових норм.
3. Недоліки, прогалини, колізії чинних норм міжнародного гуманітарного права.
4. Ведення війни у сучасний період розвитку цивілізації.
5. Суб’єкти міжнародного гуманітарного права.
6. Співвідношення норм міжнародного гуманітарного права та інших галузей права.
7. Предмет та метод правового регулювання міжнародного гуманітарного права.
8. Історія виникнення науки та навчальної дисципліни, що вивчає правила ведення військових дій.
9. Необхідність правової регламентації збройного конфлікту. 
10. Гуманізація збройного конфлікту.
11. Види збройних конфліктів та їх правова регламентація.
12. Співвідношення конвенційного та звичаєвого міжнародного гуманітарного права.
13. Принципи міжнародного гуманітарного права.
14. Принцип нейтральності у політиці України.
15. Доктрина як джерело міжнародного гуманітарного права.
16. Ядерна зброя як новий засіб ведення збройного конфлікту.
17. Отруйна, хімічна та бактеріологічна зброя.
18. Удосконалення правової системи щодо заборони всіх видів шкідливої зброї.
19. Сучасні методи ведення збройних конфліктів.
20. Заборонені методи ведення збройних конфліктів.
21. Дозволені методи ведення збройних конфліктів.
22. Правові можливості обмеження застосування заборонених методів ведення війни.
23. Правові можливості обмеження застосування заборонених засобів ведення війни.
24. Критерії розмежування комбатантів та цивільного населення.
25. Некомбатанти: поняття, види та їх правовий захист.
26. Учасники збройного конфлікту неміжнародного характеру.
27. Правовий статус військових кореспондентів під час збройного конфлікту.
28. Міжнародно-правовий статус військових суддів.
29. Правовий режим воєнних і цивільних об’єктів під час війни.
30. Правовий режим об’єктів, що є культурними цінностями.
31. Кримінальна відповідальність фізичних осіб за військові злочини та злочини проти людства.
32. Поняття та характеристика «військового злочину», «злочину проти людства», «геноциду».
33. Міжнародні трибунали ad hoc.
34. Відповідальність за злочини у сфері міжнародного гуманітарного права в національному праві.
35. Міжнародно-правові процедури захисту прав людини.
36. Правила розгляду індивідуальних скарг у Європейському Суді з прав людини.
37. Розслідування випадків, що стосуються порушення прав людини.
38. Діяльність Верховних комісарів ООН з прав людини та із справ біженців.
39. Поняття та види джерел міжнародного гуманітарного права.
40. Право Женеви, право Гааги і право Нью-Йорку

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи, підготовки до екзамену та набуття необхідних професійних навичок.
 
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
 
Самостійна робота складає 89 годин. 
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 36 години;
3) виконання РР – 8 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 25 балів. 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 25 балів (7 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень). 
 
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів у семестровому модулі № 1 та 5 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етапи 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді презентації, доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 

 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білету здобувачу не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  екзамену,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.