Релігійний фактор у міжнародних відносинах
Мета навчальної дисципліни – аналіз духовно-релігійного, культурно-цивілізаційного та етнопсихологічного чинників з погляду їхнього впливу на зовнішню політику тієї чи іншої країни (чи групи країн) та міжнародні й міждержавні відносини в регіональному і глобальному вимірах; формування у здобувачів вищої освіти компетентностей щодо визначення цивілізаційної, суспільно-політичної та соціально-культурної ролі релігії у сучасному світі, засвоїти досвід формування та реалізації загальної стратегії релігійного фактору у міжнародних відносинах.
Завдання навчальної дисципліни: засвоєння здобувачами вищої освіти базових знань про релігійний фактор у міжнародних відносинах; сприяння формуванню у здобувачів вищої освіти адекватних уявлень про сучасні релігійні системи; форми та методи регулювання різноманітних суспільних міжнародних відносин; розкрити зміст розвитку інтеграційних процесів як рушійної сили основних тенденцій сучасної глобалізації; визначити шляхи формування державно-політичного курсу України в контексті розвитку релігійного фактору у міжнародних відносинах сучасних інтеграційних та глобалізаційних процесів.
Основні результати навчання
Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.
Вміти на основі проведеного аналізу впливу норм релігійної моралі різних конфесій на сучасні проблеми соціального, політичного, культурного та економічного, життя конкретної держави та міжнародні відносини в цілому, давати оцінку ролі релігійного фактору в сучасному глобалізованому світі.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
Тематика та види навчальних занять
1 тиждень
Л 1. Суть і визначення релігії. Поняття релігії в контексті міжнародних відносин.
ПЗ № 1. Суть і визначення релігії. Поняття релігії в контексті міжнародних відносин.
СРЗ, К
2 тиждень
Л 2. Історичний розвиток та особливості віровчення світових релігій.
СРЗ, К
3 тиждень
Л 3. Теоретичні підходи до вивчення релігійного чинника в міжнародних відносинах і світовій політиці.
ПЗ № 2. Історичний розвиток та особливості віровчення світових релігій. Теоретичні підходи до вивчення релігійного чинника в міжнародних відносинах і світовій політиці.
СРЗ, К
4 тиждень
Л 4. Екуменізм: проблема християнської єдності
СРЗ, К
5 тиждень
Л 5. Поняття релігійного конфлікту та його роль у міжнародних відносинах
ПЗ № 3. Екуменізм: проблема християнської єдності. Поняття релігійного конфлікту та його роль у міжнародних відносинах
СРЗ, К
6 тиждень
Л 6. Фактор мусульманства у міждержавних взаєминах.
СРЗ, К
7 тиждень
Л 7. Релігійно-правові школи (мазхаби) сунітського та шиїтського спрямування.
ПЗ № 4. Фактор мусульманства у міждержавних взаєминах. Релігійно-правові школи (мазхаби) сунітського та шиїтського спрямування.
СРЗ, К, МКР1
8 тиждень
Л8. Особливості вивчення буддизму
СРЗ, К
9 тиждень
Л 9. Міжнародно-правове регулювання релігійної свободи.
ПЗ № 5. Особливості вивчення буддизму. Міжнародно-правове регулювання релігійної свободи.
СРЗ, К
10 тиждень
Л 10. Моделі державно-церковної взаємодії: принципи типологізації, міжнародно-правові та міжнародно-політичні аспекти.
СРЗ, К
11 тиждень
Л 11. Моделі фінансового забезпечення релігійних організацій
ПЗ № 6. Моделі державно-церковної взаємодії: принципи типологізації, міжнародно-правові та міжнародно-політичні аспекти. Моделі фінансового забезпечення релігійних організацій
СРЗ, К, МКР1
12 тиждень
Л 12. Державно-церковні відносини у країнах Центрально-Східної Європи: головні особливості та динаміка змін.
СРЗ, К
13 тиждень
Л 13. Роль релігійного фактору в зовнішній політиці США.
ПЗ № 7. Державно-церковні відносини у країнах Центрально-Східної Європи: головні особливості та динаміка змін. Роль релігійного фактору в зовнішній політиці США.
СРЗ, К
14 тиждень
Л 14. Роль релігійного фактору в сучасних міжнародних відносинах на Африканському континенті.
СРЗ, К
15 тиждень
Л 15. Актуальні проблеми державно-церковних і міжконфесійних взаємин в Україні. Перспективи глобального релігійного діалогу. Релігійна традиція і виклики сучасної епохи.
ПЗ № 15. Актуальні проблеми державно-церковних і міжконфесійних взаємин в Україні. Перспективи глобального релігійного діалогу. Релігійна традиція і виклики сучасної епохи.
СРЗ, К, МКР2
Індивідуальна робота
Не передбачена
Самостійна робота
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій та підготовки до практичних занять.
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
Самостійна робота складає 89 годин.
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 30 години;
2) підготовка до практичних занять – 59 години.
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі.
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме:
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень).
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік.
Умови допуску до підсумкового контролю:
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів.
За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал.
Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу:
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувачеві не оцінюється.
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
Складання / перескладання МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.