Міжнародна та європейська безпека

Мета  навчальної  дисципліни: – засвоєння здобувачами теоретичних знань про міжнародну та регіональну безпеку, а також шляхи її забезпечення в зовнішньо-політичній діяльності окремих держав, регіонів (в тому числі Європи) та світу в цілому; надання майбутнім фахівцям комплексних знань та вироблення практичних навичок щодо розробки концепцій безпеки та їхнього втілення під час виконання професійних обов’язків.

Завдання навчальної дисципліни: 
- оволодіння знаннями про систему безпеки взагалі, а також  національну безпеку, міжнародну безпеку, регіональну безпеку, зокрема; 
- формування навичок роботи з нормативно-правовою базою щодо забезпечення міжнародної та європейської безпеки; 
- розуміння специфіки функціонування систем безпеки в різних регіонах світу.

Основні результати навчання:

Знати та розуміти природу та динаміку міжнародної безпеки, розуміти особливості її забезпечення на глобальному, регіональному та національному рівні, знати природу та підходи до вирішення міжнародних та інтернаціоналізованих конфліктів.

Уміти оцінювати події міжнародного життя, процеси в сфері міжнародного співробітництва та міжнародної безпеки, стан взаємодії в міжнародних та регіональних системах.

Розуміти принципи використання теоретичних знань з міжнародних відносин, зовнішньої політики, міжнародної безпеки та конфліктів, регіоналістики при вирішенні практичних завдань.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; КР – курсова робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

 
Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л 1. Теоретико-методологічні основи проблематики безпеки. 
СРЗ, К
ПЗ № 1. Поняття безпеки та основні її особливості. Міжнародна безпека у світовій науці. СРЗ, К, КР початок етапу 1

2 тиждень
Л 2. Сучасна теорія міжнародних відносин про міжнародну безпеку.
СРЗ, К
ПЗ № 2. Проблема забезпечення міжнародної безпеки у сучасному світі.
СРЗ, К

3 тиждень
Л 3. Забезпечення міжнародної безпеки у сучасному світі. 
СРЗ, К
ПЗ № 3. Поняття, зміст та системи регіональної безпеки.
СРЗ, К, КР початок етапу 2

4 тиждень
Л 4. Основні шляхи реалізації концепції сталого розвитку. 
СРЗ, К
ПЗ № 4. Основні проблеми європейської безпеки.
СРЗ, К

5 тиждень
Л 5. Регіональна безпека.
СРЗ, К
ПЗ № 5. Структура сучасної європейської безпеки.
СРЗ, К

6 тиждень
Л 6. Система безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. (АТР) 
СРЗ, К
ПЗ № 6. Національна безпека та її основні проблеми.
СРЗ, К

7 тиждень
Л 7. Система безпеки в Латинській Америці.
СРЗ, К
ПЗ № 7. Роль України у вирішенні проблем європейської безпеки.
СРЗ, К

8 тиждень 
Л 8. Система безпеки на Близькому Сході.
СРЗ, К
ПЗ № 8. Особливості системи безпеки на Близькому Сході.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л 9. Основні проблеми європейської безпеки.
СРЗ, К
ПЗ № 9. Сутність основних проблем європейської безпеки. 
СРЗ, К, КР початок етапу 3

10 тиждень 
Л 10. Структура та моделі європейської безпеки у ХХІ ст.
СРЗ, К
ПЗ № 10. Загальна характеристика структури та моделей європейської безпеки у ХХІ ст.
СРЗ, К

11 тиждень
Л 11. Роль ЄС у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі. 
СРЗ, К
ПЗ № 11. Значення ЄС у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.
СРЗ, К, КР початок етапу 4

12 тиждень
Л 12. Роль НАТО у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі. 
СРЗ, К
ПЗ № 12. Значення НАТО у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.
СРЗ, К

13 тиждень
Л 13. Роль Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.
СРЗ, К
ПЗ № 13. Значення Організації з безпеки та спів-робітництва в Європі (ОБСЄ) у процесі забезпечення регіональної безпеки в Європі.
СРЗ, К

14 тиждень
Л 14. Національна безпека та система національної безпеки. 
СРЗ, К
ПЗ № 14. Сутність національної безпеки та система національної безпеки.
СРЗ, К

15 тиждень
Л 15. Україна та її роль у вирішенні проблем європейської безпеки. 
СРЗ, К
ПЗ № 15. Значення України у вирішенні проблем європейської безпеки.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Виконується КР.
 
Курсова робота є одним зі складників навчальної діяльності здобувачів вищої освіти в процесі оволодіння знаннями дисципліни «Міжнародна та європейська безпека» і є проміжною формою контролю знань. У процесі виконання курсової роботи здобувач повинен показати достатній рівень теоретичної підготовки, провести дослідження і вирішити практичні завдання. 
Основною вимогою під час підготовки курсової роботи є уміння обробляти й аналізувати інформацію, робити самостійні висновки, обґрунтовувати доцільність і ефективність запропонованих рекомендацій щодо управління комунікаціями, чітко й логічно викладати свої думки.
 
Мета КР – розгляд та аналіз міжнародної та європейської безпеки, розвиток самостійності у набутті практичних навичок при проведенні досліджень, аналізу завдань та дій для досягнення міжнародної та європейської безпеки. 
 
Основними завданнями КР, які випливають з мети роботи, є: -    розглянути сутність міжнародної та європейської безпека; - навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки з предмету дослідження.
 
Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Інформаційна база дослідження - наукові публікації з обраної тематики, публікації в мережі Інтернет та у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. 
 
Етапи виконання КР:
1−2 тиждень  - етап 1 - вибір теми та наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
3–8 тиждень -  етап 2 - написання першого теоретичного розділу КР (вступ, аналіз історіографії, законодавчої бази тощо).
9–12 тиждень - етап 3 - написання другого (аналітичного) та третього  (практичного) розділу КР. Редагування тексту та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
13−14 тиждень - етап 4 –  публічний захист роботи.
 
Тематика курсових робіт:
1.    Умови та вимоги щодо забезпечення регіональної безпеки. 
2. Проблема центрів сили в сучасному європейському і світовому зовнішньополітичному середовищі.
3. Поняття міжнародної стабільності. Статистична та динамічна стабільність.
4. Конфлікт в Боснії і Герцеговині та процес врегулювання.
5. Система організації та забезпечення політичної безпеки регіону. 
6. Критерії політичної безпеки регіону. 
7. Індикатори та порогові рівні політичної безпеки регіону. 
8. Проблема регіональної безпеки в контексті існування співдружності незалежних пострадянських держав.
9. Проблеми необхідності формування нової системи безпеки у третьому тисячолітті.
10. Роль військового фактору в забезпеченні системи міжнародної та європейської безпеки.
11. Зростання невійськових факторів забезпечення глобальної та регіональної безпеки.
12. Поняття потенціалу безпеки регіону та його складники. 
13. Релігійна безпека в глобальних масштабах. 
14. Інформаційна безпека європейського регіону і світу та умови її забезпечення.
15. Проблеми екологічної безпеки в європейському регіоні та світі. 
16. Поняття фінансово-економічної безпеки країн Європи. 
17. Роль етнічного чинника та культурних традицій регіону в формуванні системи безпеки.
18. Проблеми реформування існуючих систем безпеки в Європі і світі.
19. Концепція сталого розвитку та шляхи її реалізації.
20. Проблема нерозповсюдження зброї масового знищення в міжнародній безпеці.
21.    Роль політики ядерного стримування в міжнародній безпеці.
22.    Роль ООН у вирішенні проблем глобальної безпеки.
23.    Система організації та забезпечення політичної безпеки регіону.
24.    Проблема регіональної безпеки в контексті існування СНД.
25.    Проблеми реформування існуючих систем безпеки в Європі та світі.
26.    Розширення НАТО в контексті вирішення проблем безпеки Європейського Союзу.
27.    Роль військового фактору в забезпеченні глобальної та регіональної безпеки.
28.    Сирійська криза та її наслідки для глобальної безпеки.
29.    Зростання невійськових факторів забезпечення глобальної та регіональної безпеки.
30.    Поняття потенціалу безпеки регіону та його складові.
31.    Релігійна безпека в глобальних масштабах.
32.    Інформаційна безпека європейського регіону і світу та умови її забезпечення.
33.    Поняття фінансово-економічної безпеки країн Європи.
34.    Поняття екологічної безпеки в європейському регіоні та світі.
35.    Роль етнічного чинника та культурних традицій регіону в формуванні системи безпеки.
36.    Роль міжнародних, регіональних організацій у забезпеченні міжнародної та європейської безпеки у гуманітарній сфері.
37.    Роль ЄС в боротьбі з тероризмом.
38.    Українська криза та її наслідки для європейської та міжнародної безпеки.
39.    Роль США в забезпеченні безпеки в Європі.
40.    Проблеми нейтралітету в контексті рішення проблем європейської безпеки.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти  навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та курсової роботи.
 
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 120 годин. 
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 45 годин;
3) виконання КР – 30 годин.
4) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та курсову роботу.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Накопичення балів в кожному модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме:
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 30 балів.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
КР (етап 1). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 2 тиждень.
КР (етап 2). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 8 тиждень.
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 9-15. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 30 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
 
КР (етапи 3-4). Оцінка за виконання – 50 балів (25 балів представлення результатів роботи через доповідь та презентацію, 25 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту). Термін надання та захист – 13-14 тиждень. 

Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 100 балів, які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики КР та публічного захисту роботи. Курсова робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етап 1 КР оцінюється максимум у 20 балів, етап 2 – 30 балів, етап 3-4 – оцінюється максимум у 50 балів (25 балів представлення результатів роботи через доповідь та презентацію, 25 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 
Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувачеві не оцінюється.
 
Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.