Внутрішньополітичний розвиток країн світу

Мета навчальної дисципліни: глибоке усвідомлення здобувачами вищої освіти особливостей розвитку політичних систем у країнах світу, їх політичний інститутів, сутності політичних процесів, що відбуваються в країнах світу.

Завдання навчальної дисципліни: визначати особливості політичних систем країн світу, аналізувати особливості політичних режимів у сучасному світі, виявляти специфіку органів законодавчої та виконавчої влади, політичних процесів в різних країнах світу, визначати сутність політичних ідеологій та політичної культури в різних країнах світу.
 
 
Основні результати навчання
 
Демонструвати знання про особливості внутрішньополітичного розвитку  країн світу.
 
Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан розвитку політичних систем світу.
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; К – консультації викладача; МКР – модульна контрольна робота, РР – реферативна робота.
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л 1. Політична сфера суспільного життя. Політичні системи країн світу.
ПЗ№1. Поняття та типології політичних систем. 
СРЗ, К
 
2 тиждень
Л2. Політична влада та політичні режими в країнах світу
СРЗ, К, РР початок етапу 1
 
3 тиждень
Л 3. Політичні еліти  в країнах світу.
ПЗ№2. Основні концепції політичної влади.
СРЗ, К
 
4 тиждень
Л4. Політичне лідерство в країнах світу
СРЗ, К, РР початок етапу 2
 
5 тиждень
Л 5. Держава. Вищі органи влади в державах світу
ПЗ№3. Сутність поняття політичних еліт та політичного лідерства.
СРЗ, К
 
6 тиждень
Л6. Політичні партії, партійні  системи в країнах світу
СРЗ, К
 
7 тиждень
Л 7. Виборчі системи в країнах світу 
ПЗ№4.Політичні інститути в країнах світу.
СРЗ, К, МКР1
 
8 тиждень
Л8. Громадянське суспільство в країнах світу 
СРЗ, К
 
9 тиждень
Л 9. Політичні ідеології в країнах світу.
ПЗ№ 4. Типології сучасних політичних ідеологій. 
СРЗ, К
 
10 тиждень
Л10. Політична культура в країнах світу
СРЗ, К, РР початок етапу 3

11 тиждень
Л 11. Політичні процеси в країнах світу.
ПЗ№5. Основні типології політичної культури та типи  політичної соціалізації в країнах світу.
СРЗ, К
 
12 тиждень
Л12. Реформації та трансформації у політиці
СРЗ, К,  РР початок етапу 4
 
13 тиждень
Л 13. Політичні відносини та політична діяльність в країнах світу. 
ПЗ№6. Основні види реформ та революцій у країнах світу.
СРЗ, К
 
14 тиждень
Л14. Політичні комунікації в країнах світу
СРЗ, К
 
15 тиждень
Л 15. Сучасні політичні практики
ПЗ№8. Сутність понять «політичні відносини», «політична діяльність» та «політичні комунікації».
СРЗ, К, МКР2
 
 
Індивідуальна робота:
 
Виконується РР. 
 
Мета РР – сприяння поглибленому вивченню здобувачем вищої освіти теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь використання знань для комплексного вирішення відповідних професійних завдань.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
2-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
4-9 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
10-11 тиждень – етап 3 – перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
12-14 тиждень – етап 4 – публічний захист.

 Тематика реферативних робіт:

1. Тенденції розвитку політичного життя в країнах світу в кінці ХХ — на початку ХХІ ст.
2. Влада як провідний чинник політичної системи. Основні концепції політичної влади.
3. Політична влада в країнах світу.
4. Типології політичних систем: основні підходи. Основні типи політичних систем у країнах світу.
5. Основні ресурси політичної влади. Легітимність політичної влади; основні типи легітимності влади.
6. Типи політичних еліт у країнах світу.
7. Законодавча влада в Україні.
8. Виконавча влада в Україні.
9. Політичний режим. Типології політичних режимів: різні підходи.
10. Інститут президентства, різновиди президентського правління в державах світу.
11. Нормотворча діяльність урядів у країнах світу.
12. Виборча система в Україні.
13. Поняття про громадянське суспільство. Головні ознаки громадянського суспільства.
14. Суспільні організації та рухи, їх роль у суспільстві, вплив на політичне життя.
15. Неурядові суспільні організації в країнах світу.
16. Політична еліта. Сучасні концепції політичних еліт
17. Обґрунтування необхідності існування еліт. Поповнення еліт у країнах світу.
18. Повноваження парламентів у країнах світу; законодавчий процес.
19. Виконавча влада. Уряд у системі органів державної влади; способи формування урядів у країнах світу.
20. Суспільно-політичні рухи: виникнення, розвиток, основні типи, поширення у країнах світу.
21. Проблеми формування громадянського суспільства в Україні.
22. Типізації політичних партій: основні підходи. Поширення у світі основних типів політичних партій.
23. Поняття про партійну систему. Головні типи партійних систем. Поширення партійних систем у державах світу.
24. Політичні вибори. Типи виборчих систем.
25. Поширення політичних ідеологій в Україні.
26. Особливості формування і розвитку політичної культури в Україні.
27. Особливості політичної діяльності в Україні.
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу та набуття необхідних професійних навичок в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання контрольних завдань, реферативної роботи, підготовка до іспиту.
 
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
 
Самостійна робота складає 89 годин.
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 36 годин;
3) виконання РР – 8 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
 
Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР - 5 балів. Срок здачі – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень). 
 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР - 5 балів. Срок здачі – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів в семестровому модулі № 1 та 5 балів в семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етап 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 

Умови допуску до підсумкового контролю
 
Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.
 
Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».
 
Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.