Зовнішня політика України

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти уявлення про процес становлення й основний зміст зовнішньої політики України в історичній ретроспективі та на сучасному етапі; розуміння концептуальних засад зовнішньополітичної діяльності України по забезпеченню її національних інтересів у міжнародних відносинах.

Завдання вивчення навчальної дисципліни: 
- формування у майбутніх фахівців об’єктивного уявлення про місце України в системі міжнародних відносин; 
засвоїти сутність та принципи зовнішньої політики України; 
опанувати основні напрями зовнішньополітичної діяльності, держави.  

Основні результати навчання

Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень.

Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій.

Знати основні вектори зовнішньої політики окремих держав та особливості її здійснення.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Теоретико-методологічні засади курсу «Зовнішня політика України».
ПЗ № 1. Зовнішня політика: понятійний та теоретичний аспект.
СРЗ, К

2 тиждень
Л2. Історичні корені формування засад зовнішньополітичної діяльності Української держави. Дипломатія Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
ПЗ № 2. Дипломатія Київської Русі.
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Українське козацтво у міжнародних відносинах. Дипломатія Богдана Хмельницького.
ПЗ № 3. Дипломатія Галицько-Волинської держави. 
СРЗ, К

4 тиждень
Л4. Зовнішньополітичні заходи наступників Богдана Хмельницького (др. пол. XVII ст. – кін. XVIIІ ст.).
ПЗ № 4. Зовнішньополітичні заходи наступників Богдана Хмельницького (др. пол. XVII ст. – кін. XVIIІ ст.).
СРЗ, К 

5 тиждень
Л5. Зовнішня політика України у добу Центральної Ради та Гетьманату. 
ПЗ № 5. Зовнішня політика України у добу Центральної Ради та Гетьманату. 
СРЗ,  К

6 тиждень
Л6. Зовнішня політика Директорії УНР та ЗУНР.
ПЗ № 6. Зовнішня політика Директорії УНР та ЗУНР.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. «Українське питання» у європейській політиці в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни.
ПЗ № 7. «Українське питання» у європейській політиці в міжвоєнний період та в роки Другої світової війни.
СРЗ, К

8 тиждень
Л8. Українська РСР на міжнародній арені у післявоєнний період.
ПЗ № 8. Українська РСР на міжнародній арені у післявоєнний період.
СРЗ, К  

9 тиждень
Л9. Загальні засади формування зовнішньої політики незалежної України. Розбудова зовнішньополітичної служби держави.
ПЗ № 9. Загальні засади формування зовнішньої політики незалежної України. Розбудова зовнішньополітичної служби держави.
СРЗ,  К

10 тиждень
Л10. Співробітництво України з державами «великої сімки». Країни Центрально-Східної Європи в зовнішній політиці України.
ПЗ № 10. Співробітництво України з державами «великої сімки». Країни Центрально-Східної Європи в зовнішній політиці України.
СРЗ, К 

11 тиждень
Л11. Європейський вектор зовнішньої політики незалежної України. Безпекова політика України. Співпраця з НАТО.
ПЗ № 6. Європейський вектор зовнішньої політики незалежної України. Безпекова політика України. Співпраця з НАТО.
СРЗ, К, МКР1

Індивідуальна робота

Не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи, підготовки до заліку та набуття необхідних професійних навичок.

Самостійна робота складає 46 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 23 годин;
2) підготовка до практичних занять – 23 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-3. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
ПЗ № 4. МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень). 
 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
ПЗ № 8. МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
 
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю:
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 
 
За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 
 
Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.