Країнознавство

Мета навчальної дисципліни – засвоєння здобувачами вищої освіти процесів глобальної трансформації усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації третього тисячоліття в умовах посилення взаємозалежності національних економік, світових інтеграційних процесів, що складаються у світовій економічній системі, з метою адаптації економіки України до системи міжнародного поділу праці. Комплексне вивчення країн або їх регіонів, з метою виявлення та систематизації на конкретних територіях загальних закономірностей їх розвитку.

Завданнями вивчення  навчальної дисципліни є:  надання знань з основних теоретичних питань країнознавства: сутність комплексного країнознавства як міждисциплінарної наукової дисципліни; вивчити основні методологічні засади сучасного країнознавства; проаналізувати історичний розвиток наукового країнознавства (у давнину, середньовіччі, новий час); дослідити провідні концепції сучасного країнознавства; виокремити сутність і провідні напрями досліджень таких основних складових наукового країнознавства: фізико-географічного, екологічного, політичного, економічного, антропокраїнознавства, соціального, культурологічного та релігійного.

Основні результати навчання

Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури.

Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо.

Демонструвати знання про природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача; РР - реферативна робота.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л 1. Предмет, метод, завдання країнознавства. Соціально-екномічна структура світу. Соціально-економічна типологія країн.
СРЗ, К

2 тиждень
Л 2. Територія, географічне положення та природа країни. Народонаселення та розселення країни.
ПЗ 1.  Предмет, метод, завдання країнознавства. Соціально-екномічна структура світу. Соціально-економічна типологія країн. Народонаселення та розселення країни. Типологія країн світу.
СРЗ, К, РР початок етапу 1

3 тиждень
Л 3. Світова економіка. Поняття світової економіки і світового господарства.
СРЗ, К

4 тиждень
Л 4. Національна економіка: загальне та особливе. Поняття національної економіки як об’єкт світової економічної системи.
ПЗ 2. Світова економіка. Поняття світової економіки і світового господарства. Національна економіка: загальне та особливе. 
СРЗ, К, РР початок етапу 2

5 тиждень
Л 5. Зовнішньо-економічні відносини України з країнами світу. Структура зовнішніх зв’язків. Форми зовнішньоекономічної діяльності.
СРЗ,  К

6 тиждень
Л 6. Особливості соціально-економічного розвитку країн СНД. Сучасний стан і загальна економічна характеристика.
ПЗ 3. Особливості соціально-економічного розвитку країн СНД. Сучасний стан і загальна економічна характеристика. Зовнішньоекономічні відносини України з країнами світу. Форми зовнішньоекономічної діяльності. 
СРЗ, К 

7 тиждень
Л 7. Взаємодія держав «Великої трійки» в системі ЄС. Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Федеративна Республіка Німеччина. Французька Республіка.
СРЗ, К 

8 тиждень
Л 8. Регіони Європи. Особливості розвитку країн Західної та Східної Європи. Галузева структура. Особливості розвитку країн Західної та Східної Європи.
ПЗ 4. Регіони Європи. Особливості розвитку країн Західної та Східної Європи. Взаємодія держав «Великої трійки» в системі ЄС. Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Федеративна Республіка Німеччина. Французька Республіка.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л 9. Країни Південно-Східної Азії. Азійські тигри – Сінгапур, Сянган (Гонконг), Республіка Корея, Тайвань.
СРЗ,  К

10 тиждень
Л 10. Економіка Японії. Місце Японії у світовій економіці.
ПЗ 5. Країни Південно-Східної Азії. Місце Японії у світовій економіці.
СРЗ, К, РР початок етапу 3

11 тиждень
Л 11. Особливості розвитку країн Північної Америки. Сучасний стан і загальна економічна характеристика. Фактори економічного розвитку та економіка країн Північної Америки.
СРЗ, К 

12 тиждень
Л 12. Загальна характеристика та особливості розвитку країн Латинської Америки.
ПЗ 6. Загальна характеристика та особливості розвитку країн Північної Америки. Фактори економічного розвитку та економіка країн Північної Америки. Загальна економічна характеристика країн Латинської Америки.
СРЗ, К, РР початок етапу 4

13 тиждень
Л 13. Особливості розвитку країн Африки. Економіка Африки. Проблеми соціально-економічного розвитку африканських країн.
СРЗ, К 

14 тиждень
Л 14. Особливості розвитку країн Австралії та Океанії. Склад та економічно-територіальні особливості країн Австралії і Океанії.
ПЗ 7. Особливості розвитку країн Африки, Австралії та Океанії. Склад, проблеми розвитку та економічно-територіальні особливості.
СРЗ, К, МКР2

15 тиждень 
Л 15. Міжнародні фінансові установи та їх вплив на світову економіку. Значення МВФ у розвитку міжнародної економіки.
СРЗ, К

Індивідуальна робота
 
Виконується РР. 
 
Мета РР – формування у здобувачів вищої освіти вміння самостійно досліджувати складні питання дисципліни, які не можуть бути достатньою мірою розглянуті в форматі практичного заняття і потребують додаткової самостійної роботи з джерелами, бібліотечним фондом та електронними інформаційними ресурсами.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати потрібну літературу та джерела,  аналізувати їх зміст, складати розгорнутий план реферативної роботи.
 
Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
2-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
4-9 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
10-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
12-14 тиждень – етап 4 –  публічний захист.
 
Тематика реферативних робіт:
Авторитарна військово-мілітаристська модель соціалізму у КНДР.
2. Азійська модель соціалістичного розвитку на прикладі В'єтнаму.
3. Внесок США в світову культуру.
4. Демографічна політика в Індії.
5. Демографічна політика в Китаї.
6. Економічна інтеграція в СНД: прорахунки та перспективи.
7. Залежні країни, їхні різновиди (колонії, протекторати, підопічні території).
8. Розподіл залежних країн на політичній карті світу між окремими метрополіями.
9. Змішана модель соціалістичної ідеології у КНР.
10. Інтеграційні процеси в Карибському басейні.
11. Інтеграційні процеси в країнах Центральної Америки.
12. Інтеграційні процеси в Південно-Східній Азії.
13. Китайська модель економіки.
14. Ключові індустріальні держави: досвід розвитку на прикладі Туреччини.
15. Концепція «безпеки особи» в зовнішній політиці Канади.
16 Концепція «безпеки особи» в зовнішній політиці Японії.
17. Країнознавча характеристика Австралії.
18. Країнознавча характеристика Бермудських островів.
19. Країнознавча характеристика Віргінських островів.
20. Країнознавча характеристика Гібралтару.
21. Країнознавча характеристика залежних країн.
22. Країнознавча характеристика Кайманових островів.
23. Країнознавча характеристика країн Північної Африки.
24. Країнознавча характеристика країн Середньої Азії.
25. Країнознавча характеристика Нідерландських Антильських островів.
26. Країнознавча характеристика Республіки Кореї.
27. Країнознавча характеристика Тайланду.
28. Країнознавча характеристика Центрально-Африканської Республіки.
29. Країнознавча характеристика Шрі-Ланки. 
30. Країнознавча характеристика країн Закавказзя.
31. Найбідніші країни Африки: проблеми та перспективи.
32. Оплот соціалізму в американській зоні впливу (Куба).
33. Особливості економічного розвитку країн першої хвилі індустріалізації.
34. Особливості економічної та політичної інтеграції членів Ради держав Балто-Чорноморського співробітництва.
35. Особливості федеративної системи Канади.
36. Особливості федеративної системи США.
37. Проблема «невизнаних» республік на території СНД.
38. Провідні моделі економічного розвитку (на прикладі держав порівняно зрілої ринкової економіки).
39. Ресурсний потенціал Росії як провідний чинник її економічного зростання.
40. Роль БРІКС у міжнародних економічних процесах.
41. Спільні та відмінні риси розвитку і становлення політичного, економічного, соціального життя країн, що розвиваються, з ринковою економікою.
42. Спільні та відмінні риси розвитку і становлення політичного, економічного, соціального аспектів розвитку держав нової індустріалізації (Республіка Корея, Малайзія, Індонезія, Сінгапур, Філіппіни).
43. Спільні та відмінні риси розвитку і становлення політичного, економічного, соціального аспектів розвитку держав Центральної Америки та Карибського басейну.
44. Спірні території на політичній карті світу та політико-територіальні об'єкти з невизначеним міжнародно-правовим статусом.
45. Території суверенних держав. Географія їх поширення.
46. Унікальні моделі побудови економіки (на прикладі Куби, КНДР, Республіки Кореї, Сінгапуру).
47. Унікальність системи адміністрування в Росії.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачами вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття і самостійного осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань і реферативної роботи, підготовки до екзамену.

Самостійна робота складає 76 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 23 години;
3) виконання РР – 8 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу. 

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-3. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
ПЗ № 4. МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень). 

Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів у семестровому модулі № 1 та 5 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етапи 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

 
Умови допуску до підсумкового контролю

Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу. 

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.
 
Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.