Зовнішня політика країн Азії, Африки та Латинської Америки

Мета навчальної дисципліни – формування у майбутніх спеціалістів системи знань про історію міждержавних стосунків, становлення векторів зовнішньої політики держав Азії, Африки та Латинської Америки, інтеграційних процесів, політичних блоків і союзів тощо.

Завдання вивчення навчальної дисципліни: 
- здатність застосовувати знання характеристик розвитку країн та регіонів, особливостей та закономірностей глобальних процесів та місця в них окремих держав регіону Азії, Африки та Латинської Америки для розв’язання складних спеціалізованих задач і проблем;
- здатність застосовувати поглиблені знання про зовнішню політику країн регіонів, її засади, специфіку, основні напрямки;
- розуміти характеристики розвитку країн та регіонів, особливостей та закономірностей глобальних процесів та місця в них окремих держав.
- навчити: збирати, систематизувати міжнародну інформацію, здійснювати порівняльний аналіз та використовувати її у практичній діяльності; 
- аналізувати явища та процеси у сфері зовнішньої політики країн Азії, Африки та Латинської Америки; розрізняти декларативні та реальні інтереси держав; 
- виявляти проблеми зовнішньополітичної діяльності держав.

Основні результати навчання

Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень.

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій.

Здійснювати прикладний аналіз міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, міжнародних процесів та міжнародної ситуації відповідно до поставлених цілей, готувати інформаційні та аналітичні матеріали.

Знати основні вектори зовнішньої політики окремих держав та особливості її здійснення.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; РР – реферативна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Вступ до курсу «Зовнішня політика країн Азії, Африки та Латинської Америки»
ПЗ № 1. Вступ до курсу «Зовнішня політика країн Азії, Африки та Латинської Америки»
СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л2. Геополітичні особливості регіонів: контакти з сусідами та великими країнами
ПЗ № 2. Геополітичні особливості регіонів: контакти з сусідами та великими країнами
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Країни Центральної Азії та Закавказзя в системі сучасних міжнародних відносин
ПЗ № 3. Країни Центральної Азії та Закавказзя в системі сучасних міжнародних відносин
СРЗ, К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л4. Країни Південної Азії в системі сучасних міжнародних відносин
ПЗ № 4. Країни Південної Азії в системі сучасних міжнародних відносин
СРЗ, К

5 тиждень
Л5. Країни Південно-Східної та Північно-Східної Азії в системі сучасних міжнародних відносин
ПЗ № 5. Країни Південно-Східної та Північно-Східної Азії в системі сучасних міжнародних відносин
СРЗ, К

6 тиждень
Л6. Країни Південно – Східної Азії в регіональній та світовій політиці
ПЗ № 6. Країни Південно – Східної Азії в регіональній та світовій політиці
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Характеристика основних проблем розвитку країн Африки та Латинської Америки
ПЗ № 7. Характеристика основних проблем розвитку країн Африки та Латинської Америки 
СРЗ, К

8 тиждень
Л8. Формування зовнішньополітичної стратегії держав Африки. Особливості становлення та еволюції зовнішньополітичних курсів країн Тропічної Африки та Південної Африки
ПЗ № 8. Формування зовнішньополітичної стратегії держав Африки. Особливості становлення та еволюції зовнішньополітичних курсів країн Тропічної Африки та Південної Африки
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л9. Зовнішня політика Південноафриканської республіки 
ПЗ № 9. Зовнішня політика Південноафриканської республіки
СРЗ, К, РР початок етапу 3

10 тиждень
Л10. Країни Африки в системі сучасних міжнародних відносин. Особливості інтеграційних процесів в Африці
ПЗ № 10. Країни Африки в системі сучасних міжнародних відносин. Особливості інтеграційних процесів в Африці
СРЗ, К

11 тиждень
Л11. Становлення та розвиток зовнішньої політики країн Латинської Америки 
ПЗ № 11. Становлення та розвиток зовнішньої політики країн Латинської Америки 
СРЗ, К, РР початок етапу 4

12 тиждень
Л12. Формування основних напрямів зовнішньої політики держав Латинської Америки. Інтеграційні процеси у Латинській Америці
ПЗ № 12. Формування основних напрямів зовнішньої політики держав Латинської Америки. Інтеграційні процеси у Латинській Америці
СРЗ, К

13 тиждень
Л13. Країни Північної та Латинської Америки в системі сучасних міжнародних відносин
ПЗ № 13. Країни Північної та Латинської Америки в системі сучасних міжнародних відносин
СРЗ, К

14 тиждень
Л14. Зовнішньополітична стратегія окремих держав латиноамериканського регіону Зовнішня політика держав Андського регіону (Венесуела, Колумбія, Чилі, Перу, Болівія та ін.)
ПЗ № 14. Зовнішньополітична стратегія окремих держав латиноамериканського регіону Зовнішня політика держав Андського регіону (Венесуела, Колумбія, Чилі, Перу, Болівія та ін.)
СРЗ, К

15 тиждень
Л15. Український напрямок у зовнішній політиці держав Африки та Латинської Америки
ПЗ № 15. Український напрямок у зовнішній політиці держав Африки та Латинської Америки
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Виконується РР.

Мета РР – розвиток і формування у здобувачів вищої освіти поглибленого вивчення теоретичного матеріалу, закріплення і узагальнення отриманих знань, формування умінь використання набутих знань і навичок для комплексного вирішення відповідних професійних завдань; вміння самостійно вивчати складні питання, які не можуть бути адекватно вирішені в форматі практичного заняття і вимагають додаткової самостійної роботи з бібліотечним фондом і електронними інформаційними ресурсами.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-10 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

Тематика реферативних робіт:
1. „Вашингтонський консенсус” і неоліберальні реформи в державах макрорегіону та їхній
вплив на міжнародні відносини.
2. Піднесення КНР і перспективи набуття нею статусу наддержави.
3. Причини „лівого тренду” в країнах Латинської Америки.
4. Криза Організації американських держав і планів створення Панамериканської зони
вільної торгівлі.
5. Інтеграційні процеси в постбіполярній Латинській Америці.
 6. Створення МЕРКОСУР і розвиток міждержавної співпраці в Ла-Платському регіоні.
 7. Особливості конфліктогенності в макрорегіоні.
 8. Міжнародна діяльність Венесуели за правління Уго Чавеса.
 9. Ресурсний чинник у міждержавних відносинах Латиської Америки.
10. Еволюція взаємин латиноамериканських держав зі США.
11.  Причини „лівого тренду” макрорегіону.
12. Особливості конфліктогенності в Латинській Америці.
13. Розвиток міждержавної співпраці в Ла-Платському регіоні.
14. Амазонський і Андський регіони за „лівого тренду”.
15. Особливості модернізаційних процесів у Тропічній і Південній Африці. 
16. Чинники конфліктогенності в макрорегіоні. 
17. Проблема міжнародно-політичного врегулювання регіональних конфліктів в Африці
18. Особливості модернізаційних процесів у Тропічній і Південній Африці.
19. Чинники конфліктогенності в макрорегіоні.
20. Невдача гуманітарної інтервенції ООН у Сомалі. Проблема сомалійського піратства.
21. Проблеми й перспективи врегулювання регіональних конфліктів в Африці.
22. Гуманітарна катастрофа в Бурунді й Руанді.
23. Міжнародний аспект Великої африканської континентальної війни 1998-2002 рр.
24. Африканська політика США.
25. Сучасне становище на африканському континенті.
26. Внутрішньополітичний курс урядів І. Ганді та Р. Ганді.
27. Реформи й перетворення в ДРВ, розкол В'єтнаму.
28. Кемп – Девідський процес та його наслідки.
29. Формування засад зовнішньої політики молодих африканських держав після Другої Світової війни
30. Алжир та проблема ісламського екстремізму.
31. Невдача гуманітарної операції ООН у Сомалі.
32. Корейська війна та укріплення „міжнародного престижу” КНР.
33. Зовнішня політика Бразилії за урядування Партії трудящих.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи, підготовки до екзамену та набуття необхідних професійних навичок.

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 75 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 години;
2) підготовка до практичних занять – 22 години;
3) виконання РР – 8 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. та реферативну роботу.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення балів в кожному модулі – максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 

Семестровий модуль № 2
ПЗ № 9-15. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю:
 
Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білету здобувачу не оцінюється.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.