Внутрішньополітичний розвиток країн світу

Мета навчальної дисципліни: формування у здобувачів вищої освіти комплексного підходу до вивчення закономірностей і особливостей політичного розвитку, функціонування партійних систем та політичних режимів країн і регіонів – Співдружності Незалежних Держав; Європейського Союзу; Східної, Південно-Східної й Південної Азії; Близького Сходу; Арабського Заходу; Тропічної й Південної Африки; Англо-Америки й Латинської Америки; вміння володіти компаративним методом дослідження політичних процесів і систем; розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку.

Завдання навчальної дисципліни: вивчення здобувачами вищої освіти понятійно-категоріального апарату даної країнознавчої дисципліни, вивчення міжнародно-історичних і політико-правових особливостей розвитку країн та регіонів пострадянського простору, Євроатлантичної спільноти, Азії, Африки та Латинської Америки, отримання здобувачами уявлення про державний устрій і політичні режими країн СНД, Європи, Азії, Африки й Америки та їхніх регіональних об’єднань.
 
 
Основні результати навчання
 
Демонструвати знання про природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; К – консультації викладача; МКР – модульна контрольна робота.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Внутрішньополітичний розвиток країн світу як навчальна дисципліна в рамках країнознавчих досліджень.
СРЗ, К
 
2 тиждень
ПЗ1. Внутрішньополітичний розвиток країн світу як навчальна дисципліна в рамках країнознавчих досліджень.
СРЗ, К
 
3 тиждень
Л2. Еволюція політичних систем учасників СНД: компаративний аналіз.
СРЗ, К
 
4 тиждень
ПЗ2. Еволюція політичних систем учасників СНД: компаративний аналіз.
СРЗ, К
 
5 тиждень
Л3. Особливості політичних систем країн Євросоюзу.
СРЗ, К
 
6 тиждень
ПЗ3. Особливості політичних систем країн Євросоюзу.
СРЗ, К
 
7 тиждень
Л4. Політичні системи та політичний розвиток держав Східної й Південно-Східної Азії.
СРЗ, К
 
8 тиждень
ПЗ4. Політичні системи та політичний розвиток держав Східної й Південно-Східної Азії.
СРЗ, К, МКР1
 
9 тиждень
Л5. Політичні системи та тенденції політичного розвитку країн Близького Сходу.
СРЗ, К
 
10 тиждень
ПЗ5. «Політичні системи та тенденції політичного розвитку країн Близького Сходу.
СРЗ, К

11 тиждень
Л6. Формування й еволюція політичних систем країн Тропічної й Південної Африки.
СРЗ, К
 
12 тиждень
ПЗ6. Формування й еволюція політичних систем країн Тропічної й Південної Африки.
СРЗ, К 
 
13 тиждень
Л7. Політичні системи США та Канади: порівняльний аналіз.
СРЗ, К
 
14 тиждень
ПЗ7. Політичні системи США та Канади: порівняльний аналіз.
СРЗ, К, МКР2
 
15 тиждень
Л8. Політичні системи республік Латинської Америки: теорія й практика.
СРЗ, К
 
 
Індивідуальна робота
 
Не передбачена.
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу та набуття необхідних професійних навичок в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу та підготовка до практичних занять.
 
Самостійна робота складає 15 годин.
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 
1) підготовка до лекційних занять – 5 годин;
2) підготовка до практичних занять – 10 годин.
 
 
Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-3. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
ПЗ № 4. МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень). 
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни –   100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік. 

 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання здобувачеві не оцінюється.
Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».
 
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання / перескладання заліку, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.