Країнознавство 1

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів системи знань з основних політичних характеристик країн світу, з глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації третього тисячоліття в умовах посилення взаємозалежності національних економік, світових інтеграційних процесів, що складаються у світовій економічній системі, з метою адаптації економіки України до системи міжнародного поділу праці. Комплексне вивчення країн або їх регіонів, з метою виявлення та систематизації на конкретних територіях загальних закономірностей їх розвитку.

Завданням вивчення  навчальної дисципліни є:  підготовка фахівців з основних теоретичних питань країнознавства: сутність комплексного країнознавства як міждисциплінарної наукової дисципліни; вивчити основні методологічні засади сучасного країнознавства; проаналізувати історичний розвиток наукового країнознавства (у давнину, середньовіччі, новий час); дослідити провідні концепції сучасного країнознавства; виокремити сутність і провідні напрями досліджень таких основних складових наукового країнознавства: фізико-географічного, екологічного, політичного, економічного, антропокраїнознавства, соціального, культурологічного та релігійного.

Основні результати навчання

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин.

Досліджувати проблеми міжнародних відносин, регіонального розвитку, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, із використанням сучасних політичних, економічних і правових теорій та концепцій, наукових методів та міждисциплінарних підходів, презентувати результати досліджень, надавати відповідні рекомендації. 

Здійснювати прикладний аналіз міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, міжнародних процесів та міжнародної ситуації відповідно до поставлених цілей, готувати інформаційні та аналітичні матеріали.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; РР – реферативна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1 Вступ. Предмет, метод, завдання країнознавства.
ПЗ №1  Роль країнознавства в галузі зовнішніх економічних та політичних зв'язків.
СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л2  Територія, географічне положення та природа країни. Народонаселення та розселення.
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Інфраструктура. Порівняння і типологія в країнознавстві. Політична карта світу. 
ПЗ №2. Географічне положення та природа країни. Народонаселення та розселення країни. Характеристика інфраструктури. Порівняння і типологія в країнознавстві. Політична карта світу.
СРЗ, К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л4. Регіональний поділ світу.
СРЗ, К

5 тиждень
Л5. Західна  Європа: особливості економічного розвитку, загальні соціальні та політичні характеристики.
ПЗ №3. Поділ світу на регіони. Країни Європи. Німеччина. Франція. Велика Британія.
СРЗ,  К

6 тиждень
Л6. Південна Європа: загальна характеристика регіону.
СРЗ, К 

7 тиждень
Л7. Країни Бенілюксу.
ПЗ №4. Європейські країни: Італія. Іспанія. Португалія. Країни Бенілюксу.
СРЗ, К, МКР1

8 тиждень
Л8. Карликові держави Європи.
СРЗ, К

9 тиждень
Л9. Північна Європа, характеристика регіону. Частина 1. Швеція, Норвегія.
ПЗ №5.  Малі країни Європи: Мальта. Ватикан. Андорра. Ліхтенштейн. Сучасність і країни Скандинавії. 
СРЗ,  К, РР початок етапу 3

10 тиждень
Л10. Північна Європа, характеристика регіону. Частина 2. Данія. Ісландія. Фінляндія..
СРЗ, К

11 тиждень
Л11. Країни балканського регіону.
ПЗ №6.  Північні європейські країни: Данія, Ісландія, Фінляндія. Характеристика країн балканського регіону.
СРЗ, К, РР початок етапу 4   

12 тиждень
Л12. Східна Європа: загальна характеристика регіону.1частина.
СРЗ, К

13 тиждень
Л13. Східна Європа:  загальна характеристика регіону. 2 частина. Чехія. Словаччина. Угорщина.
ПЗ №7.  Країни східної Європи: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина.
СРЗ, К 

14 тиждень
Л14. Пострадянські країни Балтії. Прибалтика, Литва, Латвія, Естонія.
СРЗ, К

15 тиждень 
Л15. Країни СНД. Соціально-економічна й політична характеристика союзу.
ПЗ №8.  Естонія, Литва, Латвія.  Країни пострадянського простору.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота
 
Виконується РР.

Мета РР – сприяння поглибленому вивченню здобувачем вищої освіти теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь використання знань для комплексного вирішення відповідних професійних завдань.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-10 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень – етап 4 –  публічний захист.
 

Самостійна робота    

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального
матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять та виконання контрольних завдань.

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
Самостійна робота складає 44 години.
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу - 18 годин;
2) підготовка до практичних занять - 18 годин;
3) виконання РР – 8 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень).                                                                               
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
                                                                                                              
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів у семестровому модулі № 1 та 5 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етапи 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни: залік.
 

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів.   

За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу. 

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
 
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання / перескладання заліку,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів або заліку з дисципліни.