Країнознавство 2

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів системи знань з основних політичних характеристик країн світу, з глобальною трансформацією усіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілізації третього тисячоліття в умовах посилення взаємозалежності національних економік, світових інтеграційних процесів, що складаються у світовій економічній системі, з метою адаптації економіки України до системи міжнародного поділу праці. Комплексне вивчення країн або їх регіонів, з метою виявлення та систематизації на конкретних територіях загальних закономірностей їх розвитку.

Завданням вивчення  навчальної дисципліни є:  підготовка фахівців з основних теоретичних питань країнознавства: сутність комплексного країнознавства як міждисциплінарної наукової дисципліни; вивчити основні методологічні засади сучасного країнознавства; проаналізувати історичний розвиток наукового країнознавства (у давнину, середньовіччі, новий час); дослідити провідні концепції сучасного країнознавства; виокремити сутність і провідні напрями досліджень таких основних складових наукового країнознавства: фізико-географічного, екологічного, політичного, економічного, антропокраїнознавства, соціального, культурологічного та релігійного.

Основні результати навчання

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин.

Досліджувати проблеми міжнародних відносин, регіонального розвитку, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, із використанням сучасних політичних, економічних і правових теорій та концепцій, наукових методів та міждисциплінарних підходів, презентувати результати досліджень, надавати відповідні рекомендації. 

Здійснювати прикладний аналіз міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, міжнародних процесів та міжнародної ситуації відповідно до поставлених цілей, готувати інформаційні та аналітичні матеріали.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Країни Закавказзя – особливості регіону в сучасному світі.
СРЗ, К 

2 тиждень
Л2. Центральна (Середня) Азія: Казахстан, Таджикистан, Киргизстан
ПЗ №1 Характеристика країн Азії, країн Закавказзя, країн Центральної Азії
СРЗ, К 

3 тиждень
Л3 Країни Південно-Західної Азії
СРЗ, К 

4 тиждень
Л4 Південна Азія: Індія, Пакистан, Шрі-Ланка, Непал. 
ПЗ №2  Характеристика країн Південно-Західної Азії, країн південної Азії.
СРЗ, К 

5 тиждень
Л5 Країни Східної Азії. КНР. Японія. Тайвань 
СРЗ, К 

6 тиждень
Л6 Країни Південно-Східної Азії: спільне й відмінне в розвитку. 
ПЗ №3 Країни тихоокеанського простору.
СРЗ, К 

7 тиждень
Л7 Місце й роль  Ізраїлю у світовій політиці й економіці.
СРЗ, К

8 тиждень
Л8 Країни Північної Америки. Частина 1.Сполучені Штати Америки.
ПЗ №4 Феномен Ізраїлю. Країни Америки.
СРЗ, К, МКР№ 1 

9 тиждень
Л9 Країни північної Америки. Частина 2. Канада.
СРЗ, К 

10 тиждень
Л10 Країни Північної Америки. Мексика.
ПЗ №5 Північна Америка: Канада, Мексика.
 СРЗ, К 

11 тиждень
Л11 Країни Центральної Америки. Специфіка розвитку регіону.
СРЗ, К 

12 тиждень
Л12 Країни Південної Америки.
ПЗ №6 Країни південної Америки: Бразилія, Аргентина, Куба.
СРЗ, К 

13 тиждень
Л13 Австралія. Океанія. Специфіка розвитку регіону.
СРЗ, К 

14 тиждень
Л14 Країни Північної та північно-західної Африки.
ПЗ №7  Характеристика Австралії, країн Океанії, країн Африки.
СРЗ, К, МКР №2

15 тиждень
Л15 Країни Центральної та південної Африки.
СРЗ, К

Індивідуальна робота
 
Не передбачена
 

Самостійна робота    

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального
матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять та виконання контрольних завдань.

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
Самостійна робота складає 46 годин.
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 8 годин
2) підготовка до практичних занять - 8 годин
3) підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
 
Семестровий модуль № 1
ПЗ№1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.   
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень).
 
Семестровий модуль № 2 
ПЗ№5-7 Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.   
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень).
    
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 
Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу. 

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.
 
Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.