Міжнародні відносини (історія дипломатії) 1

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти науково обґрунтованих уявлень про міжнародні відносини та історію дипломатії.

Завданням вивчення  навчальної дисципліни є: формування у майбутніх фахівців широкого кола знань з історії та практики міжнародних відносин та дипломатії; системного бачення міжнародних відносин та зовнішньої політики окремих держав з урахуванням різних чинників – економічних, соціальних, політичних, воєнних, ідеологічних, конфесійних, культурних; розуміння логіки та рушійних сил найважливіших подій європейської та світової політики у їх взаємозв’язку між собою.

Основні результати навчання

Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин. 

Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці. 

Знати природу та механізми міжнародних комунікацій. 

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях. 

Здійснювати опис та аналіз міжнародної ситуації, збирати з різних джерел необхідну для цього інформацію про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси. 

Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій. 

Знати та розуміти сутність понятійно-категоріального апарату теорії міжнародних відносин, процесу еволюції міжнародних відносин, історії дипломатії.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; РР – реферативна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л 1. Вступ до дисципліни «Міжнародні відносини (історія дипломатії)». 
СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л 2. Дипломатія в системі міждержавних відносин Давнього Єгипту, Вавілону та Давньої Месопотамії.
ПЗ №1. Міжнародні відносини та дипломатія Стародавньої Месопотамії.
СРЗ, К

3 тиждень
Л 3. Дипломатичні традиції Стародавньої Індії.
СРЗ, К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л 4. Становлення дипломатії в Стародавньому Китаї.
ПЗ №2. Закони Ману як джерело дипломатичної діяльності.
СРЗ, К

5 тиждень
Л 5. Питання дипломатії в працях давньогрецьких філософів.
СРЗ, К

6 тиждень
Л 6. Дипломатія в класичний період давньогрецької історії (VIII – IV ст. до н.е.).
ПЗ №3.Формування інститутів дипломатії стародавньої Греції: проксенія і амфіктіонія.
СРЗ, К

7 тиждень
Л 7. Дипломатія в системі міжполісних відносин Стародавньої Греції.
СРЗ, К

8 тиждень
Л 8. Греко-перські дипломатичні відносини, як домінанта давньогрецької історії.
ПЗ №4. Дипломатичні листи македонського царя Філіпа II до афінського народу.
СРЗ, К, МКР1

9 тиждень
Л 9. Феномен еллінізму, як синтезу Сходу і Заходу і його дипломатична практика.
СРЗ,  К, РР початок етапу 3

10 тиждень
Л 10. Дипломатія Риму періоду Республіки.
ПЗ №5. Формування дипломатичних органів у Стародавньому Римі.
СРЗ, К

11 тиждень
Л 11. Дипломатична перемога римлян в Греції (договір між Римом і Македонією 205 р.).
СРЗ, К,  РР початок етапу 4

12 тиждень
Л 12. Дипломатія Риму на Сході у I ст.
ПЗ №6. Особливості дипломатії  Юлія Цезаря.
СРЗ, К

13 тиждень
Л 13. Дипломатичні й торговельні зносини Риму з Китаєм («шовковий шлях» І-ІІ ст.).
СРЗ, К

14 тиждень
Л 14. Організація дипломатичного апарату в епоху Ранньої Римської імперії.  
ПЗ №7. Формування професії дипломата: риторські дипломатичні школи.
СРЗ, К, МКР2

15 тиждень 
Л 15. Компаративна дипломатія стародавніх Греції і Риму.
СРЗ, К 

Індивідуальна робота

Виконується РР.
 
Мета РР – розвиток і формування у здобувачів вищої освіти поглибленого вивчення теоретичного матеріалу, закріплення і узагальнення отриманих знань, формування умінь використання набутих знань і навичок для комплексного вирішення відповідних професійних завдань; вміння самостійно вивчати складні питання, які не можуть бути адекватно вирішені в форматі практичного заняття і вимагають додаткової самостійної роботи з бібліотечним фондом і електронними інформаційними ресурсами.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень - Етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень - Етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-10 тиждень - Етап 3 – перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень - Етап 4 – публічний захист роботи.

Тематика реферативних робіт з дисципліни «Міжнародні відносини (історія диспломатії)»:
Історичне значення дипломатичного листування Стародавнього Єгипту.
Дипломатія Стародавньої Месопотамії.
Дипломатія царя Ашурбаніпала (668-626 рр. до н. е.).
Дипломатія Перської імперії Ахеменідів.
Дипломатія за вченням Ману (Індія).
Дипломатичні зв'язки Риму з Китаєм в І-ІІ ст.
Дипломатія в Стародавній Греції.
Форми міжнародних зв′язків у Давній Греції: проксенія, амфіктионія, договори та союзи. 
Грецька дипломатія в македонсько-елліністичну епоху.
Дипломатична боротьба в епоху Пелопоннеської війни (431-404 рр. до н.е.)
Римська дипломатія періоду Республіки.
Римська дипломатія в Африці (III ст. до н. е.)
Дипломатія Юлія Цезаря в Галлії (58-51 рр. до н. е.)
Римська дипломатія в епоху Ранньої Римської імперії.
Риторські-дипломатичні школи в стародавньому Римі.
Міждержавні відносини та дипломатія Хетської держави.
Міждержавні відносини та зовнішня політика Ассирійської держави.
Хетсько-египетські дипломатичні стосунки.
Міжнародна політика у Східному Середземномор′ї за часів греко-перських війн.
Дипломатія та міжнародні стосунки за часів еллінізму.
Союзні договори Риму з «варварами» (IV–V вв. н. е.).
Зовнішні відносини народів у поглядах мислителів Стародавнього Сходу та Античності.
Хронологія (періодизація) міжнародних відносин Стародавнього світу.
Міжнародні відносини в Середземноморському регіоні: особливості й відмінні риси.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання реферативної роботи. 

Самостійна робота складає 46 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 23 годин.
4) виконання РР – 8 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі у кожному з 4-х семестрів. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують по дві модульні контрольні роботи за семестр.

Модульні контрольні роботи № 1, 2 виконуються у письмовій формі. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень). 
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів у семестровому модулі № 1 та 5 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етапи 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є залік. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 

За бажанням здобувач вищої освіти може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач вищої освіти зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної сумлінності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідної компетентності, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача вищої освіти з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
 
Відсутність здобувача вищої освіти під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання / перескладання  заліку, МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.